4) велике значення в екстремальних ситуаціях має колективний характер діяльності. Дух колективізму, "почуття ліктя" допомагають співробітникам переборювати психологічні й фізичні навантаження: діє "колективний розум" (колективна постановка мети, ухвалення рішення, вибір засобів до досягнення мети й т.п.) i колективна воля; в екстремальній ситуації значно зростає юридична відповідальність за своєчасність i правильність дій, тобто за практичне, а не на словах, виконання свого високого морального, службового й громадського обов'язку. Все це викликає в непідготовлених співробітників i керівників так званий "страх помилки", що гальмує діяльність;

5) психологи вважають, що в екстремальній ситуації особистість i колектив проявляють себе найбільше повно i яскраво. Умілі або недотепні дії в подібних умовах окремого співробітника, групи, колективу й керівника треба розглядати як саму строгу, об'єктивну перевірку й оцінку їхньої справжньої готовності (професійної, психологічної й фізичної);

6) велике значення в особливо складній ситуації здобувають спонукальні мотиви дій, які можуть активізувати або гальмувати соціально корисну діяльність людини, оголюючи при цьому його сутність, істинність його почуттів, інтересів i переконань. Осо6ливий, домінуючий зміст знаходить i ціль дій (віддалена й, головним чином, найближча). Будучи значної i ясної, вона визначає методи й засоби її досягнення;

7) в екстремальній ситуації зростає роль особистого приклада; підсилюється вплив на психіку такого потужного подразника, як вчасно й вірно сказане слово; максимальної уваги вимагає той, хто вперше виявився в критичній ситуації.

Ці вимоги багаторазово збільшують психологічне навантаження на керівника. Оперативний штаб, до складу якого входять представники органів державної влади, прокуратури, інших правоохоронних органів i зацікавлених відомств, покликаний забезпечити прийняття важких рішень.

Як бачимо, керівник операції й оперативний штаб є суб'єктами управління органами внутрішніх справ 6 особливих умовах. Організація й завдання оперативних штабів передбачаються відомчими нормативними актами, але поки ще не регулюються законом (як, наприклад, у Російській Федерації). Питання організації оперативних штабів, їхніх робітників груп, штатних штабних підрозділів мають потребу в подальшій теоретичній розробці й узагальненні практики їхньої діяльності в особливих умовах.

Використана література

1. Ануфриев Н.И., Шестопалова Л.Ф., Свислоцкий Г.А., Теличкин А.А.: Деятельность гражданской полиции ООН на территории 6ывшей Югославии. (Организационно-управленческие и социально-психологические аспекты).- К.: Преса України, 1999.- 192 с.

2. Болтунов М.Е. "Альфа" принимает бой. - М.: Вече, 2000.- 384 с.

3. Болтунов М.Е. Короли диверсий. История диверсионных служб России. - М.: Вече, 2001.- 352 с.

4. Братель О.Г. Надзвичайні ситуації в історичному аспекті Вісник Університету внутрішніх справ. - 2000.- №210.- с. 72-76.

5. Василега О.П. Вопросы оперативно-розыскного обеспечения действий органов внутренних дел в Особых условиях. Совершенствование управления органами внутренних дел в особых условиях.- М.: Академия МВД СССР, 1991.- с. 57-62.

6. Виноградов О.В. Административно-предупредительные меры,

применяемые в условиях чрезвычайного положения: Автореф. дис.канд. юрид. наук.- СПб., 1999.- 24 с.

7. Загоруйко И.Ю. Внутренние войска и охрана общественного порядка в условиях внутригосударственных конфликтов: Автореф. дис. канд. юрид. наук.- СПб, 1999.-22 с.

8. Крылов Б.С. Полиция США: Основные черты организации и деятельности.- М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1972.- 78 с.

9. Аналітичний обзор стану та вдосконалення організації проведення спеціальних операцій службами та підрозділами органів внутрішніх справ України в сучасних умовах.- К.: НАВС України, - 2000.- 56 с.

10. Вепрев В.А. Оперативный штаб как основной орган управления силами и средствами при предупреждении и пресечении массовых беспорядков // Совершенствование деятельности органов внутренних дел и внутренних войск по предупреждению и пресечению массовых беспорядков. М.: Академия МВД СССР, 1993.- с. 274-276.

11. Дубко Ю.В. Оперативна (штабна) гра i дослідницькі навчання як метод розробки управлінських рішень // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць Донецького інституту внутрішніх справ.- Донецьк, 2002.- N23.- С 145-152.

12. Емельянов Б.М. Организация деятельности штабов МВД, УВД охраны общественного порядка и безопасности при проведении массовых мероприятий: Лекция.- М.: Академия МВД СССР, 1990. 34 с.

13. Жижко А.А. О принципах управлениями органами внутренних дел в особых условиях // Совершенствование управления органами внутренних дел в осо6ых условиях.- М.: Академия МВД СССР, 1991.= с. 19-26.

14. Лаптий В.А. Орган оперативного управления силами и средствами // Бюллетень МВД Украины по обмену опытом работы органов внутренних дел. 1994. -N2115.- с. 35-37.

15. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР.- 1991.- N24.- Ст. 20; 1992.- N236. Ст.526; 1993.- N211.

16. Про Прикордонні війська України: Закон України від 4 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1992. N22.- Ст. 7; 1996.- N237.- Ст. 167.