Принципи і функції нормотворчого процесу

Зміст

• Вступ
• 1. Поняття та види форм діяльності органів держави
• 2. Нормотворчість як правова форма діяльності: поняття, структура та особливості
• 3. Принципи і функції нормотворчого процесу
• 4. Види нормотворчості
• 5. Поняття та стадії нормотворчого процесу
• Висновки
• Використані джерела

Вступ Перетворення принципу верховенства права у реальність, забезпечення гармонійного вираження у правових нормах об'єктивних потреб суспільного розвитку є найвищою метою нормотворчості, діяльності, яка полягає у формуванні, систематизації, прийнятті та оприлюдненні нормативно-правових актів. Розпочатий у 90-ті роки минулого століття процес створення та удосконалення правових засад нормотворчості триває і понині, також зберігаються негативні наслідки відсутності належних механізмів нормотворчості, відповідного правового мислення перших років розбудови самостійності Української держави. Сьогодення потребує, перш за все, ефективних та обміркованих політичних рішень, завершення розпочатих реформ. У зв'язку з цим правове супроводження реформування набуває особливого значення і вимагає високого професіоналізму нормопроектувальника. На особливу увагу у нормотворчому процесі заслуговує законопроектна діяльність, в якій, з огляду на місце закону у системі нормативно-правових актів та його універсальність, вартість будь-якої помилки надзвичайно велика. Зазначене вказує на необхідність органічного поєднання у нормотворчому процесі таких складових, як наявність виваженого політично та науково продуманого рішення стосовно розроблення законопроекту (яким можуть бути Програма діяльності Уряду, план дій щодо здійснення реформи у певній сфері суспільних відносин, концептуальні засади тощо, які засвідчують безумовну необхідність і корисність розроблення закону, а у випадку підготовки концепції навіть створюють його модель), а також високий професійний рівень безпосередньо нормопроектувальника, який буде втілювати у правові норми відповідне рішення. Метою курсової роботи є дослідження поняття нормотворчості, її види, принципів, функцій та проблем. Для досягнення мети даної роботи були сформульовані та виконані наступні завдання: · дослідити поняття та види форм діяльності органів держави; · визначити поняття, структуру та особливості нормотворчості; · проаналізувати принципи і функції нормотворчості; · охарактеризувати види нормотворчості; · дослідити поняття та стаді нормотворчого процесу.

Об'єктом роботи є обрані суспільні відносини у сфері нормотворчої діяльності державних органів. Предметом роботи є нормотворчість органів державної влади, її сутність, принципи та форми.

Теоретичну основу роботи складають праці вчених з філософії, загальної теорії права та галузевих юридичних наук: С.С. Алексєєв, О.М. Бандурка, І.В. Бенедик, А. Гавриляка, В.М. Горшеньов, Б.В. Дрейшев, Д.А. Керімов, Ю. Кідрук, А.М. Колодій, С.А. Комаров, В.В. Копєйчиков, В.В. Лазарєв, А.В. Міцкевич, А. Нашиць, В.Ф. Опришко, І.В. Опришко, А.С. Піголкін, Є.В. Погорелов, П.М. Рабінович, Т.Н. Рахманіна, О.Ф. Скакун, Ю.О. Тихомиров, І.Б. Шахов, О. Ющик, О.Н. Ярмиш та інших науковців.

Методологічною основою роботи стали наукові принципи та методи, що забезпечують об'єктивний та всебічний аналіз процесів і явищ суспільного розвитку. У роботі використано системний метод, метод порівняльного аналізу, філософські категорії загального та особливого. Використані також історичний та логічний методи.

Структура роботи обумовлена метою та завданням. Курсова робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків та списку використаних джерел.

Наприкінці роботи будуть зроблені висновки виконаної курсової роботи.