Тлумачення норм права
Сторінки матеріалу:
- Тлумачення норм права
- Сторінка 2
- Сторінка 3
- Сторінка 4
- Сторінка 5
Нормативні акти можуть бути об'єктами правотворчого і об'єктами правозастосовного тлумачення.
Таблиця.
Акти нормативного правотворчого тлумачення
акти автентичного тлумачення
акти делегованого тлумачення
-- видаються тим же уповноваженим прав отеорчим суб'єктом, який прийняв даний нормативно--правовий акт («автор» видання і тлумачення норми права той самий)
видаються правотворчим суб'єктом, якому офіційно делеговані повноваження щодо тлумачення норм права, виданих іншими органами
Акти нормативного правотворчого тлумачення -- видаються правозастосовним суб'єктом (як правило, вищим органом правосуддя) у результаті розгляду конкретної справи, пов'язаної з певним нормативно-правовим спором. Його тлумачення є казуальним, а під сумкове рішення має нормативне значення і може розглядатися як прецедент судового тлумачення (наприклад, рішення Конституційного Суду України про скасування страти)
Акти як автентичного, так і делегованого тлумачення мають самостійне значення. Між актами нормативного правотворчого тлумачення (автентичного і делегованого) і актами нормативного правозастосовного тлумачення існують більш принципові відмінності, ніж між актами автентичного і делегованого тлумачення [6].
Акти правозастосовного тлумачення (казуального, ненормативного, індивідуального)
-- засновані на правозастосовних повноваженнях інтерпретатора, відповідно до яких набувають певної форми; містять указівки роз'яснювального характеру про правила застосування норм права
Акти судового тлумачення
Акти адміністративного тлумачення
-- нерідко це саме рішення суду, у якому тлумачення міститься в мотивувальній частині рішення; роз'яснення (лист, рекомендації) касаційного суду або наглядової судової інстанції, яка здійснює перевірку законності акта застосування норм права.
Конкретний приклад: Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики рішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності». Ціль зазначених Рекомендаційних роз'яснень -- однакове і правильне застосування законодавства при вирішенні даних спорів
-- нерідко це акт про скасування вищим органом незаконного акта або рішення про результати розгляду скарги підвідомчої організації в зв'язку із застосуванням санкцій за порушення законодавства чи лист-роз'яснення законодавства у відповідь на запит (наприклад, листи і висновки Міністерства юстиції України; листи-рішення Державної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду України; накази і розпорядження Національної служби посередництва і примирення).
Конкретний приклад:Лист Міністерства юстиції України, що містить роз'яснення законодавства з питань надання позик і з питань підприємництва
ВисновокТлумачення нормативних актів завжди пов'язано з правосвідомістю і політикою того колективу, інтереси якого виражає інтерпретатор.
При цьому: посадові особи та окремі громадяни пізнають, які вимоги пред'являються до них, інших індивідів, у чому суть їх права, які дії їм дозволені чи забороняються правом, які мають бути результати недодержання вимог правових норм; з'ясовуються питання про соціально-політичне значення норми, яка досліджується, як ця норма закріплює завдання, що стоять перед суспільством, висвітлюються її роль у зміцненні правопорядку, її місце у загальній системі права; є необхідним і важливим елементом юридичної діяльності, хоч здебільшого цей процес зовні показний, оскільки відбувається «автоматично» без явно вираженої мети щодо тлумачення словесного виразу правової норми; є тим засобом, за допомогою якого перекидається місток між загальним абстрактним приписом правової норми і окремим конкретно викладеним випадком, що підлягає правовому вирішенню, яке є необхідною сполучною ланкою між ними; є невід'ємною частиною єдиного процесу застосування права, його не можна розглядати як окрему стадію цього процесу; необхідне як передумова і для перевірки законності норми, для встановлення меж її дії; є особливо важливим для осіб і органів, які застосовують правові норми до конкретних життєвих фактів, оскільки застосування права до цих осіб і органів є їх головним обов'яз ком, тією формою, в якій втілюється зміст їх діяльності; необхідне не лише там, де виникають правовідхилення, а й там, де право вимагає від людей відповідної поведінки незалежно Від того, чи вчинено правопорушення, чи їх дії є правомірними; є одним із засобів зміцнення режиму законності, її забезпечення, тому що який би не був конкретний закон, без повного й глибокого його тлумачення неможливо зміцнювати законність і послідовно проводити у життя правову політику; має особливо важливе соціальне значення з позиції виховного впливу.