Для виникнення ж обов'язку батьків з утримання своїх повнолітніх дітей, крім спорідненості, необхідною є наявність і інших фактів: непрацездатність одержувача аліментів, продовження його навчання до двадцяти трьох років, потреба в отриманні матеріальної допомоги. Сапейко Л.В. Правове регулювання аліментних обов'язків батьків та дітей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03. цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Л.В. Сапейко - Харків, 2003. - С.10 Дочка, син вважаються непрацездатними у разі досягнення ними пенсійного віку або настання інвалідності.

Право на аліменти у зв'язку з продовженням навчання після досягнення дитиною повноліття не пов'язується лише з денною формою навчання. Заочне навчання, підготовка до здобуття освіти екстерном - все це вимагає коштів, а отже, є однією з підстав для стягнення аліментів. Ромовська 3. В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / З.В. Ромовська -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. -- С.395

Наприклад, особа пред'явила позов до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 400 гривень щомісячно і до закінчення нею навчання. У обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що вона перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають дочку, котра навчається у Державному навчальному закладі «Самбірський професійний політехнічний ліцей». На даний час відповідач знає, що його дочка навчається, стан його здоров'я задовільний та від має змогу надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, так як є військовим пенсіонером. Із довідки, виданої Державним навчальним закладом «Самбірський професійний політехнічний ліцей», суд встановив, що дитина навчається у цьому закладі на денному відділенні та не знаходиться на повному державному забезпеченні. Із довідки про доходи та квитанцій про оплату комунальних послуг встановлено, що місячний дохід позивача становить 1105 грн., із яких 180 грн. йде на оплату комунальних послуг. Відповідач може надавати таку допомогу, так як є працездатний, отримує пенсію військовослужбовця. Позов було задоволено.Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua

Для виникнення аліментних зобов'язань у повнолітніх сина (дочки) при стягненні аліментів на батьків у судовому порядку необхідні наступні підстави: кровний зв'язок з батьками або факт усиновлення підтверджений у визначеному законом порядку; непрацездатність батьків; немічність (батьки не мають можливості забезпечити своє достойне існування через невеликі пенсії або взагалі неотримання пенсії, а також відсутність будь-яких інших джерел доходів). Афанасьева Л.В. Аліментні правовідносини в Україні: Монографія / МВС України, Луг. держ. ун-т внутр. справ. - Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. - С. 145

Потрібно мати на увазі, що та обставина, що мати дитини не пред'явила у свій час позову до її батька про стягнення аліментів або після задоволення позову не подала виконавчого листа для примусового стягнення аліментів, не є перешкодою до виникнення згодом у батька права на утримання від повнолітніх сина чи дочки. Проте, суд може звільнити дочку, сина від аліментного обов'язку за ухилення від виконання позивачем батьківських обов'язків.

Спеціальними підставами примусової сплати аліментів є невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку із сплати аліментів та звернення до суду одержувача аліментів за захистом порушеного чи невизнаного права.

Невиконання обов'язку із сплати аліментів може виражатись у не визнанні свого обов'язку сплачувати аліменти, не погодженні з їх розміром або порядком чи способом сплати. Ухилення від виконання юридичного обов'язку - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Капля О.М., Берездецький Ю.М. Вина як підстава стягнення неустойки за несплату аліментів / О.М. Капля, Ю.М. Берездецький // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - 2012 - №3 - С.214 Воно може здійснюватись і у наданні платником аліментів неправдивих чи недостовірних відомостей про свої доходи. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Алиментные права и обязанности членов семьи: практическое пособие / [под ред. М.Ю. Тихомирова]. - «Изд. Тихомирова М.Ю.», 2011 г. - С.28

Отже, розглянуті нами підстави стягнення аліментів у примусовому порядку передбачені нормами сімейного законодавства та спрямовані на врегулювання аліментних правовідносин у випадку неможливості їх договірного регулювання. Імперативний характер таких норм забезпечує захист прав та інтересів одержувача аліментів та гарантують виконання обов'язку із сплати аліментів.

Проте, захист порушеного чи невизнаного права потребує не лише законодавчо закріплених підстав, а й встановленого порядку здійснення такого захисту. Тому у наступному розділі нашої роботи розглянемо порядок примусового стягнення аліментів.

2.3 Порядок стягнення аліментів

Як вказувалось вище відмова добровільно виконувати обов'язок із сплати аліментів за наявності нормативно встановлених підстав веде до стягнення аліментів у примусовому порядку. Здебільшого способом захисту порушеного права, у цьому випадку права на аліменти, є звернення до суду. В такому разі, стягнення аліментів відбувається у порядку, визначеному судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У більшості випадків розгляд справи про стягнення аліментів відбувається у позовному провадженні. Подання позову про стягнення аліментів відбувається за правилами альтернативної територіальної підсудності, тобто за місцем проживання позивача або за місцем проживання відповідача. Цивільно-процесуальний кодекс України від 18.03.2004р. № 1618-IV (в ред.від 01.12.2012) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Право на вибір суду належить особі, що подає позов, тому передбачає, що в більшості випадків це буде суд за місцем проживання самого позивача.

Проте, із внесенням змін до Цивільно-процесуального кодексу, ст.96 було доповнено п.4, який встановлював, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб. Цивільно-процесуальний кодекс України від 18.03.2004р. № 1618-IV (в ред.від 01.12.2012) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами. У такому випадку немає потреби порушувати процесуально складне та тривале за часом позовне провадження, достатньо короткого та спрощеного наказного провадження, що відповідає інтересам як кредитора (стягувача), так і суду. Чундак М.В. Стягнення аліментів в порядку наказного провадження. Основні проблеми та шляхи до вдосконалення законодавчих норм / М.В. Чундак // Часопис Академії адвокатури України - 2012 - № 15 - С. 2 Перевагою наказного провадження є те, що рішення по суті вимог приймається в триденний термін без проведення судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень. Проте, у разі заперечення платника аліментів проти судового наказу, справа про стягнення аліментів розглядається у позовному провадження. Встановлено, що строк розгляду справи про стягнення аліментів повинен становити не більше одного місяця з дня відкриття провадження.

Законодавець передбачає, що суд може присудити аліменти або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів і (або) у твердій грошовій сумі.

У першому випадку частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися, визначається судом. При цьому, коли аліменти стягуються на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на її утримання. Вона буде стягуватися з платника аліментів до досягнення повноліття найстаршою дитиною.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі має місце коли платник аліментів одержує нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Необхідною є заява платника аліментів або їх одержувача. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Як правило аліменти сплачуються щомісячно, мають періодичний характер. У випадку сплати аліментів на неповнолітню дитину не має значення де вона знаходиться. Так, влаштування дитини до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням. Якщо батьки не беруть участі в утриманні такої дитини, аліменти можуть бути стягнені з них на загальних підставах. За рішенням суду поруч з іншими виплатами (державні пенсії, різні види допомоги та відшкодування у зв'язку із втратою годувальника) аліменти можуть перераховуватися на особовий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Гопанчук В.С. Сімейне право України : [підручник.] / В.С. Гопанчук - К.: Істина, 2002. -- С.232

Так, до Жидачівського районного суду Львівської області звернувся Прокурор в інтересах неповнолітніх дітей з позовом до їх батьків про стягнення аліментів. У позові зазначалось, що відповідачі згідно рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 13 травня 2005 року позбавлені батьківських прав відносно дітей. Розпорядженням голови Жидачівської райдержадміністрації № 651 від 15.09.2005 року дітей влаштовано в Самбірську спеціалізовану школу-інтернат та у Лівчицьку спеціалізовану школу-інтернат, де вони навчаються і на даний час. Оскільки, відповідачі матеріально дітей не підтримують, ухиляються від покладеного на них обов`язку утримання дітей, просилось стягувати аліменти з них, з кожного зокрема, у розмірі по 359,10 грн. щомісячно на кожну із дочок до досягнення ними повноліття. Враховуючи наявні докази, суд позов задовольнив, стягнув з кожного з батьків аліменти в користь дітей на їх особистий рахунок. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua

Згідно зі ст. 81 Сімейного кодексу України, що є відсильною, перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. № 2947-III (в ред. від 09.12.2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 При цьому розмір відрахувань із заробітної плати платника аліментів на користь неповнолітніх дітей не може перевищувати сімдесяти відсотків, а в решті випадків - п'ятдесяти відсотків від заробітної плати.

У разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. Якщо ж стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/606-14