· тематика тексту зразків для дослідження почерку практичного значення не має, і тому бажано, щоб зразки були різноманітні за змістом [8, c. 106].

Дослідження стилізованого письма потребує подібних зразків, написаних друкованими літерами, знаками, символами. За змістом окремі зразки мають повторювати зміст тексту, який досліджують.

Методика почеркознавчого дослідження письма така:

· попереднє дослідження -- огляд матеріалу, що надійшов на експертизу, фіксація його цілісності, визначення характеру пакування, наявність засвідчених підписів; Попереднє дослідження документів дозволяє: достатньо швидко одержати максимально повну (у межах можливостей слідчого) інформацію про документ; із загальної маси відібрати документи, що містять інформацію, яка може бути одержана шляхом експертних досліджень; прийняти остаточне рішення про призначення певних судових експертиз; намітити час і послідовність призначення і проведення експертиз; чітко визначити ціль і сформулювати питання експертам; згрупувати документи за відповідними критеріями (за епізодами розслідування, за видом документів або об'єктів, за обставинами, що підлягають встановленню, за гаданими виконавцями текстів або підписів, за особами, від імені яких значаться підписи, й ін.); окреслити коло осіб, причетних до виконання тексту, коротких записів, підписів; з'ясувати обставини й умови виконання записів і підписів, про які потрібно повідомити експертів; зорієнтуватися в особливостях підготовки необхідних порівняльних матеріалів (зразків); визначити умови, в яких варто відбирати експериментальні зразки почерку і підписів [17, c. 41].

· окреме дослідження -- визначення кількості зразків, що порівнюються, виокремлення загальних та індивідуальних ознак у тексті, який досліджують, і в зразках, а також визначення частоти їх повторювань (стійкості); відтворення ознак тексту документа, який досліджують, і зразків почерку на окремих аркушах (для цього складають таблицю, у першій графі якої пишуть літеру (знак), у другій -- цю саму літеру з особливостями виконання, які властиві почерку, поданому на зразках);

· порівняльне дослідження -- порівняння зразків ознак почерків, які досліджують, виокремлення збіжних і розбіжних ознак. Математичними методами розраховують ступінь надійності ознак, які збігаються, і формують ідентифікаційний комплекс, оцінюють його як неповторний з урахуванням розбіжних ознак;

· оцінювання результатів порівняльного дослідження та висновки експерта -- виявлені та сформовані збіжні й розбіжні ознаки зважують і оцінюють з позиції їх індивідуальності та значущості для встановлення тотожності виконавця тексту. На цьому оцінюванні базуються відповіді на питання, які поставив слідчий.

Під час судово-почеркознавчої експертизи підписів вирішуються ідентифікаційні i деякі діагностичні завдання. Останні пов'язані зі встановленням факту виконання підпису шляхом навмисного перекручування з метою наступної відмови від нього (автопідробка) або з імітацією справжнього підпису, зі з'ясовуванням деяких умов нанесення сумнівного підпису (у незвичній позі -- лежачи, стоячи, без опори на руку, під впливом вікових змін, при обмеженому зоровому контролі або в умовах недостатнього освітлення, або в стані алкогольного сп'яніння та ін.) [8, c. 108].

Новим напрямом розвитку криміналістичної техніки є судове авторознавство, яке базується на наукових засадах щодо встановлення автора тексту за допомогою даних лінгвістики (фразеології, граматики та ін.). Такі дослiдження проводяться на підставі призначення авторознавчої експертизи.