Застосування стимулюючих заходів впливу на керовані об'єкти: забезпечувати виділення коштів для заохочення працівників правоохоронних органів і представників громадськості, які відзначились у виявленні, знешкодженні злочинних угруповань та затриманні злочинців і т. ін.

Застосування за потреби офіційних заходів примусового характеру з метою забезпечення належного порядку у сфері державного управління відповідно до законодавства України і т. ін [19, с.194].

Методи державного управління численні та різноманітні. Пояснюється це, по-перше, багатоманітністю усієї системи суб'єктів державного управління; по-друге, багатоманітністю функціонального призначення і змісту діяльності кожного із суб'єктів; по-третє, багатоманітністю об'єктів управлінського впливу. Проте хоч би якими різноманітними в конкретних виявах вони не були, є особливості, характерні як для всієї системи методів державного управління, так і для окремих їх видів.

Особливості методів державного управління в цілому полягають у такому:

1) вони реалізуються у процесі державного управління;

2) вони виражають управлінський (упорядковуючий) вплив суб'єктів управління на об'єкти управління, становлять зміст цього впливу і завжди мають своїм адресатом конкретний об'єкт (індивідуальний чи колективний);

3) в методах державного управління завжди міститься управлінська воля держави. Вони і є державно-владними приписами органів управління. В них виражаються повноваження юридичне владного характеру, що належать цим органам;

4) вони використовуються суб'єктами державного управління як засіб реалізації закріпленої за ними компетенції. Це означає, що юридична сила методів завжди знаходиться у межах повноважень того органу, який їх використовує;

5) методи, як і будь-який зміст, мають свою форму, своє зовнішнє вираження. Засобом зовнішнього вираження методів державного управління є форми державного управління [20].

Розрізняють економічні, адміністративні та соціально-психологічні методи. Економічні методи - це комплекс засобів, важелів матеріального впливу на об'єкти управління суб'єктами управління. Окремими їх видами є:

прибуток ,ціна, кредит, податки, матеріальне стимулювання ,митна мито.

Економічні методи побічно впливають на поведінку об'єктів управління, досягаючи бажаного поведінки через їх інтереси, потреби, матеріальну зацікавленість. Адміністративні методи являють собою способи прямого, безпосереднього впливу на поведінку керованих і виражаються у виданні нормативних приписів і індивідуальних наказів. адміністративні методи доречні там, де потрібне швидке досягнення цілей при відсутності матеріальних коштів. Часте їх використання свідчить про підвищення ролі держави в регулюванні економіки та пов'язаних з нею відносин. адміністративними методами є:

· видача ліцензії (дозволу);

· твердження конкретних завдань;

· матеріальне і моральне заохочення, встановлення правил поведінки об'єктів управління;

· видача розпоряджень про вчинення відповідних дій, проведення заходів;

· проведення контролю;

· здійснення реєстрації певних дій;

· узгодження для здійснення певних дій;

· твердження; дача висновку.

Соціально-психологічні методи є методами морального впливу керуючих на керованих. Це пропаганда, роз'яснення позицій держави, його політики, правових актів з використанням засобів масової інформації, особистих зустрічей керівників держави з громадянами, трудовими колективами, індивідуальне заохочення, просування по службі.

Метод державного управління - усвідомлений спосіб впливу керуючого суб'єкта на об'єкт легітимними засобами, тобто це певний, що склався в практиці набір взаємозв'язаних управлінських дій для досягнення поставлених цілей [21].

У межах повноважень, встановлених законом, суб'єкти управління застосовують різні засоби, наявні в їхньому розпорядженні: економічні, політичні, ідеологічні. Держава (шляхом судового рішення) може заборонити політичну партію за її антиконституційну діяльність, а мерія - не дозволили політичну демонстрацію з націоналістичними гаслами, заборонити пропаганду екстремістської ідеології і т. д. Використовуються різні способи заохочень, дозволів, вимог, заборон, за невиконання може бути встановлена ??відповідальність. Важливо, що органи і посадові особи можуть застосовувати тільки такі методи державного і муніципального управління, які дозволені їм законом (і відповідно до нього статутом муніципального освіти). Виділяють такі основні методи державного управління.

Адміністративно-правові методи - це способи державного управління, які спираються на ієрархічну структуру керуючого державного суб'єкта і здійснюються в межах і відповідно до процедури, встановленої Конституцією, законами та іншими правовими актами, що діють на території країни [28, с. 61].

Суб'єкт - носій адміністративної влади. Суть їх - вплив на керованих по типу «наказ - виконання».

Рис.3 Методи державного управління [2, с. 584].

Адміністративно-організаційні призначені для впливу на організаційний і контрольні управлінські відносини, вони висловлюють державно-владний характер управління і визначається обов'язковим виконанням приписів органів підлеглими ними об'єктами. Дані методи орієнтовані на мотив працівників, визначається їх зацікавленість в роботі, як спосіб задоволення потреб.

Адміністративні методи здійснюються у вигляді прямого адміністративного впливу в категоричній формі. Постанови - правові акти, що визначають загальні правила і норми діяльності, розраховані на неодноразове застосування. Приймаються органами загальної компетенції. Розпорядження - правові акти, що мають персоніфікований характер, видаються для вирішення певного конкретного питання. Застосовуються органами державного управління галузевої компетенції [29, с. 592].

Організаційні методи - сукупність організаційних впливів на об'єкт, а так само на суб'єкт управління. Організаційне регламентування здійснюється у вигляді нормативних документів, в яких встановлюється чіткий порядок в організаційній діяльності як об'єкта, так і всередині суб'єкта управління. Організаційне нормування полягає в розробці норм, витрат і використання різних об'єктів управління.

Політичні методи управління - способи прямого або непрямого впливу на поведінку і діяльність керованих за допомогою політичних засобів. В першу чергу мова йде про державну політику, яка розробляється і проводиться владою. Політичні інструменти: комплекс демократичних форм, норм і процедур політичних дій і відносин; технології парламентаризму - це, наприклад, парламентські дебати, діяльність опозиції, лобіювання груп і інтересів в парламенті, практика депутатських запитів уряду, парламентських слухань; також референдуми, переговорні процеси, дискусії.

Економічні методи - це форми і засоби впливу на соціально-економічні умови життя людей, колективів, соціальних спільнот, організацій; це також способи створення державою певних умов, в яких керованої об'єкту вигідно чинити так, як того хоче держава. Такі методи базуються на наявності у громадян, організацій і держави матеріальних інтересів, які обумовлюють їх дії, а ступінь економічної активності де термінується розвиненістю і обсягами матеріальних стимулів. Головні інструменти: розподіл і перерозподіл матеріально-фінансових ресурсів державними органами, регулювання фінансових потоків в країні, розробка і реалізація бюджетів; стосовно людини - це механізми матеріального стимулювання праці і підприємництва.

Економічні методи лежать в основі економічного механізму державного управління. Ці методи виступають, як засіб реалізації вимог економічних законів і призначені для впливу на економічні управлінські відносини. До них відносяться економічне стимулювання, економічна відповідальність і господарський розрахунок. Економічне стимулювання базується на економічних інтересах працівників [25, с.195].

Економічна відповідальність встановлюється законодавцем до найбільшими перепонами ефективним методам компенсації втрат, що виникають з вини органів і їх посадових осіб. Господарський розрахунок - порівняння витрат на виробництво, з отриманим від її реалізації доходом. Основна мета - стимулювання зростання ефективного виробництва на основі інтенсифікації.

Зміст господарського розрахунку характеризується показниками:

· самостійність

· рентабельність

· матеріальна зацікавленість.

Соціально-психологічні методи орієнтовані на моральні інтереси людей, пов'язані з самоствердженням і самовираженням людини в трудовому колективі, його прагнення отримати задоволення у праці. Ці методи є базою управління. Соціальні методи - конкретні способи і прийоми впливу на соціальні процеси формування і розвитку колективу.

Соціальні методи - використовуються з метою мотивації активності керованих шляхом зміни соціального середовища проживання і задоволення життєвих потреб та інтересів. Інструменти: розробка і здійснення загальнодержавних соціальних стандартів соціальних благ і послуг; законодавче закріплення і реалізація прожиткового мінімуму населення; регулювання системи оплати праці, пенсійного забезпечення; соціальна допомога тощо.

Розділ 2. Дослідження типології розвитку держави

2.1. Типологія розвитку держави

У теорії державного управління розрізняють наступні типології держави:

· Традиційне держава;

· Конституційно - демократична держава;

· Правове;

· Соціальне;

· Маркетингова модель держави.

Рис. 4 Типологія держави [24, с.254].

Традиційне держава. Для нього характерно:

· Підпорядкування суспільства державі

· Абсолютний суверенітет влади

· Жорстка вертикальна структура суспільства

Для традиційної держави характерна традиційна модель державного управління з опорою на сформовані традиції управління і відсутність професійної бюрократії. У 19 столітті відбувся перехід до конституційно-демократичній державі, на думку засновників така держава повинна ґрунтуватися на Конституції і основне його завдання - забезпечення прав і свобод особистості.

Конституціоналізм і парламентарій основа конституційно-демократичної держави.

Сутність парламентаризму - забезпечення суверенітету народу. Для конституційно-демократичної держави характерно:

1) Обмеження суверенітету влади законом;

2) Проголошення суверенітету народу;

3) Затвердження ідеї пріоритету громадян.

Рис. 5 Характерні риси конституційно-демократичної держави [7, с.250].

У період конституційно-демократичної держави відбувається раціоналізація всієї системи державного управління і складається раціональна модель державного управління.

Конституційний лад - система суспільно - політичного відносин, які, будучи пануючими в державі, закріплені конституцією [26, с. 471].

Правова держава здійснює правове функціонування діяльності публічної політичної влади і її взаємовідносини з індивідами, як суб'єктами права.

Виділяють 4 основні ознаки правової держави:

1) правова форма взаємовідносин індивіда, суспільства і держави.

2) Організація державної влади на основі принципу поділу влади.

3) Забезпечення прав і свобод особистості.

4) Верховенство правового закону.

Формування правової держави може здійснюватися одночасно на трьох рівнях:

Рис. 6 Рівні формування правової держави [30]

Соціальна держава це конструктивні відповідь на розвинення правової держави. Головною метою є забезпечення індивіду гідних умов існування, соціального захисту та можливості для самореалізації особистості.

Соціальна держава підкреслює здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику (створення системи соціального захисту громадян, соціальних гарантій і соціального партнерства в політиці держави).