5)створив умови для приватизації комунальних фондів, що в результаті збільшило ефективність управління цими фондами;

6)уніфікував правила встановлення відокремленої власності на приміщення незалежно від того, знаходяться приміщення в будівлях державної власності чи приватної власності фізичних або юридичних осіб;

7)врегулював питання щодо прав і обов'язків власників квартир на ремонт будівель;

8)встановив що кошти від господарювання нерухомістю (наприклад, здачі в оренду нежитлових приміщень) є частиною приватної власності житлового товариства і призначені виключно на утримання цієї нерухомості.

За короткий час після прийняття цього Закону у Польщі утворилось понад 80 000 житлових товариств.

Реформи житлово-комунального господарства в Казахстані розпочались на початку 90-х років ХХ століття і традиційно з приватизації житла. У 1997 році був прийнятий Закон "Про житлові відносини". який врегулював більшість питань щодо управління житлом. Зокрема Закон регулює відносини між громадянами, юридичними особами і державними органами у сфері права власності на житло і право користування ним. а також здійснення цих прав, у сфері житлових стандартів. окрім даного закону житлові відносини регулюються також Цивільним кодексом Республіки Казахстан.

Згідно вказаного закону Уряд республіки координує загальні програмні напрямні, розробляє і затверджує типові акти і правила. Державне регулювання житлових відносин в Казахстані здійснюється на різних рівнях. Уряд республіки координує загальні програмні напрямні, розробляє і затверджує типові акти і правила. Органи місцевого самоврядування на обласному рівні здійснюють нагляд за житловим фондом через формування місцевих житлових інспекцій(ЖІ), котрі перевіряють кооперативи власників приміщень, спільне майно, а не квартири окремих громадян, а органи місцевого самоврядування нижчого рівня - міські та районні, займаються наданням ресурсів для забезпечення житлової допомоги малозабезпеченим та виготовлення технічних паспортів для кондомініумів (що усуває можливість корупційного впливу на громадян - держава сама має виробити і видати всю документацію в закріплені строки). Також на цьому рівні фінансуються місцеві житлові інспекції. Ці інспекції при органах місцевого самоврядування здійснюють перевірку на основі закону "Про приватне підприємництво ". Житлова інспекція проводить технічне обстеження будинку, черговості, переліку та видів капітального ремонту та бюджетів такого ремонту, якщо мова йде про дофінансуванння малозабезпеченим з боку держави. Також інспекція бере участь в комісії органів місцевого самоврядування по прийому об'єкту після ремонту.

Закон про житлові відносини ввів поняття кондомініуму в казахське житлово-комунальне господарство. Стаття 2 Закону визначає поняття кондомініуму як форму власності на нерухомість. за якої приміщення знаходяться в індивідуальній власності, а спільне майно належить власникам на праві спільної часткової власності, які разом утворюють об'єкт кондомініуму - єдиний майновий комплекс. Закон також передбачає, що органом управління об'єкта кондомініуму може бути фізична чи юридична особа,котра здійснює функції з його утримання. Кондомініум утворюється за наявності в будинку двох і більше власників.

Для ефективного управління власники мають право створювати будь-яке не заборонене законом об'єднання для спільної експлуатації будинку. Найпоширенішим об'єднанням співвласників житла в Казахстані сьогодні є житловий (житлово-будівельний) кооператив і кооператив власників житла.

Кооператив власників житла - некомерційне об'єднання власників квартир для спільного управління спільним частковим майном в одному чи кількох кондомініумах.

Будинок, як об'єкт кондомініуму повинен бути зареєстрований згідно з законодавством про реєстрацію прав на нерухомість-тобто при реєстрації встановлюють розміри часток співвласників у спільному майні і здійснюється вироблення технічної документації.

Питання управління житловим фондом теж врегульовані досить детально. Не пізніше, аніж за місяць після реєстрації кондомініуму власники приміщень повинні вибрати одну із форм управління, до цього часу вони несуть солідарну відповідальність за майновий комплекс будинку. В багатоквартирному будинку з єдиною системою інженерного і комунального забезпечення може бути обрана тільки одна форма управління. Ця форма визначається договором між учасниками кондомініуму.

Зокрема:

1)безпосереднє спільне управління власниками, якщо їх не більше двадцяти;

2)управління кооперативом власників квартир;

3)управління третіми особами (вибраними чи найманими особами-управителями чи юридичними особами

4)інші форми,що не суперечать законодавству Республіки Казахстан.

З урахування викладеного можна дійти наступних висновків: житловим фондом України є сукупність всіх видів і категорій житлових приміщень різної форми власності. В ході приватизаційних процесів 93% житлового фонду Україна були приватизовані і являються приватною власністю громадян. Крім приватного житлового фонду Житловий кодекс України виділяє державний житловий фонд, комунальний житловий, житловий фонд житлово-будівельних кооперативів, громадський житловий фонд, житловий фонд соціального призначення. Таке різноманіття видів житлового фонду ускладнює процес управління житлом.