Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Легких Віктор Вікторович

Київ - 2018

Робота виконана на кафедрі кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України Гончаренко Владлен Гнатович

Академія адвокатури України, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор,

Кучинська Оксана Петрівна,

Київській національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри правосуддя, кандидат юридичних наук, доцент

Рожнова Вікторія Василівна,

Національна академія внутрішніх справ, завідувач кафедри кримінального процесу

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дієва та ефективна судова система країни є фундаментом правової держави та гарантією дотримання прав кожної особи, чиї права обмежуються, порушуються або можуть бути порушені. Судова системи України передбачає триланкову модель у якій апеляційний перегляд судових рішень в кримінальному судочинстві відіграє важливу роль, оскільки прийняттям рішення суду апеляційної інстанції судовий розгляд кримінального провадження закінчується, а всі інші види переглядів судових рішень передбачають перегляд судових рішень, які вже набрали чинності а підстави їх перегляду є набагато вужчими ніж в суді апеляційної інстанції. І хоча апеляційна інстанція не підміняє суд першої інстанції та не є інстанцією, яка зобов'язана повторно переглядати справу, разом з тим, апеляція є судом права і факту, що свідчить про більш розширені повноваження цього суду порівняно з іншими інстанціями, що свідчить про важливу роль цього виду перегляду. Ефективність судової системи обумовлюється таким результатом судового розгляду, який би відповідав меті кримінального провадження та задовольняв би всіх учасників процесу. Ключовою метою судового розгляду, яка на даний час поки ще не досягнута, є ухвалення та проголошення рішення суду першої інстанції, яке задовольняє всіх учасників судового розгляду, тобто є справедливим, та яке в подальшому не оскаржується в апеляційному порядку. Водночас ефективність судової системи не можна розглядати лише через призму ефективності діяльності суду першої інстанції, оскільки досконалість судової системи залежить від всіх її ланок і, зокрема, від ефективності діяльності суду апеляційної інстанції.

Питання апеляційного перегляду судових рішень в кримінальному судочинстві є малодослідженим, оскільки цей інститут був ліквідований у радянські часи та був відроджений у кримінальному процесуальному законодавстві України лише у 2001 році, та вже запроваджений на рівні принципу кримінального провадження та на рівні конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень. Але починаючи з 2012 року кримінальне процесуальне законодавство зазнало значних змін в зв'язку із прийняттям КПК 2012 року, а тому підвищення якості судових рішень в кримінальному судочинстві, зниження кількості скарг до Європейського суду з прав людини вимагає дослідження та аналізу на теоретичному та практичному рівнях питань реалізації апеляційного судового розгляду в кримінальному судочинстві України.

Апеляційне оскарження було предметом наукового пошуку таких вчених, як Ю.П. Аленін, С.А. Альперт, В.М. Беднарська, Є.В. Большаков, Н.Р. Бобечко, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевой, М.М. Гультай, П.С. Елькінд, О.В. Капліна, О.С. Кашка, І.І. Котубей, О.Ю. Костюченко, Н.В. Кіцен, О.П. Кучинська, В.Т. Маляренко, В.Я. Мармаш, В.І. Маринів, М.М. Михеєнко, Я.О. Мотовиловкер, В.Т. Нор, В.О. Попелюшко, В.В. Рожнова, О.В. Сапін, Н.П. Сиза, І.І. Скільський, В.К. Случевський, В.В. Смірнова М.С. Строгович, В.І. Теремецький, А.Р. Туманянц, І.Я. Фойницький, О.Г. Шило, О.Г. Яновська та ін.

Втім наявними науковими дослідженнями в галузі апеляційного оскарження в кримінальному провадженні не повною мірою охоплюються питання процедури прийняття рішень судом апеляційної інстанції, підстави апеляційного перегляду судових рішень (зокрема, оскарження в апеляційному порядку вироків судів, ухвалених на підставі угод особами, прав та законних інтересів яких стосуються такі вироки і які не були учасниками судового розгляду в суді першої інстанції), особливості доказування в межах апеляційного провадження, використання спеціальних знань учасниками кримінального провадження в межах апеляційного перегляду судових рішень, особливості апеляційної перевірки рішень слідчих суддів, особливості оцінки доказів судом апеляційної інстанції, які стали відомі після ухвалення оскаржуваного рішення, особливості дії принципу презумпції невинуватості в провадженні місцевих судів та судів апеляційної інстанції.

Все це зумовлює необхідність подальших розробок у цій сфері, свідчить про актуальність теми дисертаційного дослідження, що і визначило її вибір. Внесення розроблених автором пропозицій до чинного КПК має сприяти удосконаленню реалізації апеляційного судового розгляду в кримінальному судочинстві України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямовано на реалізацію положень Указу Президента України «Про стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки» від 20 травня 2015 р. №276/2015. Дослідження виконано на кафедрі кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України в рамках Плану науково-дослідницьких робіт на 2013-2018 рр. «Захист конституційних прав і свобод людини і громадянина України», затверджене рішенням Вченої ради Академії адвокатури України (протокол № 5 від 07 лютого 2013 року). Тему роботи «Теоретичні питання та реалізація апеляційного судового розгляду в кримінальному судочинстві України» було затверджене рішенням Вченої ради Академії адвокатури України (протокол № 4 від 22 лютого 2016 року).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування та розробка положень теоретичного та практичного характеру, що розкривають зміст і правову сутність інституту апеляційного оскарження судових рішень в кримінальному судочинстві на основі теоретичного узагальнення наукових праць, чинного законодавства, історичного досвіду та сучасної правової практики, а також формулювання науково-обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства та практики його застосування в аспекті предмета дослідження.

Для досягнення поставленої мети передбачається вирішення таких задач:

- розкрити генезис кримінального процесуального законодавства та науки кримінального процесу щодо виникнення та становлення інституту апеляційного оскарження судових рішень в апеляційному порядку;

- з'ясувати сутність поняття апеляційного перегляду судових рішень в кримінальному судочинстві та його відмежування від інших видів перегляду;

- дослідити питання щодо процедури прийняття рішень судом апеляційної інстанції та визначити поняття підстав апеляційного перегляду судових рішень в кримінальному судочинстві України і його співвідношення із поняттям підстав для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції;

- розкрити особливості процесу доказування на стадії апеляційної перевірки судового рішення та визначити особливості оцінки доказів судом апеляційної інстанції, про які стало відомо після ухвалення оскаржуваного рішення;

- встановити особливості використання спеціальних знань учасниками кримінального провадження в межах апеляційного перегляду судових рішень;

- здійснити класифікацію видів рішень суду апеляційної інстанції;

- встановити особливості дії принципу презумпції невинуватості в провадженні місцевих судів та суду апеляційної інстанції;

- розробити пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування у контексті розглядуваних у роботі питань.

Об'єктом дослідження є кримінально-процесуальні відносини, що виникають в процесі реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень суб'єктами апеляційного оскарження в кримінальному судочинстві України.

Предметом дослідження є теоретичні питання та реалізація апеляційного судового розгляду в кримінальному судочинстві України.

Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети і задач дослідження, його об'єкта та предмета. Для досягнення поставленої мети та наукової об'єктивності результатів дослідження обрано діалектичний підхід наукового пізнання та комплекс сучасних загальнонаукових методів, що застосовується в юридичній науці. Під час дослідження використовувався історико-правовий метод, який надав можливість простежити процес розвитку кримінально-процесуального законодавства та науки кримінального процесу щодо апеляційного перегляду судових рішень в кримінальному судочинстві України, застосування спеціальних знань та процес втілення принципу презумпції невинуватості на різних етапах розвитку кримінальному процесу (підрозділи 1.2, 2.4, 3.3). За допомогою порівняльно-правового методу були проаналізовані погляди вчених стосовно окремих питань інституту апеляційного оскарження судових рішень в кримінальному судочинстві, а також норми чинного кримінального процесуального законодавства України і законодавства інших держав в межах предмета дослідження (підрозділи 1.2Ї3.3). Завдяки спеціально-юридичному методу були опрацьовані норми чинного КПК України та інші джерела і сформульовано поняття «апеляційного перегляду судових рішень» та встановлені ознаки, які відмежовують його від інших видів перегляду, з'ясовано співвідношення понять підстав для апеляційного перегляду та підстав для зміни або скасування судового рішення судом апеляційної інстанції і встановлена їх неоднорідність, надано класифікацію видів рішень суду апеляційної інстанції, встановлені особливості доказування та особливості дії принципу презумпції невинуватості в стадії апеляційної перевірки судових рішень, надано класифікацію юридичних та фактичних підстав прийняття рішень судом апеляційної інстанції (підпункти 2.1Ї3.3).

Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять результати вивчення 357 рішень апеляційних судів України та касаційного суду України, ухвалених протягом 2014 Ї 2017 років. Також використано власний досвід роботи дисертанта адвокатом.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній науці кримінального процесу монографічним дослідженням теоретичних питань та реалізації апеляційного судового розгляду в кримінальному судочинстві України.

У дослідженні сформульовано низьку нових положень і висновків, які мають значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести:

вперше:

- обґрунтовано висновок, що рішення суду апеляційної інстанції, яким завершується апеляційний розгляд кримінального провадження, набуває форму персонального закону для особи, щодо якої воно прийняте та для представників виконавчих органів влади, а у випадку направлення апеляційним судом справи на новий судовий розгляд до місцевого суду, таке рішення набуває форму персонального закону і для суду першої інстанції;