ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.Загальна характеристика принципу змагальності

1.1 Поняття принципу змагальності

1.2 Становлення принципу змагальності

1.3 Змагальність у різних видах судочинства

1.4 Взаємодія принципу змагальності з іншими принципами цивільного процесуального права

РОЗДІЛ 2. Змагальність в позовному провадженні

2.1 Реалізація принципу змагальності при відкриті провадження

2.2 Реалізація принципу змагальності при провадженні у справі до судового розгляду

2.3 Реалізація принципу змагальності у судовому розгляді

2.4 Реалізація принципу змагальності при перегляді справ

РОЗДІЛ 3. Змагальність у наказному і окремому провадженні

3.1 Змагальність в окремому провадженні

3.2 Змагальність в наказному провадженні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Зміцнення державності та формування демократичних основ суспільства неможливе без належного розвитку науки і законодавства. З проголошенням незалежності України все більше зростала необхідність у реформуванні вітчизняної правової системи. Впроваджені зміни торкнулися і цивільного процесуального законодавства. Зокрема, вперше нормативно було закріплено принцип змагальності у судовому процесі, який на правах рівності надав можливість особам, які беруть участь у справі, подавати докази, їх досліджувати та доводити перед судом їх переконливість. У світлі тих змін, які відбуваються в суспільстві, змагальність слід розглядати не лише як демократичну засаду, а й як гарант дійсного неупередженого вирішення спору. Суть змагальності полягає в меті, якій служать процесуальна активність сторін. Вся система система судового доказування має грунтуватися на змагальності, де взаємовідносини сторін визначає протиборство.

Разом з тим, абсолютизація змагальності не повинна перетворити суд на стороннього спостерігача судового процесу. Суд повинен регулювати цей процес, сприяти сторонам, а найголовнішим є те, що за судом залишається його одвічний обов'язок - розглянути і вирішити справу у відповідності з законом.

Тому вся діяльнісь повязана із судочинством в якому реалізується принцип змагальності бути спрямована на досягнення правосуддя яке реалізується у відповідне рішення суду.

В основу дослідження покладено праці таких вчених як І.В. Решетнікова, К.С. Юдельсон, Т.П. Тимченко, Угриновська О.І., Т.В. Цюри, М.Й. Штефана,. Досягнення даних процесуалістів дало можливість розкрити сутність змагальності в цивільному процесі.

Також, необхідно віддати належне роботам С.С. Бичкової, С.В. Васильєва, В.В. Комарова, Д.Д. Луспеника, С.Я. Фурси, в яких особлива увага приділена приведенню процедури доказування у відповідність принципу змагальності.

Емпіричну базу дослідження становлять дані, одержані в результаті вивчення матеріалів цивільних справ, розглянутих судами Львівської, Вінницької, Тернопільської областей, відповідні рішення та ухвали, розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Актуальність обраної теми визначається наявністю у теорії різних позицій вчених щодо основних положень змагального процесу, наявністю окремих законодавчих актах прогалин та неточностей, що потребують виправлень, і невідповідністю практики проведення змагального процесу його нормативній регламентації.

Мета та завдання дослідження. Метою магістерської роботи є визначення поняття, сутності змагальності, дослідження становлення, розвитку і властивостей змагальності у цивільному процесі, особливостей змагального процесу у наказному та окремому провадженнях, а також, вироблення пропозицій, спрямованих на надання більшої визначеності змагальному процесу, усунення прогалин в законодавстві, які його стосуються.

Відповідно до цієї мети у процесі дослідження були поставлені і вирішені такі завдання:

- проаналізувати наявні в теорії концептуальні підходи до тлумачення змагального процесу з метою об'єктивного його врегулювання і вдосконалення;

- визначити й обґрунтувати поняття змагальності у цивільному судочинстві;

- виділити та розглянути змагальність на різних стадіях процесу;

- охарактеризувати окремі особливості змагальності в процесі;

- з'ясувати зміст обов'язків по доказуванню, підстави звільнення від доказування, процедуру забезпечення доказів в умовах змагальності цивільного судочинства;

- розглянути специфіку дії принципу змагальності під час здійснення судом оцінки доказів;

- визначити особливості змагальності у різних видах проваджень;

- надати рекомендації стосовно внесення змін та доповнень у чинне цивільно-процесуальне законодавство України з метою вдосконалення змагальної діяльності в цивільному судочинстві.

Об'єктом дослідження є процесуальні відносини, пов'язані з змагальністю у цивільному судочинстві.

Предмет дослідження становлять цивільно процесуально-процесуальне законодавство.

Методами дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: історико-правовий, діалектичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-функціональний та інші методи.

Використання історико-правового методу дозволило проаналізувати розвиток змагальності в цивільному процесі. Діалектичний метод використовувався для вивчення матеріалу та одержання, внаслідок цього, висновків які дозволили зрозумітисутність змагальності. За допомогою порівняльно-правового методу було виявлено специфіку змагальності у цивільному судочинстві порівняно з кримінальним та господарським, а також, здійснено його порівняння відносно різних правових систем.

Системно-функціональний метод використовувався в ході аналізу поняття «змагальності», і його реалізації в цивільному процесі. Формально-логічний метод був застосований під час аналізу і виявлення недоліків нормативної бази та вироблення пропозицій щодо її вдосконалення, формування нових дефініцій та правових норм.

Враховуючи специфіку обраної теми, також у дослідженні використовувалися інші наукові методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Магістерська робота є комплексним дослідженням принципу змагальності в цивільному судочинстві, зокрема, поняття, сутності, теоретичних та практичних проблем змагальності як процесуальної діяльності у різних видах проваджень. В процесі проведеного дослідження додатково аргументовано існуючі наукові позиції з тих чи інших проблем цивільного процесуального права, сформовано та обґрунтовано власні висновки і пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання змагальному в цивільному судочинстві.

Зокрема, в роботі аргументуються наступні положення:

1. Змагальність точніше всього відзеркалює одну з істотних рис цивільного процесу, а саме те, що, у змагальному судочинстві вирішення справи відбувається лише внаслідок процесуальної боротьби обов'язково двох суб'єктів, які мають протилежні матеріально-правові інтереси.

2. Змагальність у системі принципів цивільного процесу після прийняття нової Конституції є конституційним принципом, що перебуває у гармонійно взаємообумовленій єдності з іншими принципами цивільного процесу.

3. Принцип змагальності у цивільному процесі полягає у визначенні обставин якими обґрунтовують та заперечують вимоги та в обов'язку по доведенню шляхом подання доказів.

4. Найбільш повно принцип змагальності реалізується в позовному провадженні, де його учасники наділенні найбільшою кількістю суб'єктивним прав.

5. Суд у структурі змагального процесу займає центральне місце, проте з метою реалізації принципу змагальності він здійснює діяльність по дослідженні і оцінці доказів;

6. Суб'єктами змагальності є не тільки сторони але і представники, треті особи, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси;

7. Оцінка доказів - це складна процесуальна і розумова діяльність суду, а також осіб, які беруть участь у справі, яка має місце на всіх стадіях цивільного процесу, здійснюється у відповідності з передбаченими законом критеріями та відображається у судовому рішенні;

8. Змагальність в наказному провадженні відсутня оскільки відсутній спір про право.

9. У справах окремого провадження змагальність реалізується одночасно із судовим слідством, оскільки має місце ініціатива суду в доказовій діяльності, зокрема суд за власною ініціативою може витребувати докази, призначати експертизу (по деяких категоріях справ призначення експертизи є обов'язком суду) а також є наявний спір, проте не щодо права а щодо факту.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що у роботі зроблені висновки та практичні рекомендації, які сприятимуть вирішенню окремих змагального процесу. Результати дослідження можуть бути основою для вдосконалення цивільно-процесуального законодавства, а також використовуватися у правозастосовчій діяльності.

Деякі положення роботи мають дискусійний характер і тому можуть бути основою наукових дискусій та предметом подальших досліджень у галузі цивільного процесуального права.

Структура роботи обумовлена специфікою предмета дослідження та метою і завданнями роботи, яка складається із вступу, трьох розділів, що об'єднують десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

Загальний обсяг роботи становить 122 сторінки, з них основного тексту - 112 сторінки, список використаної літератури налічує 71 джерел.

Розділ 1. Загальна характеристика принципу змагальності

1.1Поняття принципу змагальності

З початком розбудови в Україні демократичної, соціальної та правової держави, в якій права та свободи людини визнаються найвищою соціальною цінністю, відбувається істотне переосмислення ролі принципу змагальності як об'єктивної основи як забезпечує справедливий неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення спорів.

Сутність і значення права найбільш яскраво проявляються в його принципах, які мають таку саму мету, що й право, забезпечують шляхи розвитку цієї галузі. З розвитком суспільства розвиваються і принципи цивільного процесуального права, вдосконалюючись з урахуванням потреб політичних і соціально-економічних перетворень, подальшого забезпечення гарантій захисту суб'єктивних прав та інтересів.

Значення принципів зумовлюється їх впливом на нормотворчу діяльність, вони визначають основні форми й методи діяльності суду та інших учасників процесу при здійсненні правосуддя по цивільних справах[70].