Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні
Сторінки матеріалу:
- Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні
- Сторінка 2
- Сторінка 3
- Сторінка 4
- Сторінка 5
Міжрегіональна Академія управління персоналом
Хмельницький інститут
імені Митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Української
Православної Церкви Блаженнійшого Володимира
Кафедра фундаментальної підготовки з правознавства
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: “Теорія держави та права”
за темою:
“Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні”
Виконала:
Крушинська Тетяна Вікторівна,
студентка групи КП-21
Науковий керівник:
Парадній Валентина Олександрівна,
викладач
Хмельницький 2007
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1. Поняття ”громадянське суспільство” та його ознаки
1.1 Поняття, ознаки та принципи громадянського суспільства
1.2 Співвідношення держави і громадянського суспільства
1.3 Громадянське суспільство - середовище формування прав, свобод та обов'язків людини громадянина в світі та в Україні
РОЗДІЛ 2. Труднощі розбудови громадянського суспільства в Україні
2.1 Громадянське суспільство: стан та проблеми розвитку (структуризація)
2.2 Стереотипні перешкоди на шляху побудови громадянського суспільства в Україні
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Вступ
Кожна держава має бути зацікавлена в створенні, всебічному розширенні і поглибленні громадянського суспільства, якщо вона прагне до задоволення потреб громадян, до своєї адаптації в загальнолюдський цивілізований процес. Для держави стає життєво необхідним розвиток всіх елементів громадянського суспільства.
Процес становлення громадянського суспільства складний і суперечливий, аналіз його потребує конкретно-історичного підходу.
Зародження та розвиток громадянського суспільства відбувається протягом тривалого періоду еволюції сучасної цивілізації. Цей процес має багато закономірностей, спільних для багатьох країн. Але кожна держава, розвиваючи громадянське суспільство, вносила щось особливе, характерне саме для неї.
Досить специфічний досвід його побудови мала Україна. Адже феодальний устрій тривалий час носив потворні форми кріпосництва, що межувало з рабством. Це зумовило і характерний розвиток суспільства, наклало певний відбиток на взаємовідносини між верствами населення, на їх психологію.
Проблема сутності та тенденцій розвитку громадянського суспільства надзвичайно актуальна, вона невіддільна від питань реформування суспільного життя в Україні. Адже наша держава пройшла складний шлях історичного розвитку. Тривала провінційна роль України, відсутність розвитку її державності стали причиною слабкого розвитку громадянського суспільства та його теорії. Тому проблема становлення громадянського суспільства безпосередньо пов'язана з необхідністю розбудови державності, оскільки вдосконалення суспільства і держави є необхідною умовою демократичного розвитку країни.
Вивчення поглядів на громадянське суспільство в політико-правовій думці, проведення порівняльного аналізу основних концептуальних підходів до проблеми громадянського суспільства дає можливість визначити генетичний зв'язок між різними напрямками вчення про громадянське суспільство, узагальнити їх спільні та виділити особливі риси, що стало принципово новим напрямком вивчення проблеми громадянського суспільства. Аналіз структурних елементів громадянського суспільства в умовах розвитку суспільних інститутів дає можливість глибше зрозуміти їх природу на конституційному рівні.
Від темпів і напрямків розвитку громадянського суспільства залежатиме можливість нової інтеграції, передумовою якої є близькість процесів і ступінь зрілості національних громадянських суспільств.
Таким чином, історичний розвиток України має багато ознак модернізації, здійснюється поряд із розвинутими країнами. На сьогоднішній день відбувається процес приведення всіх суспільних інститутів та процесів у відповідність до норм розвинутої цивілізації, що знаходить свій прояв у формуванні засад правової держави та громадянського суспільства. Це свідчить про актуальність теми дослідження.
Мета курсової роботи - визначити основні проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
Відповідно до поставленої мети визначимо завдання курсової роботи:
- дослідження поняття громадянського суспільства;
- характеристика громадянського суспільства в розрізі його елементів, в тому числі дослідження середовища формування прав, свобод та обов'язків людини та громадянина;
- загальна характеристика основних принципів, елементів та ознак громадянського суспільства;
- аналіз основних проблем розвитку громадянського суспільства в Україні;
Об'єктом дослідження є громадянське суспільство.
Методологічною основою курсової роботи є принцип історизму, науковості та об'єктивності. Використано формально-догматичний, системно-структурний та соціологічний методи, які дали найкращі можливості для досягнення поставленої мети та завдань.
Структура роботи визначається змістом проблеми, метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, поділених на п'ять підрозділів, висновків (разом 44 сторінок) та списку використаних джерел та літератури (24 позиції). Повний обсяг курсової роботи 46 сторінки.
громадянський суспільство держава
Розділ І. Поняття “громадянське суспільство” та його ознаки
1.1 Поняття, ознаки та принципи громадянського суспільства
Виходячи з теоретичних розробок ідеологів громадянського суспільства, а також практичного досвіду в різних країнах, можна виділити такі принципи громадянського суспільства, що у більшості випадків випливають або прямо передбачені Конституцією України і які водночас, з певною часткою умовності, можна вважати також і його ознаками:
-- свободу та ініціативність особистості, що спрямовані на задоволення розумних потреб членів суспільства без шкоди для його загальних інтересів (статті 22, 23, 29 та інші Конституції України);
-- розвиток суспільних відносин відповідно до фундаментального принципу кантівської філософії, за яким людину завжди слід розглядати як мету і ніколи як засіб (статті 21, 22 Конституції України);
-- ліквідацію відчуженості людини, неприйняття людьми соціально-економічних реформ і перетворень, економічних і політичних структур та інститутів (статті 34, 35 Конституції України);
реальне забезпечення здійснення принципу рівних можливостей у політиці, економіці, духовній сфері життя суспільства (ст. 24 Конституції України);
постійний захист прав і свобод людини і громадянина, що зумовлює необхідність визнання незалежності громадянського суспільства щодо держави (ст. 22 Конституції України);
-- плюралізм усіх форм власності, серед яких приватна власність в її різних формах посідає домінуюче місце як основа ініціативної, творчої, підприємницької та іншої господарської діяльності. Реальне і практичне визнання того факту, що тільки власник може бути дійсно вільною і незалежною щодо держави особою (ст. 41 Конституції України);
існування в абсолютній більшості так званого середнього прошарку, який здатний стати повноцінним виробником і споживачем і бути соціальною базою громадянського суспільства. Відсутність поляризації населення на надзвичайно заможних і дуже бідних (ст. 48 Конституції України);
плюралізм духовного життя суспільства, в основі якого визнання і реальне забезпечення гуманістичних та демократичних загальнолюдських цінностей (ст. 15 Конституції України);
-- офіційна заборона і практична відсутність з боку держави та інших соціальних суб'єктів жорстокої регламентації і будь-якого втручання в приватне життя членів суспільства (ст. 32 Конституції України);
існування і функціонування розвинутої соціальної структури, що гарантує задоволення різноманітних інтересів різних груп і верств населення;
активну участь у всіх сферах суспільного життя недержавних самоврядних людських спільнот (сім'я, корпорація, господарські товариства, громадські організації, професійні, творчі, спортивні, етнічні, конфесійні та інші об'єднання, діяльність яких врегульована статтями 36--40 Конституції України);
розвиток ринкових відносин, в яких, відповідно до своєї сутності, беруть участь на рівних засадах суб'єкти всіх форм власності і видів господарської діяльності (ст. 42 Конституції України);
визнання і гарантування ідей верховенства права, що відображається у його поділі на публічне і приватне, теорії розподілу права і закону та визнанні того, що право може існувати поза своєю інституційною формою -- законодавством. Магістральна орієнтація права на людину-трудівника і власника, на рівний правовий статус у сфері приватного права державних, громадських структур і окремого громадянина;
-- підпорядкованість громадянському суспільству демократичної правової соціальної держави, сутність соціальної спрямованості якої виявляється в тому, що держава, використовуючи всю гаму відповідних демократичних владно-управлінських засобів, забезпечує своїм громадянам економічну та іншу безпеку, особисту свободу і суспільну злагоду.
Навіть загальний аналіз цих принципів у їх порівнянні з сучасним економічним, політичним і духовним станом України переконує, що далеко не всі компоненти громадянського суспільства в ній існують. А тому саме на їх створення і розвиток повинна спрямовуватися діяльність демократичної правової соціальної держави, формування якої повинно відбуватись інтенсивно і паралельно зі становленням громадянського суспільства. При цьому така держава теж має відповідати певним вимогам-принципам, які б кореспондували принципам громадянського суспільства. Так, держава є об'єднанням консолідованих, законослухняних і свідомих громадян; в ній панує право як загальна міра свободи, рівності та справедливості в суспільстві, що і визначає зміст чинних законів та інших правових актів; на високому рівні врегульовано і забезпечено правовий статус людини і громадянина; достатньо розвинута система чинного законодавства; держава, її органи і посадові особи та суспільство, що складається з народу, націй, етнічних груп, окремих громадян, взаємно відповідальні; провідну роль у вирішенні спірних питань і конфліктних ситуацій між усіма соціальними суб'єктами відіграють судові органи; у суспільстві панує законність і правопорядок, завдяки ефективній діяльності правоохоронних органів; громадянам притаманний високий рівень правосвідомості та правової культури; забезпечено цивілізований рівень добробуту громадян, їхню особисту свободу, соціальну злагоду і спокій.