63

Размещено на http://www.аllbest.ru/

Размещено на http://www.аllbest.ru/

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА на здобуття кваліфікації магістра державного управління «Управління процесами соціального захисту дітей та підлітків» РЕФЕРАТ Магістерська робота: 92 с., 1 табл., 53 джерела, додатки. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, СОЦІАЛЬНА РОБОТА, СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ, ДІТИ, ПОЗБАВЛЕННІ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ, НЕБЛАГОПОЛУЧНА СІМЯ, БЕЗДОГЛЯДНІСТЬ, ПРИЙОМНА (ФОСТЕРНА) СІМЯ, ПРИТУЛКИ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ, АДРЕСНА ДОПОМОГА, МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ. Обєкт дослідження - соціальний захист дітей та підлітків. Предмет дослідження - критерії функціонування системи державного управління щодо соціального захисту дітей та підлітків в Україні. Мета дослідження - визначення шляхів підвищення якості та ефективності механізмів соціального захисту дітей в Україні. Очікувані наслідки та їх новизна - зазначені підходи вирішення проблеми соціального захисту дітей несуть в собі певні елементи новизни, при їх застосуванні можна очікувати покращення ситуації з бездоглядністю дітей, більшої захищеності прав, свобод і особистих інтересів неповнолітніх, а також підвищення ефективності і результативності управлінської діяльності у сфері проведення соціальної роботи щодо соціального захисту населення та державної соціальної політики в цілому. Результати дослідження можуть бути застосовані органами влади у своїй практичній діяльності як для встановлення стратегічних завдань соціальної політики у сфері соціального захисту населення, так і для впровадження тактик ведення соціальної роботи. Результати роботи мають достатню прикладну цінність та конкретну адресну направленість як на процес управлінської діяльності, так і на певну соціальну групу. ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Соціальний захист як складова державної соціальної політики 1.1 Соціальна політика в контексті формування соціального захисту населення України

1.2 Організація соціального захисту як системи управління соціальними ризиками на регіональному рівні

1.3 Сутність концептуальних технологій, принципів та критеріїв соціальної роботи в Україні

1.4 Сучасний стан і проблеми соціального захисту дітей та підлітків в Україні

РОЗДІЛ 2. Технологізація державного управління процесами соціального захисту дітей та підлітків

2.1 Сім'я як інститут соціалізації та соціального захисту дитини

2.2 Асоціальна природа поведінки підлітків

2.3 Державне управління процесами соціального захисту

2.4 Технологізація інноваційних аспектів управління процесами державної соціальної політики

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Вибір теми магістерської роботи зумовлений усвідомленням стану соціального захисту дітей та підлітків в Україні як такого, що виступає однією з головних причин виникнення соціальних катаклізмів в Україні та певною мірою може становити загрозу національній безпеці держави.

Захист дітей та підлітків - одна з найважливіших складових соціальної політики держави. Механізми здійснення цього захисту є значною мірою успадкованими від попереднього етапу розвитку державно-суспільних відносин і не забезпечують ефективного виконання зобовязань держави перед своїми громадянами.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю державного управління процесами соціального захисту дітей та підлітків на основі новітніх, інноваційних технологій, пошуку перспективних механізмів соціального захисту дітей.

Сьогодні становище дітей в Україні викликає значне занепокоєння: поява 100 тис. соціальних сиріт, де культивується наркоманія і жорстокість, насилля і вседозволеність, загрожує соціальним вибухом; тільки 10% дітей шкільного віку можна віднести до категорії здорових, охоплення їх середньою освітою становить 78%; офіційно зареєстровано більше 20 тис. безпритульних дітей. Сьогодні діти стали заручниками економічної та екологічної кризи в державі, низького рівня медичного обслуговування та надмірної дороговизни висококваліфікованої медичної допомоги.

Порушуються основні права дитини, по соціологічним опитуванням майже третина дітей не впевнена у своєму майбутньому. Вирішення цих проблем потребує уваги держави сьогодні, щоб сподівання на краще майбутнє не залишились тільки сподіваннями. Без здорового, розвинутого, свідомого підростаючого покоління неможливе становлення і розвиток країни як самостійної розвинутої держави. Найцінніші та найперспективніші інвестиції - це інвестиції в дітей.

Одним з головних інститутів соціалізації та виховання підростаючого покоління є сімя. Становище сімї є обєктивним фактором соціальної захищеності дитини. Всі соціальні “хвороби” суспільства повязані з соціальним та матеріальним становищем сімї, яка потребує допомоги від держави. Матеріальна підтримка держави сімям на утримання та виховання дітей сьогодні суто символічна і не дозволяє сімям з низькими доходами якісно виконувати свої функції, а головне, не дозволяє ростити дітей повноцінними громадянами суспільства, здоровими фізично та духовно.

Держава повинна всіляко сприяти розвитку сімейних форм влаштування дітей, для цього необхідно реформувати існуючу систему державної опіки у напрямку пріоритету сімейного виховання. Потребують удосконалення соціальні програми патронату неблагополучних сімей, системи заходів щодо роботи з неповнолітніми, схильними до протиправних дій, інформаційно-освітніх програм з питань прав дітей.

Одна з головних проблем сучасного стану дитинства в державі - це соціальна незахищеність дітей та підлітків в умовах ринкової економіки. Проблема для країни на сьогодні надзвичайно гостра і активна. Її вирішення веде до інноваційних перетворень у здійсненні управлінських функцій держави, не вирішення - до деструктивно - деградаційних процесів у суспільстві та країні в цілому.

Об'єктом дослідження роботи є саме соціальний захист дітей та підлітків.

Предметом дослідження виступають критерії функціонування системи державного управління щодо соціального захисту дітей та підлітків в Україні. Предмет є недосконало дослідженим, формально вивченим, без ефективного, практичного вирішення його проблематики.

Мета дослідження - визначення шляхів підвищення якості та ефективності механізмів соціального захисту дітей в Україні.

Основні завдання:

аналіз існуючого стану соціального захисту дітей та підлітків в Україні;

розробка основних напрямів оптимізації механізмів управління процесами соціального захисту неповнолітніх.

Суміжні завдання:

визначення змісту та співвідношення понять “соціальна політика”, “соціальна робота” та “соціальний захист”;

зазначення концептуальних напрямів соціальної політики в Україні;

визначення ролі держави в управлінні процесами соціального захисту;

висвітлення ролі сімї, як одного з головних інститутів соціалізації дитини;

аналіз девіантної поведінки підлітків;

розкриття шляхів вдосконалення правового, інституційного та ресурсного забезпечення соціального захисту в Україні.

В процесі дослідження та розкриття проблеми магістерської роботи визначаються і вживаються такі терміни:

дитина - особа віком до 18 років(повнолітня), якщо згідно з законом, застосованим до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше;

дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків дітей без позбавлення батьківських прав, оголошенням їх померлими, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, повязаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки та безпритульні діти;

безпритульні діти - діти, які покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають певного місця проживання;

дитина-інвалід - дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту;

багатодітна сімя - сімя, що складається з батьків(або одного з батьків) і трьох та більше дітей;

неблагополучна сімя - сімя, яка в силу обєктивних та субєктивних причин втратила свої виховні можливості, внаслідок чого в ній складаються несприятливі умови для виховання дитини;

прийомна сімя - сімя, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та спільне проживання;

дитячий будинок сімейного типу - окрема сімя, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

притулки для неповнолітніх - спеціальні дитячі заклади для тимчасового розміщення в них неповнолітніх, віком від 3 до 18 років, які потребують соціального захисту держави;

соціальна робота з дітьми - діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування і форм власності та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб;

соціальна профілактика - робота, спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки дітей, виявлення будь-якого впливу на життя і здоров'я дітей та запобігання такому впливу;

соціальна реабілітація - робота, спрямована на відновлення морального, психічного та фізичного стану дітей, їх соціальних функцій, приведення індивідуальної чи колективної поведінки у відповідність із загально визначеними суспільними правилами і нормами;

волонтерський рух - добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має суспільно корисний характер;

адресність соціальної допомоги - здатність системи забезпечувати допомогою усіх, хто її потребує, та виключення можливості доступу до коштів соціальної допомоги тих, для кого вона не призначена;

соціальний захист - комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямований на забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах (сукупність усіх форм та методів, які використовує уряд і суспільство для забезпечення захисту від соціальних ризиків - безробіття, захворювань, старості, для гарантування певного рівня добробуту життя населення і надання соціальних послуг);

соціальна політика - система цілеспрямованої діяльності субєктів соціально-політичного життя, сукупність принципів, норм, правил, рішень, дій, спрямованих на забезпечення ефективного, оптимального функціонування та розвитку процесів соціального буття, насамперед, формування та реалізацію соціальних потреб людини та суспільства, забезпечення їх соціальної безпеки.

Методи дослідження:

загально наукові (системний, моделювання)

теоретичні (аналіз, синтез)

якісний (змістовний аналіз документів)