13.4. Причини й умови рецидивної злочинності

   Специфічні для рецидивної злочинності криміногенні фактори можна класифікувати на три групи детермінант:
   1) пов'язані з недоліками дізнання, слідства та суду;
   2) зумовлені недоліками та порушеннями процесу виконання покарань;
   3) пов'язані з постпенітенціарним періодом, тобто після відбуття засудженим покарання.
   Порушення процесуальних термінів розслідування та розгляду кримінальних справ призводить до неприпустимого переповнення слідчих ізоляторів (СІЗО). У них утримується на 70 % осіб більше, ніж визначено законодавством нашої держави та міжнародними нормами, зокрема, Мінімальними стандартними правилами поводження з ув'язненими 1955 р. Це є грубим порушенням принципу гуманізму та сприяє рецидивові. У переповнених СІЗО відбувається навчання субкультурі злочинного середовища, встановлюються нові кримінальні зв'язки, створюється благодатний ґрунт для агресивної конфліктності, жорстокості тощо.
   Найбільш вагомі в системі рецидиво-небезпечних причин й умов - порушення законності при виконанні покарання у виді позбавлення волі.
   Загалом криміногенна ситуація в колоніях несприятлива: зростає підтримка засуджених осіб, які перебувають на волі (рецидивістами, представниками організованої злочинності), відроджуються злодійські традиції та ін. Матеріальна база установ, які виконують покарання у виді позбавлення волі, в сучасній України потребує термінової фінансової підтримки. Наступна група причин й умов рецидивної злочинності -постпенітенціарна поведінка особи в період після відбуття покарання. Вчиненню рецидивних злочинів у перший рік після звільнення з місць позбавлення волі сприяють помилки судів та адміністрацій установ виконання покарань у практиці умовно-дострокового звільнення засуджених, неефективність системи їхньої адаптації та реабілітації, недоліки адміністративного нагляду, недосконалість системи працевлаштування звільнених з місць позбавлення волі.