Треті особи, що не заявляють самостійні вимоги (треті особи з побічною участю). Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - це особа, що бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у зв'язку з тим, що рішення по справі може вирішити його права та обов' язки відносно однієї із сторін. (ст. 27 Основ. ст. 38 ГПК). Такий вплив може бути пов'язан з правом регресу або з іншим інтересом третьої особи або одної із сторін.

В судовій практиці зустрічаються випадки залучення до житлових справ про примусовий обмін у якості третіх осіб на стороні позивача наймачів жилого приміщення, на котре буде обмінюватись приміщення сторін по справі. Треті особи залучаються в практиці також по справам про розділ житлового приміщення та паю в будівлях, що належать ЖБК та ДБК.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог, можуть вступати у процес по власній ініціативі, а також залучатися до участі у справі по клопотанню сторін, прокурора або за власній ініціативі суду. (ст. 27 Основ. ст. 38 та п. 3 ст. 141 ЦПК)

Їх вступ (або залучення) допускається під час всього часу провадження по справі, до постанови рішення судом першої інстанції. Рішення питання про залучення або допуск третіх осіб до участі у справі оформляється ухвалою.

Ухвала судді або суду про допуск (залучення) у процес третьої особи або відмова у цьому не може бути оскаржена або опротестовано, оскільки воно не перегороджує руху справи. (ст. 315 ЦПК)

Сучасне правове положення третіх осіб у цивільному процессі України

Основний зміст інституту

Почнемо з створювання теоритичного погляду на явище третіх осіб.

Крім суб'єктів, що беруть участь в цивільному процесі як позивачів (співпозивачів) і відповідачів(співвідповідачів), у вирішенні спору між ними можуть бути зацікавлені і інші особи. Цю особу процесуальний закон називає третьою. Вона має самостійний, особливий інтерес. Цей інтерес полягає в тому, що рішення суду по спору між позивачем і відповідачем, так чи інакше, впливає на права третьої особи. Щоб захистити свої права, третя особа повинна взяти участь у процесі.

Закон встановлює, що для захисту свого самостійного вимоги на предмет спору, що знаходиться вже на розгляді суду, інша особа має право вступити в процес, що почався в якості третьої особи з самостійними вимогами.

Однак не завжди особа, зацікавлена ??в справі, має самостійні вимоги на предмет спору. Вона може бути зацікавлена в результаті процесу тому, що рішення щодо спору між сторонами може мати попереднє вирішення (преюдиціальне) правовідносин між такою особою і однією з сторін у процесі. Тому закон встановлює можливість участі в чужому процесі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Така особа може вступити в процес, що почався на стороні позивача або відповідача за власною ініціативою або може бути залучено з ініціативи суду і осіб, які беруть участь у справі.

Закон надає будь-якому громадянину або юридичній особі, чиї права і законні інтереси порушені або оспорені, право на судовий захист. Такий захист може бути здійснений як шляхом порушення цивільної справи в суді та участі зацікавлених осіб як сторін (співучасників) у справі, так і шляхом вступу (залучення) зацікавленої особи у вже розпочатий процес і участі в ньому в якості третьої особи. Третя особа з самостійними вимогами і третя особа без самостійних вимог є передбачуваними учасниками іншого матеріального правовідносини, пов'язаного з правовідносинами між сторонами. Крім забезпечення судового захисту суб'єкту, яка не є стороною у справі, участь третіх осіб сприяє економії процесу, запобігає винесення судом суперечливих рішень.

Треті особи - передбачувані суб'єкти матеріальних правовідносин, взаємопов'язаних зі спірним правовідносинами, що є предметом судового розгляду, що вступають або залучені у вде почавшийся між первинними сторонами процес з метою захисту своїх суб'єктивних прав або охоронюваних законом інтересів Цивільний процес. Підручник для вузів/Під ред. Проф. М. К. Треушнікова-2-е вид. Испр. І доп. -М: В«СпаркВ», 1998. -с. 91 [46]

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до постановлення судового рішення. Ознаками третіх осіб даного виду є те, що вони:

а) вступають у вже розпочатий процес;

б) втручаються у вже виникнений спір між сторонами;

в) їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;

г) заявляють самостійні вимоги на предмет спору;

д) відстоюють у процесі свої інтереси, а отже їх юридична зацікавленість носить особистий характер;

е) вступають у справу, пред'явивши позов до однієї або до обох сторін.

Як і сторони, треті особи зацікавлені в результатах розгляду судом справи. Це пояснюється тим, що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами. Так, автотранспортне підприємство, автомашина якого заподіяла шкоду громадянинові, і сам громадянин, який пред'явив про це позов до автопідприємства, насамперед зацікавлені в результатах його розгляду, але зацікавленість у цьому має і водій автомашини, який перебував із заводом у трудових правовідносинах. У разі присудження із заводу збитків, водій буде зобов'язаний відшкодувати заводу присуджене позивачеві. Зацікавленість у справі по спору між спадкоємцями матиме і банк, який видав позику померлому громадянинові на спорудження будинку, який входить до складу спадкового майна, і який він не повернув.

Процесуально-правова заінтересованість третьої особи полягає в недопущенні постанови судом несприятливого для себе рішення. Тому свої дії в процесі, треті особи спрямовуватимуть на запобігання присудженню судом, об'єкта матеріального спору позивачеві чи залишення його за відповідачем, або ж виступити проти сторін, вимагаючи присудження об'єкта спору собі. Вони будуть намагатися, щоб суд виніс таке рішення, яке відповідало б їх інтересам, обумовленим існуючими між ними і стороною правовідносинами, або ж зміною їх на свою користь.

У залежності від вступу в процес по справі треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги, треті особи, які не заявляють самостійних вимог.

Найбільш поширений випадок участі третьої особи - третя особа вступає у вже розпочатий процес, щоб досягти винесення рішення на свою користь. Наприклад, С. пред'явив позов до Г. про повернення мотоцикла. Дізнавшись про це, Ф. вступив у справу зі своїм власним вимогою про передачу мотоцикла йому, так як саме він, а не позивач або відповідач, є власником спірного майна.

У судовій практиці у цивільних справах зустрічаються спори, коли третя особа бере участь у справі, щоб зберегти вже присуджене йому. Так, наприклад, якщо друга дружина висуває позов до чоловіка про стягнення аліментів на двох дітей, до участі в справі слід залучити в якості третьої особи першу дружину відповідача, - яка вже отримує аліменти на трьох дітей. Якщо пред'явлений позов буде задоволений, розмір сум, що стягуються на дітей від першого шлюбу, зменшиться. А якщо перша дружина доведе, що сторони спільно виховують і утримують дітей, тобто що позов є фіктивним, він буде відхилений і одержувані третьою особою суми за виконавчим листом залишаться без змін.

Таким чином, треті особи завжди зацікавлені в результаті справи, але їх інтереси лише іноді збігаються з інтересами однієї сторони (звичайно відповідача).

Якщо повернутися до наведеного вище прикладу, де Ф. вимагає, щоб мотоцикл був переданий йому, то мова йде про третю особу, яка заявила самостійну вимогу на предмет спору. Треті особи із самостійними позовними вимогами характерні тільки для «абсолютних» правовідносин Гражданское право .Том I Учебник / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательство БЕК, 1998. -816с., тобто таких, в яких суб'єкт права захищається проти зазіхань з боку будь-якої особи.

Зрозуміло, вимога третьої особи повинна стосуватися саме того права, спір про яке вже передано на розгляд суду. Якщо суд визнає, що позов третьої особи не відноситься до даної справи, він виносить ухвалу про відхилення клопотання третьої особи про розгляд позову спільно з первісним. У такому разі ця особа не позбавляється права пред'явити самостійний позов. Ухвала суду про відхилення клопотання третьої особи про розгляд його позову спільно з первісним може бути оскаржено одночасно з оскарженням рішення суду.

Третя особа-з самостійними вимогами може вступити в процес на будь-якій стадії (але до ухвалення судом рішення) шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін. Такі треті особи мають всі права і обов'язки позивачів. Вони подають позовні заяви, сплачують судовий збір на загальних підставах, можуть відмовитися від своїх позовних вимог, оскаржити судові рішення і т. д.

Зустрічаються випадки, коли третя особа з самостійними вимогами претендує лише на частину спірного об'єкту. Так, третя особа може претендувати на те, щоб його визнали співвласником спірного домоволодіння або співавтором спірного винаходу.

Зазвичай треті особи виступають проти обох сторін. Проте буває й так, що третя особа пред'являє свої вимоги лише щодо однієї з сторін. Наприклад, жінка, що будувала будинок разом з дочкою і зятем, вступає в процес між ними про розподіл домоволодіння і просить зменшити частку зятя, не згадуючи зі зрозумілих причин про частку дочки.

Третіх осіб з самостійними позовними вимогами необхідно відрізняти від співпозивачів. Співпозивач завжди пред'являє позов лише до відповідача. У третьої особи з самостійними позовними вимогами, як уже згадувалося, інше положення. Вона зазвичай сперечається з обома сторонами, її інтереси носять самостійний характер, вони протистоять інтересам сторін.

Оскільки третя особа з самостійними позовними вимогами фактично створює самостійне виробництво, залишення первісного позову без розгляду або припинення справи за будь-яких мотивів не поширюється на вимоги третьої особи. Позов цієї особи повинен бути розглянут по суті. Але після припинення справи між первинними сторонами третя особа стає звичайним позивачем.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору типові для відносних правовідносин. У таких правовідносинах є дві сторони, які захищаються один проти одного. Третя особа без самостійних вимог може лише виступати на стороні позивача або відповідача.

Однак слід зазначити, що бувають випадки, коли важко вирішити, на чиїй стороні виступає третя особа. Візьмемо той самий приклад про стягнення аліментів. Наприклад: перша жінка входить у справу на стороні другої дружини, що подає позов про стягнення аліментів. На чиїй стороні вона виступає, кому допомагає? Формально - відповідачу, а по суті самій собі, хоча і не пред'являє, самостійних вимог.

Про вступ у справу третя особа подає заяву, в якій зазначає, з яких мотивів і до якої сторони вона приєднується. Копії заяви повинні бути вручені обом сторонам. Треті особи без самостійних вимог можуть залучатися до участі у справі за клопотанням сторін, інших зацікавлених в результаті справи осіб або за ініціативою суду.

Відповідне особа може не брати участь у справі. Однак у такому випадку наступають невигідні наслідки. Якщо, наприклад, покупцеві пред'явлений віндикаційний позов, він повинен залучити продавця в якості третьої особи. Продавець зобов'язаний запобігти задоволення позову, відчуження проданої речі. Мова йде про відчуження на підставах, що виникли до продажу. Якщо продавець (третя особа) не впорається з цим завданням, він зобов'язаний відшкодувати покупцеві збитки.