Участь країни в Митному союзі ЄС вимагає доповнення системи принципів митного регулювання принципами пріоритетності й субсидіарності норм митного законодавства ЄС. Система митно-правових актів є формою митного регулювання, а тому напряму залежить від її вихідних засад та ідей. Засадничі положення формування митної політики України на сучасному етапі євроінтеграційного процесу мають бути такими:

- перегляд форми участі в угоді про ЄЕП з урахуванням пріоритетності європейського вибору України;

- відмова від ідеї зміни статусу спостерігача в ЄврАзЕС, однією з цілей якого є утворення митного союзу;

- готовність переходу на систему попереднього електронного декларування з країнами Євросоюзу через узгодження структури Єдиного адміністративного документу ЄС і ВМД, що дозволить приєднатися до єдиного комп'ютеризованої системі транзиту ЄС (NCTS);

- гармонізація УКТ ЗЕД з Комбінованою номенклатурою ЄС;

- гармонізація Митного тарифу України з Єдиним митним тарифом ЄС тощо;

- застосування, на основі розширення правоохоронних функцій митних органів, методу аналізу ризиків;

- розвиток співробітництва з діловими колами, продовження роботи зі створення «білого» списку операторів зовнішньої торгівлі в Україні з використанням принципів ЄС щодо надання операторам зовнішньої торгівлі статусу «авторизованих» [17, С. 41].

На думку європейських експертів системи контролю за визначенням країни походження, класифікації товарів, методологія визначення митної вартості переміщуваних через митний кордон предметів, у своїй переважній більшості, відповідають положенням європейського законодавства та нормам ГАТТ/СОТ.

В разі підписання Об'єднавчої угоди України з Євросоюзом українська митна політика буде формулюватися згідно з цією угодою. Після приєднання українська (у значенні національна) митна політика перестане існувати. Це буде пов'язано з відмовою України від права до незалежного встановлення митних ставок в оборотах з іншими країнами, а також приєднання до спільної митної зони. Після приєднання України до спільної митної зони відбудуться зміни у митній політиці України. Їх напрямок визначатиметься пристосуванням до принципу вільного та необмеженого товарообміну в Євросоюзі, що є однією з підстав існування Європейського союзу. Основою вільного товарообміну є три найголовніші елементи: елімінація фіскального обмеження, елімінація позатарифного обмеження (кількісного та якісного), елімінація тарифного бар'єру - утворення митного союзу між країнами-членами.

Зважаючи на відзначені тенденції та умови функціонування митної політики в Україні, пріоритетами підвищення дієздатності політики держави у цій сфері мають стати:

- підвищення рівня захисту національних інтересів держави за допомогою інструментів митної політики з одночасним збалансованим впровадженням міжнародних вимог та стандартів;

- спрощення митних процедур за рахунок покращення системи управління ризиками, що дозволить зосередитися на ідентифікації та інспектуванні високоризикованих вантажів;

- створення максимально сприятливого середовища для учасників зовнішньоекономічної діяльності з метою активізації здійснення ними експортно-імпортних операцій;

- підвищення ефективності оперативного виявлення та протидії негативним явищам в середовищі зовнішньої торгівлі, які є потенційними загрозами безпеці та інтересам держави [9, С. 50].

Реалізація цих пріоритетів вимагатиме здійснення у найближчій перспективі низки заходів, які дозволять посилити рівень захисту національних інтересів держави, створити сприятливі умови для збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, позитивно вплинути на соціальний та економічний розвиток України.

Таким чином можна констатувати, що положення розділу «Митні справи» (цілі 28 та 29) Плану дій Україна - ЄС виконані майже у повному обсязі. У той же час деякі положення ПД мають довготривалий та постійний характер (зокрема, перегляд Митного Кодексу, враховуючи положення законодавства ЄС; підвищення кваліфікації працівників митної служби, посилення комп'ютеризації митної адміністрації, модернізація митних лабораторій; надання консультацій суб'єктам ЗЕД щодо законодавства та процедур здійснення експортних та імпортних операцій) і потребують подальшого впровадження. Розширення масштабів зовнішньоекономічної діяльності України та горизонтів зовнішньоекономічних зв'язків зумовлюють поглиблення інтеграції міжнародних вимог в національну практику митного регулювання України. Водночас при реалізації цих вимог мають бути враховані загрози забезпеченню національних інтересів України, зокрема: збільшення економічних збитків для держави у вигляді недонадходжень до бюджету внаслідок викривлення митної вартості товарів, завдання шкоди здоров'ю і безпеці споживачів, зростання контрабандних потоків тощо. На даний час існує необхідність підвищення ефективності національної митної політики в сфері невідкладного реагування на зовнішні загрози та оперативної протидії можливим негативним наслідкам таких загроз, в напрямку посилення забезпечення економічних інтересів держави й максимального врахування в національній системі регулювання міжнародних правил та вимог.