- обґрунтовано, що чинним КПК не передбачено підстав для залишення оскаржуваного судового рішення без змін, та запропоновано передбачити чинним КПК норми, відповідно до якої судове рішення суду першої інстанції залишається без змін, якщо судом апеляційної інстанції не будуть знайдені підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення;

- доведено, що виправдувальний вирок суду першої інстанції і ухвала суду апеляційної інстанції про закриття кримінального провадження за своїм процесуальним змістом не є тотожними поняттями, що породжує висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції про закриття кримінального провадження не є підставою, яка б свідчила про відсутність судимості у особи, відносно якої приймається таке рішення. Для усунення такої невизначеності запропоновано, щоб суд апеляційної інстанції скасовуючи обвинувальний вирок місцевого суду, за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК, ухвалював виправдувальний вирок;

- обґрунтовано, що подання сторонами клопотання про повторне дослідження обставин справи має відбуватися ще на стадії подання апеляційної скарги або після подання скарги, але до початку апеляційного розгляду, в зв'язку з чим запропоновано ввести в процедуру апеляційного розгляду підготовче судове засідання з метою, в тому числі, вирішення питання про повторне дослідження обставин справи та визначення обсягу і порядку дослідження доказів;

удосконалено:

- поняття апеляційного перегляду в кримінальному судочинстві України та доведено, що судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного перегляду, є втіленням принципу res judicata, оскільки рішенням суду апеляційної інстанції розгляд кримінального провадження завершується (за виключенням повернення справи на новий судовий розгляд до місцевого суду);

- поняття підстав апеляційного оскарження та підстав для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції та доведено, що ці підстави неоднорідні за своїм змістом, оскільки виникнення цих підстав не збігаються між собою у часі. Підстави апеляційного перегляду це комплекс процедурних вимог, недотримання яких унеможливлює апеляційних перегляд судового рішення, а підстави скасування або зміни судового рішення, які містяться в апеляційних скаргах, носять ознаки припущень до моменту прийняття остаточного рішення судом апеляційної інстанції;

- класифікацію видів судових рішень суду апеляційної інстанції та запропоновано виділити такі види рішень суду апеляційної інстанції: а) рішення, якими підтверджується виконання завдань кримінального провадження місцевим судом; б) рішення, якими констатується недосягнення мети кримінального провадження судом першої інстанції; в) рішення, якими підтверджується недосягнення мети кримінального провадження судом першої інстанції, але якими такі завдання виконуються безпосередньо судом апеляційної інстанції;

- класифікацію юридичних та фактичних підстав скасування або зміни судового рішення та доведено, що невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, як одна з підстав для зміни або скасування судового рішення судом апеляційної інстанції, має ознаки як юридичних, так і фактичних підстав скасування або зміни судового рішення;

дістало подальший розвиток:

- питання генезису інституту апеляційного оскарження судових рішень у кримінальному процесуальному законодавстві та науці кримінального процесуального права із дореволюційного періоду до сьогодні;

- питання дії принципу презумпції невинуватості під час ухвалення вироку та його апеляційна перевірка на підставі погоджувальних процедур (ухвалення вироку на підставі угоди) не повною мірою відповідає вимогам цього принципу, оскільки сторона обвинувачення усувається від процесу доказування;

- проблеми апеляційної перевірки вироку на підставі угоди та встановлено, що чинним КПК не передбачено право на апеляційне оскарження вироку на підставі угоди особою, чиї права, свободи, інтереси порушуються таким вироком, але яка не брала участі у судовому розгляді, що суперечить приписами ст. 24 КПК;

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження обговорювались на засіданнях кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України. Результати дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях: «Проблеми забезпечення прав і свобод людини, їх захисту в країнах Європи» (м. Луцьк, 2015 р.); «Криміналістика в адвокатській діяльності» (м. Київ, 2016 р.); «Проблеми сучасної правової науки в Україні» (м. Київ, 2017 р.); «Одеські юридичні читання» (м. Одеса, 2017 р.); «Юриспруденция Ї базовая составная часть интеграционных процессов и современного правового поведения» (Республика Молдова, г. Кишинев, 2017 г.).

Публікації. Основні наукові результати дисертації викладені у 11 наукових публікаціях: 6 статтях у наукових юридичних виданнях включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, у тому числі Ї у фаховому науковому виданні іншої держави та 5 тезах у збірниках доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають одинадцять підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (346 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 256 сторінок, з них загальний обсяг основного тексту - 201 сторінка, додатки - 7 сторінок, список використаних джерел викладений на 34 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано стан наукової розробки проблеми, вказано на зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт, предмет, використані методи, викладено наукову новизну одержаних результатів, їх значення у науково-дослідній, законотворчій і правозастосовній діяльності, наведено дані про апробацію та публікації результатів дослідження.

Розділ 1 «Теоретичні основи перегляду судових рішень» складається з двох підрозділів і присвячений висвітленню основних тенденцій розвитку та стану наукового дослідження питання апеляційного перегляду в кримінальному судочинстві, теоретичних, законодавчих та практичних аспектів поняття та сутності інституту апеляційного перегляду судових рішень в кримінальному судочинстві.

У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробки проблем перегляду судових рішень судами вищих інстанцій» досліджені праці науковців різних часів, які присвячені питанню оскарження судових рішень у вітчизняному кримінальному судочинстві та судочинстві інших держав. Встановлено, що виникнення інституту перегляду судових рішень було обумовлено прагненням науковців та законодавця забезпечити можливість перегляду судового рішення у вищій інстанції з метою виправлення судової помилки, допущеної судом першої інстанції.

Сучасний інститут апеляційного перегляду судового рішення закріплений на рівні принципу кримінального провадження України, та втілений як конституційне право особи на таке оскарження, а наукові роботи сучасних дослідників направлені на удосконалення цього інституту. Деякі питання отримали глибоке наукове дослідження, але, разом з тим, сучасна обстановка та соціальні умови в Україні, стан правосуддя та його законодавче забезпечення потребує подальшого дослідження цієї проблеми.

У підрозділі 1.2 «Поняття апеляційного перегляду судових рішень та відмежування його від інших видів перегляду» простежено історію виникнення інституту апеляційного оскарження судових рішень в кримінальному судочинстві.

Дослідженням наукових джерел різних часів встановлено, що науковці дореволюційного періоду умовно поділялись на прибічників та супротивників такого інституту, однак такі діаметрально протилежні точки зору були обумовленні прагненням супротивників до створення такого судового розгляду справи, який би виключав можливість допущення судової помилки, та обґрунтованість точки зору прихильників цього інституту про неможливість побудови такої системи, яка б виключала таку помилку. Метою дослідження сучасних науковців-процесуалістів є удосконалення інституту апеляційного оскарження в кримінальному судочинстві.

На підставі аналізу чинного процесуального законодавства України встановлено, що право на апеляційне оскарження судового рішення є диспозитивним правом сторін кримінального провадження, яке можливо реалізувати шляхом дотримання процедури, визначеної КПК. Дотримання такої процедури породжує апеляційний перегляд судового рішення, який є практичною діяльністю суду апеляційної інстанції як суду права і факту щодо перевірки судового рішення, яке не набрало чинності, з можливістю ухвалення свого вироку, що відмежовує апеляційний перегляд від інших видів перегляду.

Аналіз наукових джерел та чинного законодавства дав змогу дійти висновку, що судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного перегляду, є втіленням принципу res judicata, та є персональним законом для особи, щодо якої воно прийняте, та для представників виконавчих органів влади або суду (у випадку направлення справи на новий розгляд).

Розділ 2 «Особливості апеляційного перегляду судових рішень в кримінальному судочинстві» складається із шести підрозділів, в яких розглядаються підстави апеляційного перегляду та процедурні питання прийняття рішень судом апеляційної інстанції. Проаналізовано питання щодо обставин, які підлягають доказуванню під час апеляційного оскарження та приділено увагу проблемі оцінки доказів судом апеляційної інстанції, про які стало відомо після ухвалення оскаржуваного рішення. Розглянуто питання щодо особливостей апеляційної перевірки рішень слідчих суддів та використання спеціальних знань під час апеляційної перевірки судового рішення.

У підрозділі 2.1 «Підстави апеляційного перегляду судових рішень» досліджено питання щодо наявності умов, які є підставою для відкриття апеляційного провадження і, як наслідок, початок перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції. Аргументовано, що підстави апеляційного перегляду судового рішення і підстави для скасування або зміни судового рішення не є тотожними поняттями, оскільки підстави апеляційного перегляду судового рішення виникають внаслідок дотримання процесуальної процедури апелянтом, кінцевим результатом якої є рішення суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження, недотримання якої тягне за собою процесуальні санкції, що унеможливлює перевірку судового рішення судом апеляційної інстанції, незважаючи на можливе існування підстав для скасування або зміни судового рішення.

Виникнення підстав для скасування або зміни судового рішення і підстав для оскарження судового рішення не збігаються між собою у часі, а всі твердження апелянта про існування можливих порушень з боку слідчого судді або суду під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, які можуть бути підставою для скасування та/або зміни судового рішення, носять характер припущень до моменту прийняття остаточного рішення судом апеляційної інстанції за результатами судового розгляду.

У підрозділі 2.2 «Процедура прийняття рішень судом апеляційної інстанції» на підставі аналізу чинного законодавства та судової практики апеляційних судів України досліджено питання щодо процедурних питань прийняття рішення судом апеляційної інстанції та виокремлено декілька етапів прийняття такого рішення, зокрема, етап підготовки до судового розгляду, під час якого суддя доповідач вирішує, в тому числі, клопотання сторін кримінального провадження, до яких, на думку дисертанта, слід відносити клопотання про повторне дослідження обставин справи судом апеляційної інстанції.