У розшуковому процесі збір і підготовка усього фактичного і доказового матеріалу, необхідного для вирішення справи, закон покладає на суд. Суд зобов'язаний за своєю ініціативою встановлювати всі факти, що підтверджують як позовні вимоги позивача, так і заперечення відповідача. Суд також має зібрати всі докази на підтвердження достовірності цих фактів. У процесі, побудованому за змагальним принципом, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд при цьому зобов'язаний вирішити спір на підставі і у відповідності з тим матеріалом, який надали сторони. Суд, таким чином, тільки робить оцінку фактичного матеріалу, наданого сторонами, не здійснюючи самостійно збору такого матеріалу. Сторони у такому процесі наділені процесуальними правами і є суб'єктами доказової діяльності.

Аналіз положення Кодексу адміністративного судочинства дозволяє зробити висновок про те, що в адміністративних судах процес є змагальним з поєднанням елементів розшукового процесу. Цими елементами є право суду з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає[34].

З вище викладеного випливає що принцип змагальності найбільш з реалізований у цивільному судочинстві, що забезпечує кожному хто звернеться можливість захистити свої порушенні, оспорюванні, невизнанні права свободи і інтереси. Тому у цивільному процесі змагальність на мою думку стає тим знаряддям за допомогою якого кожен зможе ефективно захистити себе. Звідси положення де вказується що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, не є просто настановами, а вони визначають всю майбутню процесуальну діяльність сторін. Кожне із даних положень має свій вияв в подальшому. Подання доказів це словосполучення як має під собою велике процесуальне навантаження, починаючи від того які докази можна вважати належними, достатніми і достовірними і до того коли особи просять витребування доказів чи їх забезпечення у випадку наявності певних перешкод у реалізації даного права. Отже, можна сказати з впевненістю що принцип змагальності є тим стержнем який забезпечує реалізацію тих завдань які поставленні перед цивільним судочинством з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

1.4 Взаємодія принципу змагальності з іншими принципами цивільного процесуального права

Принципи цивільного процесуального права тісно взаємопов'язані. Взаємозв'язок окремих принципів проявляється по різному: одні з них розвивають та доповнюють положення інших принципів, в окремих випадках одні принципи є гарантіями інших, сприяють їх реалізації.[35]

У цивільному процесі законність це не тільки принцип, але й одна з факультативних цілей судочинства. За своїм змістом принцип законності включає в себе, по-перше, вимогу до судів правильно застосовувати норми матеріального (регулятивного) права та чинити процесуальні дії, керуючись законодавством; по-друге, вимогу до інших учасників процесу дотримувати процесуального й матеріального законодавства при розгляді цивільної справи в суді. Він є основою для здійснення принципу змагальності оскільки дає сторонам можливість забезпечити себе від свавілля суду. Реалізація принципу законності забезпечується відповідними процесуальними гарантіями:

-самі організаційні й функціональні принципи цивільного процесуального права прямо або побічно служать реалізації принципу законності;

-процесуальні засоби виправлення судових помилок: апеляційне й касаційне провадження, перегляд рішень, що вступили в законну силу, по виняткових і нововиявлених обставинах;

-процесуальні засоби, що забезпечують доступ до правосуддя, формування складу суду та форми процесуальних дій: обов'язок повідомлення зацікавлених осіб про час і місце судового засідання, можливість відводу судді, чіткий регламент змісту позовної заяви та ін.;

-процесуальні засоби встановлення фактичних обставин справи. Мета цивільного процесу полягає в тому, щоб у результаті розгляду справи були встановлені існуючі фактичні обставини справи та до них була правильно застосована норма матеріального права.

Що ж стосується впливу принципу змагальності на зміст принципу законності, то поясню на такому прикладі. Сторони можуть представляти різні докази, в силу яких спірні правовідносини можуть регулюватися різними нормами права, при цьому кожна із сторін може наполягати на вигідній їй кваліфікації. В даному випадку принцип законності проявляється в тому, що суддя, вивчивши всі доводи та докази сторін, повинен застосувати ту норму права, яка з найбільшою точністю відповідає даним правідносинам.

На підставі викладеного вище принцип законності можна було б сформулювати в такий спосіб. Законність як принцип цивільного процесуального права полягає в обов'язку суду та всіх учасників процесу неухильно керуватися у своїй діяльності нормами матеріального та процесуального права з метою досягнення завдань цивільного судочинства, сформульованих у ст. 1 ЦПК.[29]

Здійснення правосуддя виключно судами. Правосуддя в цивільних справах с однією з форм державної діяльності -- судової влади, яка здійснюється судами шляхом розгляду і вирішення цивільних справ у встановленому законом порядку. Конституція (ст. 124) визначила, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснення правосуддя виключно судами випливає з чинних засад поділу державної влади України на три відокремлені державні влади -- законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції). Цей принцип означає недопущення втручання у здійснення правосуддя з боку органів законодавчої та виконавчої влади. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється (ст. 126 Конституції).

Даний принцип тісно пов'язаний із змагальністю оскільки відсутність судів робить не можливим вирішення спору, тоді втрачає сенс сам принцип змагальності. Проте не потрібно забувати що в окремому провадженню по деяких категоріях справ участь беруть народні засідателі, і у зв'язку з тим що в окремому провадженні принцип змагальності обмежений саме ородні засідателі забезпечують справедливий розгляд справи.

Незалежність суддів полягає в тому, що ніякі державні органи, політичні партії, громадські організації посадові особи не мають права впливати на них, вказувати судові, як необхідно вирішити конкретну справу, розв'язати апеляційну, касаційну скаргу або заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими чи винятковими обставинами.