Водночас з осіб, які працюють за контрактом в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/606-14 Потрібно зауважити, що переїзд однієї сторони аліментних правовідносин за кордон, зміна громадянства чи місця проживання не припиняє цих правовідносин. Рішення, винесене судом України, у такому випадку, буде виконуватись відповідно до Договору про надання правової допомоги. З метою спрощення стягнення аліментів у цьому випадку Україна ратифікувала Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956р. Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20.06.1956р. (приєднання від 20.07.2006р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_425 та Конвенцію про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23 листопада 2007р. Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007р. (ратифікація від 11.01.2013р.)[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_l12 Норми цих міжнародних документів забезпечують взаємодію та сприяння щодо стягнення аліментів між Договірними державами.

Якщо ж платник аліментів з такою державою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти можуть бути сплачені наперед за час, визначений домовленістю, а у разі спору - за рішенням суду. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. № 2947-III (в ред. від 09.12.2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Аналогічні положення закріплює ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» вказуючи, що з осіб, зобов'язаних сплачувати аліменти, у разі їх виїзду для постійного проживання у країни, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться на час виїзду за рішенням суду за весь період до досягнення дитиною повноліття. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/606-14

До того ж, відповідно до Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р., з метою запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів, разом із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті платник аліментів подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні у разі наявності дитини (дітей), що залишається в Україні або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів або копію рішення суду про виплату аліментів. Постанова Кабінет Міністрів України № 1203 від 19.08.2013р. «Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в інозем-ній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1203-2002-%D0%BF

Зрештою необхідно вказати, що у справах про стягнення аліментів не допускається поворот виконання, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях.Цивільно-процесуальний кодекс України від 18.03.2004р. № 1618-IV (в ред.від 01.12.2012) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Таким чином, якщо вищестоящий суд, наприклад, змінить рішення суду першої інстанції та задовольнить вимоги в меншому розмірі, то позивач не буде повертати відповідачеві різницю між попередньою та новою сумою аліментів.

На основі вказаного, можемо зробити висновок, що нормативно закріплений порядок стягнення аліментів спрямований на забезпечення виконання обов'язку відповідача. Розглядаючи всі можливі способи ухилення від його виконання, законодавець намагається мінімізувати можливість несплати присуджених аліментів. Таким чином забезпечується захист прав одержувачів аліментів. Якщо ж в силу об'єктивних чи суб'єктивних факторів платник аліментів не виконує свого обов'язку, то виникає потреба у визначенні та стягненні заборгованості. Це питання розглянемо детальніше у наступному розділі нашої роботи.

3. Визначення заборгованості по аліментах та підстави звільнення від її сплати

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими та підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України - і за її межами. Однак, доводиться констатувати, що часто мають місце факти невиконання цих рішень, у тому числі про стягнення аліментів на дитину, внаслідок чого й утворюється заборгованість за ними.

Виникнення заборгованості за аліментами може бути пов'язане як з певними об'єктивними обставинами (наприклад, призупиненням виконавчого провадження), так і з несумлінним поводженням одержувача або платника аліментів (неповідомлення про місце проживання і роботи; приховання видів заробітку, що відповідно до законодавства підлягають обліку при відрахуванні аліментів за рішенням суду; приховання майна тощо). Капля О.М., Берездецький Ю.М. Вина як підстава стягнення неустойки за несплату аліментів / О.М. Капля, Ю.М. Берездецький // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - 2012 - №3 - С.213