3.10. Географія злочинності

   Географія злочинності - це розповсюдження її по різних регіонах (територіях) держави, областях, районах, містах, селищах.
   Досвід роботи правоохоронних органів свідчить, що нерівномірність у стані, динаміці та структурі розподілу злочинності пояснюється:
   - конкретними соціальними умовами певного регіону;
   - економічною його характеристикою;
   - національним складом і структурою населення;
   - послабленням соціального контролю за поведінкою людей;
   - рівнем культурно-виховної роботи, організації дозвілля та побуту населення;
   - рівнем організації роботи в боротьбі зі злочинністю тощо.
   Виявлення та взяття до уваги територіальної різниці в географії злочинності - ключ до ефективних заходів щодо запобігання злочинам. При цьому стають більш видимими й конкретні причини злочинів, умови їх скоєння, що має не тільки пізнавальне значення, але і слугує основою для організації конкретної практичної діяльності.
   Поряд з поняттям "географія злочинності" існує і "топографія злочинності", котре ввів у науковий обіг німецький учений Г. Шнайдер. Топографія злочинності - це безпосереднє місце вчинення злочину (магазини, вокзали, квартири, парки тощо).