Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору [5]. Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального визначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, місцевих правил забудови, інших вимог, передбачених законодавством. Завданнями благоустрою населених пунктів виступають: - розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; - організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; - створення умов для реалізації прав суб'єктами у сфері благоустрою населенихпунктів [5]. Елементами благоустрою є: - покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; - зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; - будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; - засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; - обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; - малі архітектурні форми; - інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами. Система благоустрою населених пунктів включає: - управління у сфері благоустрою населених пунктів; - визначення суб'єктів та об'єктів у сфері благоустрою населених пунктів; - організацію благоустрою населених пунктів; - стандартизацію і нормування у сфері благоустрою населених пунктів; - фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів; - здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; - встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів [5]. Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є: - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, - підприємства, установи, організації, - органи самоорганізації населення, громадяни. Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Зокрема, до повноважень місцевих рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: - затвердження місцевих програм та заходів благоустрою населених пунктів, забезпечення їх виконання; - створення, в разі необхідності, органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); - організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; - організація місць відпочинку для населення; - розроблення схем санітарного очищення населених пунктів; - затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; - визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою; - залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; - здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; - надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд; - інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; - визначення місць стоянок транспортних засобів на об'єктах благоустрою населених пунктів, графіків роботи кладовищ, зовнішнього освітлення та санітарного очищення території, термінів проведення робіт з реконструкції та капітального ремонту об'єктів благоустрою; - визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища [5]. Підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону [5]. Контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог ЗУ “Про благоустрій населених пунктів”, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів. Громадський контроль здійснюється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів [15]. До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у: - порушенні встановлених державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів; - порушенні режиму використання і охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення; - пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою населених пунктів; - знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів; - забрудненні (засміченні) території населеного пункту; - неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо [5]. Проблема підтримки благоустрою в містах, покращення їх санітарного стану є загальною та надзвичайно актуальною. Перед місцевою громадою та органами місцевого самоврядування в процесі управління територіями постійно постають такі проблеми як: - неналежне утримання об'єктів благоустрою; - наявність стихійних сміттєзвалищ, розміщення будівельних матеріалів на прибудинковій території, території житлової та громадської забудови; - відсутність у юридичних осіб договорів на вивезення твердих побутових відходів, складування відходів в непризначених місцях; - самовільне знищення дерев, кущів, інших зелених насаджень; - паркування транспорту на територіях зелених зон та майданчиках; - самостійне розриття твердого покриття доріг та тротуарів, не відновлення благоустрою після проведення земляних та інших ремонтних робіт. Причинами та умовами виникнення зазначених проблем є недостатнє регулювання відносин у сфері благоустрою, відсутність чіткого нормативного регулювання прав та обов'язків суб'єктів господарювання у сфері благоустрою. Існуючі норми та правила поведінки не забезпечують належним чином утримання об'єктів та елементів благоустрою. Розв'язання викладених проблем за допомогою ринкових механізмів не уявляється можливим, тому що: - чинні нормативно-правові акти не регулюють відносини у сфері благоустрою таким чином, щоб забезпечити належний санітарний стан міста, належне утримання та раціональне використання територій, охорону та організацію упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання; - діючі нормативні акти місцевих рад, що регулюють окремі питання благоустрою, не можуть бути змінені таким чином, щоб включати усі необхідні правила поведінки, які б забезпечували належне санітарне утримання території міста. Визначені проблеми справляють негативний вплив перш за все на громадян (мешканців та гостей міста), не забезпечують сприятливе для життєдіяльності середовище, у тому числі захист довкілля, належний санітарний стан, збереження об'єктів та елементів благоустрою, зокрема, скидання твердих та рідких відходів на території міста призводить до проникнення отруйних речовин у річки та підземні водні горизонти, які є джерелом питного водопостачання; до загрози виникнення інфекційних захворювань. Негативний вплив зазначених проблем зазнають також суб'єкти господарювання. Порушення благоустрою призводить до неможливості ефективно здійснювати господарську діяльність. Зокрема, розриття та захаращення доріг, накопичення відходів на дорогах заважають проїзду автомобільного транспорту, сміттєвозів, аварійних та рятувальних машин, діям по утриманню у належному санітарно-технічному стані будівель та споруд, та призводить до їх передчасного руйнування. Єдиним узагальнюючим нормативно-правовим актом, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою в межах окремої адміністративної-територіальної одиниці мають бути “Правила благоустрою населених пунктів”, які розробляються з урахуванням специфіки саме даної території, її господарських, територіальних, ресурсних та інших особливостей.

Правила розробляються для всіх сіл, селищ, міст органами місцевого самоврядування у відповідності до ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" та "Про місцеве самоврядування в Україні" і затверджуються ними у встановленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування в Правилах визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою території населеного пункту для забезпечення створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Цілями регулювання „Правил благоустрою населених пунктів” є створення умов захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності як людини так і суб'єктів господарювання середовища, захисту довкілля, покращання санітарного стану та мікроклімату міста, належне утримання та раціональне використання території міста, охорону об'єктів благоустрою міста, впровадження державної регуляторної політики у сфері благоустрою визначеної території, врегулювання правовідносин між суб'єктами, на яких розповсюджується дія цього регуляторного акта [21].

Альтернативними способами досягнення мети регуляторного акту є:

1. Здійснення контролю за санітарним станом міста, зеленими насадженнями, іншими об'єктами та елементами благоустрою на підставі санітарних норм та інших правил по утриманню міст і населених пунктів.

Цей спосіб не в повній мірі враховує вимоги щодо утримання у належному стані тротуарів, вулиць, доріг, будівель, територій загального користування, зелених насаджень в належному санітарно-технічному стані. Діючі норми та правила певним чином застаріли і не дають змоги використовувати свої права в галузі благоустрою суб'єктам господарювання, міській громаді та окремим мешканцям міста.

Стаття 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачає відповідальність за порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення порядку в містах та інших населених пунктах. Однак, вказаною статтею КУпАП не конкретизовано види порушень благоустрою. Відсутність конкретизованих видів порушень благоустрою унеможливлює притягнення осіб, винних у порушенні правил благоустрою, до передбаченої законом відповідальності.

2. Залучення юридичних та фізичних осіб до добровільного вчинення дій, направлених на утримання міста у належному санітарному стані, збереження елементів благоустрою.