Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра комерційного права

Спеціальність 060101 «Правознавство»

Спеціалізація «Фінансове право»

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Особливості джерел трудового права України

Київ 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Сутність джерел трудового права України

1.1 Поняття джерел Трудового права та їх класифікація

1.2 Історія розвитку трудового законодавства України

1.3 Єдність і диференціація законодавства про працю України

Розділ 2. Характеристика окремих видів джерел трудового права України

2.1 Конституція України як основне джерело Трудового права України

2.2 Міжнародні правові акти про працю як джерела трудового права України

2.3 Кодекс законів про працю України та інші загальні та спеціальні законодавчі акти про працю

2.4 Підзаконні акти, що регулюють відносини у сфері праці

2.5 Соціально-партнерські угоди та локальні правові норми як джерела Трудового права України

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Право завжди має бути вираженим у певній змістовій формі, тобто вміщувати певний текст, викладений юридичною мовою. Якщо норма не вміщена в певній формі, то вона залишається нормою поведінки, а не нормою права. Під формою права розуміють спосіб зовнішнього оформлення правових норм, який засвідчує їхню державну загальнообов'язковість, тобто це способи, форми вираження і закріплення волі держави.

Таким чином, об'єктом дослідження моєї роботи є особливі аспекти, що притаманні джерелам трудового права України і все, що з цього випливає.

Однак, переді мною, відповідно до теми курсової роботи, стоїть завдання дослідити конкретно, що являють собою джерела Трудового права України, їх класифікація, які проблеми і перспективи існують на даний час у правовому регулюванні праці. Актуальність теми є очевидною.

Так як сутність джерел трудового права України є прямим відображенням матеріальних умов життя нашого суспільства, та, якщо змінюються умови життя, то змінюються й джерела трудового права. Особливо це проявляється в сучасних умовах, коли змінюються виробничі відносини й форми власності, роздержавлюються підприємства, що спричинює зміну на них трудових відносин.

Метою моєї курсової роботи є вивчення і висвітлення думок науковців, що стосуються джерел трудового права України, тобто, оцінка масштабів досліджуваності даного питання. Окрім того, за мету ставлю перед собою проаналізувати шлях розвитку законодавства України про працю, дослідити окремі особливості джерел трудового права, зокрема питання, що стосується єдності і диференціації законодавства України про працю.

України вступила на шлях ринкових перетворень (вступила і зупинилась, бо ровесники України по незалежності - країни Прибалтики - не на один рівень випередили нас). Бажання вступити якнайшвидше до ЄС, НАТО, торговельних організацій вимагає швидкого змінення законодавства і піднесення його до високого рівня. Для цього ми крадемо норми права у провідних країн і у вигляді нормативних актів впроваджуємо їх у своїй державі, не думаючи про те, що вони можуть не вкорінитись у нашій державі по тій причині, що вони не «наші» і не виникли в результаті еволюції розвитку України. Такими джерелами ми тільки калічимо економіку і інші суспільні відносини. Та як би там не було, виникають нові суспільні відносини, які вимагають нових моделей правового регулювання. І потрібно докласти терпіння і розуму, щоб створити ефективне джерело їх регулювання. Саме через такі обставини вносяться зміни до трудового законодавства та його джерел з метою врахування їх відповідності ринковим умовам господарювання. З'являються нові джерела трудового права, скасовуються або доповнюються чи змінюються застарілі. Такі моменти і визначають актуальність дослідження питань, пов'язаних із джерелами трудового права України.

Один із підрозділів моєї курсової роботи стосується міжнародних актів про працю. Це питання досить важливе і обширне, проте я вирішив висвітлити його разом із іншими джерелами трудового права, яких я характеризуватиму у другому розділі своєї курсової роботи.

Основне джерело трудового права України - КЗпП був прийнятий ще у 1971 році. Зараз він на третину змінений, і через ряд об'єктивних причин потребує заміни на новий. Ще в середині 90 - х років двадцятого століття було створено проект нового Кодексу України про працю, який мав би замінити діюче кодифіковане законодавство про працю. Дане питання я вважаю проблемою і постараюсь торкнутись її у другому розділі своєї курсової роботи.

Це, а також поняття джерел трудового права, їх види, форми вираження і особливості регулювання праці деяких категорій працівників (єдність і диференціація законодавства України про працю) та ряд інших питань поступово, одне за одним я постараюсь розкрити у своїй курсовій роботі. Сподіваюсь, що проблем на даному шляху не виникатиме.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ДЖЕРЕЛ ТРУДОВОГО ПРАВА

1.1 Поняття джерел Трудового права України та їх класифікація

Суспільні відносини, пов'язані з використанням праці, вимагають належного правового регулювання. Таке регулювання здійснюється через прийняття відповідних правових норм. Вони знаходять своє вираження у формі державних актів органів законодавчої влади, актів вищих органів управління, котрі видають їх у межах своєї компетенції, локальних нормативних актів, що видаються на конкретному підприємстві, в установі, організації. Форма виразу правових норм найбільшою мірою залежить від важливості суспільних відносин, що регулюються ними, а також це залежить і від компетенції органу, який створює відповідні норми.

У науковій та навчальній літературі джерела права розглядають переважно як зовнішню форму функціонування права, ту оболонку, без якої неможливе існування правової норми. П.Д. Пилипенко Трудове право України: Навч. Посібник. - К.: „Ін'юре”, 2003., С. 98. Крім формального, термін „джерело права” застосовується і у значенні матеріального джерела права. Під матеріальним джерелом права розуміють причини утворення права, тобто, все те, що згідно з відповідним підходом породжує (формує) позитивне право: ті чи інші матеріальні і духовні фактори, суспільні відносини, природа людини, природа речей, божественний чи людський розум тощо. Трудове право України: Підручник/За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. - К.: „Знання”, 2000.,С. 61.

У формальному значенні під джерелом трудового права розуміється результат діяльності правотворчих органів, а також результат сумісної діяльності працівників і роботодавців по створенню норм праці.

Відомий вчений - науковець Д.О. Карпенко вважає, що „сутність джерел трудового права України є прямим відображенням матеріальних умов життя нашого суспільства. Тому, якщо змінюються умови життя, то змінюються і джерела трудового права. Особливо це проявляється в сучасних умовах, коли змінюються виробничі відносини і форми власності, роздержавлюються підприємства, що спричинює зміну на них трудових відносин.”

Так, розвал Російської імперії, проголошення на її місці суверенних і незалежних республік, узаконення різних форм власності, ринкові відносини, - усі ці фактори обумовили процес удосконалення трудового права і трудового законодавства, викликали необхідність створення нової моделі системи юридичних джерел. В Україні започатковано проведення правової реформи і, у зв'язку з цим, виникає складна система юридичних джерел, притаманна різним правовим системам: зберігається спадковість романо - германської та радянської правових систем, певною мірою впроваджуються риси англійської та американської правових систем.

Трудове право, так як регулює суспільні трудові відносини, має соціальний характер. Як соціальне право воно є сукупністю правил соціального захисту людей, що визначаються матеріальним достатком суспільства. Тому джерела трудового права України можна визначити як спосіб вираження норм права, що приймаються компетентними органами держави і призначені регулювати трудові відносини в процесі застосування праці і соціального захисту людей праці.

Джерела законодавства носять об'єктивний характер і їм притаманні такі ознаки:

· зовнішня об'єктивізація;

· державне санкціонування;

· гарантованість державою.

Система юридичних джерел побудована на принципах ієрархії і являє вона собою порядок розміщення джерел права і законодавства в системі залежно від юридичної сили, що зводиться до таких принципів:

· відмінності конституційного і законодавчого регулювання;

· пріоритет актів законодавчої влади перед актами виконавчої та судової влади;

· перевага актів вищих органів у порівнянні з нижчими органами;

· наявність первинних і вторинних актів;

· відповідність локальних актів державно - правовим актам;

· можливість зупинення і скасування неправомірних актів.

Місце того чи іншого джерела в системі джерел права визначається в залежності від місця відповідного органу в ієрархії державних органів влади і управління.

В Україні Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони і інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Ст.8 Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - ст. 141.

Оскільки трудове право - це система правових норм, то для кращого їх засвоєння потрібно класифікувати джерела трудового права. Класифікація джерел трудового права може бути проведена за найрізноманітнішими критеріями.

Якщо брати до уваги те, що джерело трудового права є формою вираження трудового законодавства у відповідному нормативному акті, то такі нормативні акти за змістом можуть бути двох видів:

1) що містять лише норми трудового права, наприклад Кодекс законів про працю України;

2) що містять норми різних галузей права, у тому числі трудового (їх називають комплексними), наприклад Закон України "Про приватизацію державного майна".

З огляду на загальну теорію національного права України можна стверджувати, що джерела трудового права можуть мати нормативний і ненормативний характер. Наприклад, укази Президента України про персональне нагородження орденом Ярослава Мудрого або присвоєння почесного звання "Заслужений працівник науки" - це правові акти правозастосовчого характеру, у той час як Указ Президента України від 26 квітня 1995 р. "Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня" є нормативним актом трудового права.

Класифікацію також можна виконувати:

а) за юридичною силою;

б) за системою трудового права відповідно до його інститутів;

в) за органами, які приймають нормативні акти;

г) за ступенем їх узагальнення;

д) за формою і сферою дії правового акта.

За юридичною силою джерела трудового права поділяються на Конституцію України, акти міжнародного регулювання праці (ратифіковані Україною), закони, підзаконні нормативно-правові акти, акти соціального партнерства, акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, локальні нормативно - правові акти. Класифікація за цим критерієм дає змогу повніше з'ясувати характерні ознаки і особливості джерел трудового права.