А1-А5 - найнижчі чини (допоміжно-технічні)

А6-А9 - середні чини (оберсекретарі, гауптсекретарі)

А10-А13 - вищі чини першого ступеня (урядові інспектори, регирунгсамтманни)

А14-А16 - вищі чини другого ступеня (найвищі урядові чиновники)

Державні службовці (чиновники) по своєму службовому рівню підрозділяються на 4 категорії:

- служба найнижчого рангу (Einfacher Dienst)

- служба середнього рангу (Mittlerer Dienst)

- служба підвищеного рангу (Gehobener Dienst)

- служба вищого рангу (Hoherer Dienst)

Критерії, які допомагають назначати ранг є слідуючими:

1). В залежності від віднесення чиновника до того чи іншого рангу, йому представляють вимоги, які пов'язані з його початковою освітою;

2). Систематична, багатостороння підготовка, яка завершується успішним складанням іспиту;

3). Проходження випробувального терміну перед кінцевим призначенням;

4). Складання іспиту для тих чиновників, які переходять з одного рангу в інший. [3, с.78]

На службу першого рівня допускаються особи, які успішно закінчили середню школу, які пройшли спеціальну підготовку протягом трьох років та склали іспит за вимогою цього рівня. На службу другого рівня допускаються особи, які маючи вищу освіту які склали перший державний іспит, пройшли підготовчу службу протягом двох років і які склали другий іспит. Крім необхідної професійної підготовки законодавством встановлено вікові цензи при призначенні на посади різних рівнів: на найнижчі ступені - від 16 до 30 років, на середні - від 16 до 32 років; на вищі - від 18 до 30 років. Приналежність чиновника до якогось окремого рангу відображається в назві його посади. [6]

Претендент вважається призначеним на посаду після того, як йому вручають грамоту про призначення, в якій повинні бути вказані умови призначення чиновника на службу: пожиттєво, на випробувальний термін, тимчасово, в якості почесного службовця. При зміні характеру службових відносин у документі вказується новий статус чиновника та при наданні йому посади вказується нова назва цієї посади. Якщо така грамота не має затвердженої законодавством форми, то призначення на посаду вважається недійсним. Державні федеральні службовці призначаються на посаду федеральним президентом або уповноваженими на це інстанціями.

Законодавством Німеччини суворо регламентується порядок просування по службі. Цей порядок заснований на принципі обов`язкового підвищення кваліфікації та принципі поступового просунення по службі. Згідно з першим принципом для підвищення на посаді чиновник повинен в обов`язковому порядку підвищити свою кваліфікацію. Це підтверджується спеціальною перевіркою з відповідною оцінкою або складанням відповідного іспиту. Принцип поступового просунення означає, що працівник повинен послідовно пройти усі посади. Тобто, службовець не може бути підвищений на посаді, якщо він не пройшов посаду перед цим. Тут мається на увазі, що службовець не може перескочити якісь посади і бути підвищеним. Та, безсумнівно, завжди є виключення. В деяких випадках працівник може бути підвищений на службі через ступінь, але це відбувається тільки якщо Федеральна комісія по кадрам дає спеціальне розпорядження.

Просунення по службі включає в себе підготовчу службу та випробувальний термін. Під час випробувального терміну, який повинен бути не менше ніж 1 рік, службовець не має права бути підвищеним на посаді.

Підготовча служба чиновників нижчого рангу триває шість місяців, а випробувальний термін - 1 рік, але цей термін може бути продовженим. Підготовча служба чиновників середнього рангу продовжується не менше 1 року. Після проходження підготовчої служби службовець повинен скласти посадовий іспит. Випробувальний термін для службовців середнього рангу складає 2 роки. Для службовців, які склали іспит з результатом вище середнього рівня, випробувальний термін може бути скорочений до 1 року або, навіть, до шести місяців. До служби середнього рівня можуть бути допущені службовці і нижчого рівня, якщо вони своїми особистими якостями та результатом праці довели, що вони можуть бути підвищенні на посаді.

Підготовча служба чиновників вищого рівня продовжується не менш як три роки. Після успішного складання іспиту, службовець проходить випробувальний термін, який складає два з половиною роки. Службовці середнього рівня можуть бути переведені на вищий рівень, якщо вони прослужили не менш як чотири роки. Знайомство з новою посадою продовжується не менше трьох років, після чого службовці середнього рівня повинні скласти перехідний іспит.

На посадах вищого рівня випробувальний термін продовжується 3 роки, після чого вони складають посадовий іспит. Половина випробувального терміну проходить в органах зовнішнього управління.

Законодавством регулюються також такі питання як призначення на посаду інших кандидатів. При цьому питання про їх професійну придатність вирішується Федеральним комітетом по кадрам. Випробувальний термін для них визначається таким чином: нижчий і середній рівень - три роки; вищий рівень першого ступеня - чотири роки; вищий рівень другого ступеня - п`ять років.

Державний службовець може бути тимчасово відряджений в інший заклад у зв`язку зі службовою необхідністю для виконання роботи, яка відповідає його посаді. Згода службовця необхідна, якщо відрядження своїм терміном перевищує 1 рік, а під час випробувального терміну - два роки.

Службовець може бути переведений по службі в рамках сфери службових повноважень свого роботодавця, за своєю заявою або за службовою необхідністю.

Перехід державного службовця в сферу службових повноважень іншого роботодавця можливий тільки тоді, якщо є згода державного службовця.