їх повинно бути тим більше, чим коротше досліджуваний текст (у середньому вважається 25-30 сторінок). Недостатня кількість або неповна відповідність вільних зразків умовам складання досліджуваного тексту потребує надання експериментальних зразків у більшому обсязі. Порушення вимог щодо кількості і якості текстів-зразків не дозволяє експерту зібрати необхідну інформацію про особливості писемної мови автора і вирішити ідентифікаційне або інше завдання. . У матеріалах, наданих для судової експертизи писемної мови, має бути інформація: · про осіб, авторство яких перевіряється (вік, стать, національність, освіта, володіння мовами, професія, вид і місце роботи, місце мешкання в даний момент і в минулому, місце навчання і навчальні заклади, у яких навчався, чи страждає якимись захворюваннями, що можуть впливати на писемну мову, коло спілкування тощо); · про осіб, на чию адресу надіслано анонімний документ (чи знайомі вони з гаданим автором тексту, характер їх взаємовідносин, тривалість спілкування та ін.). · про регіони, звідки і куди була надіслана анонімна інформація, характер соціальної обстановки, у якій вона складалася (це істотно, особливо для дослідження текстів публіцистичного характеру) [17, c. 55]. Методика експертного авторознавчого дослідження базується на аналізі ознак писемної мови, які відображені в досліджуваному документі. У методиці в комплексі застосовують лінгвістичні, психологічні та психолінгвістичні наукові методи, що дає змогу встановити автора та виконавця, належність кількох документів одному авторові, факт нервово-психічного захворювання автора, рівень його грамотності й володіння навичками мови, стать, вік, професію, незвичний стан автора, тобто скласти його соціолінгвістичний портрет.

Висновки

Криміналістичне дослідження письма -- це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає закономірності письма, процес його дослідження, можливість ідентифікації людини за почерком та вирішує інші завдання почеркознавчої експертизи Судове почеркознавство вивчає письмо з метою вирішення ідентифікаційних і неідентифікаційних (діагностичних) завдань.

Судове почеркознавство оперує низкою понять: «письмо», «почерк», «навик», «ознака». Відмінність писемної від інших способів фіксації мови полягає в тому, що зміст мови відображається у вигляді літер, символів, знаків. У письмі визначені дві грані: змістовна - писемна мова та графічна - почерк.

Авторознавча експертиза допомагає встановити автора -- укладача документа. Автор і виконавець можуть бути різними особами, якщо документ написаний під диктовку чи просто переписаний (передрукований). Виконавця тексту встановлюють за ознаками почерку, тому для дослідження необхідний зразок почерку -- графічне зображення письма. Для встановлення автора зразок почерку мати не обов'язково, бо автора встановлюють дослідженням ознак писемної мови -- стилістичних, лексичних і граматичних, які можуть бути як у рукописному тексті, так і в друкованому чи переписаній копії. Об'єктами авторознавчої експертизи є рукописні, друкарські тексти, копії текстів, одержані друкарським способом. За допомогою авторознавчої експертизи визначають автора документа і встановлюють факти неідентифікаційного та діагностичного характеру.

Викладене свідчить про актуальність та необхідність подальшого розроблення теорії судово-авторознавчої класифікаційної діагностики з метою формування загальної та окремих методик криміналістичного дослідження писемного мовлення. Це слугуватиме розширенню можливостей судово-авторознавчої експертизи з питань встановлення типологічних характеристик автора документа, що, в свою чергу, сприятиме швидшому розшуку осіб, підозрюваних у складанні текстів.

Використані джерела

1. Конституція України від 28 червня 1996р. / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За загальною редакцією В.Т. Маляренка, В.Г. Гонгаренка. - К., «ФОРУМ», 2003. - 938 с.

3. Бахін В.П. Криміналістика: Курс лекцій / Бахін В.П., Гора І.В., Цимбал П.В.; Держ. податк. адмін. України, Акад. держ. податк. служби України. - Ірпінь, 2002 - 355 с.

4. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ/ За ред. П.Вю Коляди. - К.: ГСУ МВС України, 2001. - 339с.

5. Качурин С.Г. Некоторые аспекты технологии получения образцов подписей при назначении почерковедческой экспертизы //Сотрудничество без границ: Сб. тр. - Ростов-на-Дону: ИУБиП, 2003. - С.130-136.

6. Качурин С.Г. Судебно-почерковедческая экспертиза на современном этапе судопроизводства Украины // Сотрудничество без границ: Юб. сб. науч. тр. - Ростов-на-Дону: ИУБиП, 2004. - С.223-229.

7. Качурин С.Г. Судебно-почерковедческая экспертиза: проблемы теории и практики //Актуальні проблеми права: теорія і практика: Зб. наук. пр. - Луганськ, 2005. - Вип. № 7. - С. 121-127.

8. Качурин С.Г. Тактика назначения и проведения судебных экспертиз: проблемы в ее осуществлении и пути их решения //Актуальні проблеми права: теорія і практика: Зб. наук. пр. - Луганськ, 2002. - Вип. - №4. - С. 105-110.

9. Качурин С.Г. Прогнозирование следователя при подготовке к отбору образцов почерка и подписей //Актуальні проблеми права: теорія і практика: Зб. наук. пр. - Луганськ, 2005. - Вип. № 6. - С. 139-147.

10. Качурін С. Одержання зразків для експертного дослідження: проблеми теоретичного ї практичного характеру //Право України. - 2004. - №1. - С.110-113.

11. Качурін С.Г. Тактичні прийоми подолання протидії осіб, що проходять у справі, при доборі в них зразків почерку і підписів //Вісник НУВС. - 2003. - Вип. 22. - С.62-67.

12. Клименко Н. І. Судова експертологія: Курс лекцій: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. -- К.: Видавничий Дім «Ін Юрє», 2007. -- 528 с.

13. Кобилянський О. Методичні особливості та техніко-криміналістичні засоби дослідження документів, що мають спеціальні засоби захисту // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - №12. - С.115-118.

14. Кобилянський О. Сучасний стан і перспективи дослідження документів із спеціальними засобами захисту від підроблення // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - №7. - С.116-119.

15. Криміналістика: Підруч. для студ.юрид. спец. вищ. Зал. Освти / За ред. В.Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. І допов. - К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. - 526 с.

16. Криміналістика: Підручник / [Біленчук П.Д., Лисиченко В.К., Клименко Н.І. та ін.]; За ред. П.Д. Біленчука. - [2-е вид., випр. і допов.]. - К.: «Атіка», 2001. - 542 с.

17. Настільна книга слідчого: Наук. - паркт. вид. для слідчих і дізнавачів/ М.І. Панов, В.Ю. Шепітько, Коновалова В.О. та ін. - К.: Ін Юре, 2003. - 720 с.

18. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. - К.: «Кондор», 2005. - 588 с.

19. Скригонюк М. І. Криміналістика: Підручник. - К.: «Атіка», 2005. - 495 с.