Важливим є те, що нормами митного права ЄС врегульовано основні митно-правові інститути: митний тариф ЄС, митна вартість, митні процедури (режими), декларант і декларування, митний борг, право на оскарження дій чи бездіяльності посадовців митних служб. Рішення Всесвітної митної організації побічно впливають на узгодження й уніфікацію митної діяльності суб'єктів ЄС з визначеними організацією міжнародними нормами і стандартами. Певним чином визначене коло повноважень у сфері митного регулювання в ЄС має спеціально утворений Комітет з дотримання Митного кодексу ЄС. Цей колегіальний орган управління складається з представників держав-членів, яких очолює представник Європейської Комісії. Комітет може розглядати будь-які питання стосовно митного законодавства, які порушує головуючий або за власною ініціативою, або за пропозицією представника країни-члена. Представник Комісії подає на розгляд Комітету план заходів, на що Комітет дає відповідь протягом часу, визначеного головуючим у залежності від терміновості справи. Таке рішення приймається більшістю голосів (ст. ст. 247-249 МК ЄС) [11]. Отже, розвиток та становлення митного права Європейського Співтовариства прямо пов'язані із створенням Митного союзу на рівні ЄС, що передбачає загальний простір, у якому здійснюється вільний обіг товарів і осіб.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В МИТНІЙ СФЕРІ

2.1 Правові основи, напрямки та форми митного співробітництва України та ЄС

Українсько-європейські відносини співробітництва в галузі митної справи значною мірою спираються на положення укладеної 14 червня 1994 р. в Люксембурзі Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами [2]. У світлі вимог Європейського Союзу щодо стратегії митної політики визначаються система й організація діяльності органів митної служби. Чітко регулюються принципи взаємовідносин митних органів та їх посадових осіб з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування,а також підприємствами та громадянами. Основними напрямками розвитку митного законодавства, реалізація яких дозволить йому стати категорією правової держави відповідно до вимог Євро інтеграції, є: забезпечення соціальної справедливості у сфері управління митною справою; забезпечення стабільності митного законодавства; вироблення загальновизнаних стандартів митної діяльності держави; надання вибору варіантів поведінки учасникам митних процесів; забезпечення належного митного контролю.

Відповідно до ст. 563 Митного кодексу України участь України у міжнародному співробітництві з питань державної митної справи є складовою частиною її зовнішньополітичної діяльності [3]. Митне співробітництво між Україною та ЄС здійснюється у наступних напрямках:

- згідно зі ст. 51 УПС - зближення чинного і майбутнього митного законодавства України із законодавством Співтовариства;

- надання технічної допомоги, якої може потребувати Україна при здійсненні заходів, пов'язаних із зближенням законодавства. Допомога може включати, зокрема: обмін експертами; завчасне надання інформації, особливо стосовно відповідного законодавства; організацію семінарів; професійну підготовку; допомогу у здійсненні перекладу законодавства Співтовариства у відповідних секторах;

- надання взаємної допомоги у вирішенні митних питань - у відповідності до положень Протоколу про надання адміністративними органами взаємної допомоги у вирішенні митних питань [6, С. 108].

Системи митних режимів ЄС та України відрізняються в частині положень, які поширюються на випадки (а) пільгового переміщення або зберігання товарів і предметів (вільна митна зона й вільний митний склад в ЄС, режим спеціальної митної зони для територій пріоритетного розвитку в Україні), (б) проведення операцій з давальницькою сировиною (внутрішня переробка (переробка товарів під митним контролем) в ЄС та відсутність подібного митного режиму в Україні). Зважаючи на те, що митна процедура (ЄС) або митний режим (України) безпосередньо обумовлює послідовність і обсяг митних операцій щодо переміщуваних товарів, предметів і транспортних засобів, доцільно внести відповідні корективи у митне законодавство України.

З метою досягнення зближення української митної системи з митною системою Співтовариства стаття 76 УПС перелічує безпосередні форми митного співробітництва між договірними сторонами, а саме: обмін інформацією; удосконалення методів роботи; запровадження об'єднаної номенклатури та єдиного адміністративного документа; взаємозв'язок між транзитними системами Співтовариства і України; спрощення перевірок та формальностей, які стосуються перевезення товарів; підтримку впровадження сучасних митних інформаційних систем; організацію семінарів і навчальних циклів.

Відповідно до положень УПС важливою формою митного співробітництва стали проекти технічної допомоги для митної служби України за програмою ТАСІС. Задля забезпечення ефективного співробітництва в рамках УПС було запроваджено ряд двосторонніх органів, а саме: Раду з питань співробітництва між Україною та ЄС, Комітет з парламентського співробітництва та Комітет з питань співробітництва між Україною та ЄС, а також систему галузевих підкомітетів, що діють в рамках останнього [6, С. 109]. ДМСУ бере активну участь у роботі цих органів, а саме: Ради з питань співробітництва, де вона представлена Головою Служби; Комітету з питань співробітництва, де її представляє перший заступник Голови Служби. З метою поглиблення та вдосконалення взаємовідносин між нашою державою та ЄС, значний обсяг роботи виконується Радником з митних питань при Представництві Украйни при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі).

Таким чином, зв'язки, які встановлено між Україною та ЄС з метою забезпечення ефективного вирішення питань взаємного співробітництва в галузі митної справи, свідчать, що взаємовідносини здійснюються як прямо між ДМСУ та Європейською Комісією з питань, що регулюються УПС. так і опосередковано через Євромитницю, коли йдеться про реалізацію проектів ТАСІС для Державної митної служби України; а також, завдяки тому, що питання боротьби з порушеннями митних правил все ще залишаються у віданні держав-учасниць ЄС, у формі двосторонніх відносин на основі положень Протоколу про надання адміністративними органами взаємної допомоги у вирішенні митних питань та двосторонніх угод про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах укладених у розвиток положень зазначеного Протоколу.

СВС (Cross-Border Cooperation Programme) - Програма прикордонного Співробітництва (ППС) була розпочата у 1996 році. Вона має за мету зміцнення управління та інфраструктури східних кордонів країн-кандидатів на членство у Євросоюзі та налагодження регіонального партнерства між країнами-кандидатами Центральної Європи та Молдовою, Росією, Україною і Білоруссю. Програма ТАСІС прикордонного співробітництва націлена на:

- сприяння прикордонним регіонам в подоланні перешкод до розвитку;

- заохочення до поєднання мереж з обох сторін кордону (наприклад, обладнання на кордонних переходах);

- прискорення процесу трансформації в країнах-партнерах шляхом їхньої співпраці з прикордонними регіонами Євросоюзу та Центральної та Східної Європи;

- зменшення транскордонного екологічного ризику та забруднення [6, С. 109]. європейський україна митний правовий

Крім того, для підсилення результату, допомогу слід обмежити трьома сферами співпраці у відповідності до Стратегічної Доповіді щодо ППС ТАСІС: розвиток мереж інфраструктури; активізація захисту довкілля та управління природними ресурсами; підтримка приватного сектора та сприяння економічному розвитку.

З 1 січня 2009 року на території Європейського Співтовариства всі операції транзиту на умовах Конвенції Міжнародної дорожньої перевозки (надалі - МДП) (TIR) в обов'язковому порядку здійснюватимуться з використанням європейської митної інформаційної системи NCTS (New Customs Transit System). У зв'язку з цим, перевізники-держателі книжок МДП як з ЄС, так і з інших країн, будуть зобов'язані здійснювати завчасне передавання даних з книжки МДП (декларації МДП) в електронному вигляді до системи NCTS митних органів Європейського Співтовариства. Ці дії є обов'язковими, коли:

а) операція МДП починається у митниці відправлення у країні ЄС;

б) операція МДП починається у прикордонній митниці в'їзду на територію ЄС. Разом з тим, як і раніше, буде необхідно надавати митним органам книжку МДП в якості митного документу.

У випадку, якщо електронна декларація МДП не відправлена до NCTS, митні органи країн ЄС відмовлятимуть у прийнятті книжки МДП до оформлення (єдине виключення - аварійний режим, коли система NCTS не працює). Нова система має значні переваги:

- прискорення обробки книжки МДП під час відкриття операції МДП у митниці відправлення і прикордонній митниці в'їзду на територію ЄС;

- прискорення завершення операції МДП на території ЄС, оскільки дані передаватимуться між митницями електронним зв'язком;

- забезпечення ефективного контролю і безпеки перевезень [12, С. 335].

TIR-EPD вже впроваджено спільно з митними органами Чеської Республіки, Словацької Республіки, Угорської Республіки, Республіки Польща та Естонії. Пріоритетом є поширення TIR-EPD у країнах, розташованих на кордонах ЄС. Для доступу до програми TIR-EPD через прийнятний інтерфейс користувач книжки МДП, завчасно одержавши регламентований доступ, вносить до програми свій індивідуальний ідентифікаційний номер, номер книжки МДП, яка знаходиться в його розпорядженні, а також строк дії, зазначений в книжці МДП. Дана інформація перевіряється системою Cute-Wise, після чого надається доступ до вводу даних по книжці МДП. В електронній формі декларації МДП необхідно буде вказувати наступні дані: країна відправлення; країна призначення; реєстраційний номер транспортного засобу; свідоцтво про допущення; номер контейнера; номер книжки МДП; її користувач; додаткові документи; маркування; тип та нумерація упаковок; вага вантажу; дата і місце декларування; відправник вантажу та одержувач. Ці дані можна отримати з книжки МДП та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR). Копія електронної попередньої декларації за бажанням користувача направляється йому на електронну пошту. Переваги, які надає нова система:

- прискорення обробки книжки МДП під час відкриття операції МДП у митниці відправлення і прикордонній митниці в'їзду на територію ЄС;

- прискорення завершення операції МДП на території ЄС, оскільки дані передаватимуться між митницями електронним зв'язком;

- забезпечення ефективного контролю і безпеки перевезень [6, 109].

Актуальним є імплементація міжнародних стандартів та стандартів ЄС в національне законодавство України, що вимагає:

1. Завершити впровадження нормативно-правової бази, необхідної для імплементації Митного кодексу, у відповідності до міжнародно-визнаних стандартів, особливо угод СОТ, зокрема що стосується митної вартості, а також у відповідності до митного законодавства ЄС.

2. Подальший перегляд Митного Кодексу, враховуючи положення законодавства ЄС і раніше надані рекомендації.

3. Україна має прийняти та поновлювати чинну Гармонізовану систему з метою подальшого прийняття Комбінованої номенклатури, як це передбачено УПС.

4. Впровадити митний контроль, заснований на аналізі ризиків, та визначити необхідне організаційне забезпечення.

5. Підготовка та введення в дію законодавства у митній сфері: щодо митного контролю прекурсорів, контрафактної та піратської продукції, товарів подвійного призначення, предметів культури.

6. Удосконалити функціонування митниці (Customs service); спростити та модернізувати митні процедури на кордонах і всередині держави.