• strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

3. Правове регулювання житлового будівництва та комунального господарства на селі

Сторінки матеріалу:

  • 3. Правове регулювання житлового будівництва та комунального господарства на селі
  • Сторінка 2

Вирішення житлової проблеми у сільській місцевості є одним із найактуальніших завдань, спрямованих на створення сприятливих умов для комплексного розв´язання соціальних проблем на селі. Тому, в сучасних умовах особлива увага законодавця спрямована на сферу житлового будівництва і комунального господарства на селі. Так, Дер­жавною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1158, передбачається: забезпечити збереження та упорядкування державного, комунального та приватного житлового фонду, реконструкція та будівництво нового, більш комфортабельного житла; збільшення обсягу будівництва житла в сільській місцевості, надання довгострокових пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам; забезпечення упорядження сільських садиб з урахуван­ням нових стандартів забудови сільських територій, поліпшення їх за­безпечення засобами зв´язку, електро-, газо-, тепло- та централізовано­го водопостачання і водовідведення; створення на місцевому рівні на­лежної бази для експлуатації переданих у комунальну власність жилих будинків з її фінансовим, кадровим та матеріально-технічним забезпе­ченням; здійснення побудови необхідної інфраструктури для надання сільському населенню житлово-комунальних послуг, поліпшення якос­ті таких послуг (п. 5).

Законом України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» передбаче- но, що Уряд України, місцеві державні адміністрації сприяють розвит­ку індивідуального житлового будівництва на землях сільських населе­них пунктів, створюють сільським забудовникам (як місцевому насе­ленню, так і громадянам, які переселяються до сільської місцевості) пільгові умови щодо забезпечення будівельними матеріалами і облад­нанням, надання їм послуг і пільгових довгострокових державних кре­дитів (ст. 11). Особи віком до 40 років, які переселяються і прожива­ють у трудонедостатніх населених пунктах, і зайняті в сільському гос­подарстві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері цих сіл, забезпечуються житлом і гос­подарськими будівлями за рахунок державного бюджету, при цьому житло, збудоване в сільській місцевості за рахунок бюджетних коштів, через 10 років передається у власність цим громадянам за умови їх по­стійної роботи в зазначених галузях (ст. 9).

На сьогодні, на жаль, єдиною формою допомоги сільському насе­ленню у поліпшенні житлово-побутових умов є надання пільгових кре­дитів за програмою «Власний дім», яка впроваджується в Україні з прийняттям Указу Президента України «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» від 27 березня 1998 р. № 222.

Індивідуальні сільські забудовники користуються державним піль­говим кредитом за умови проживання на землях сільських населених пунктів або переселення до сільської місцевості, якщо їх загальні річні видатки на оплату державного пільгового кредиту з урахуванням про­центної ставки перевищують 20 процентів сукупного річного доходу сім´ї. Інші сільські забудовники користуються кредитом на загальних підставах залежно від вартості кредитних ресурсів. При цьому 25 про­центів суми пільгового довгострокового державного кредиту компенсу­ються забудовникам через 5 років після введення будівель в експлуата­цію за умови їх постійної роботи у сільськогосподарському виробниц­тві, переробній та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу, що функціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села та орга­нах місцевого самоврядування на селі, а молодим сім´ям ця пільга нада­ється відразу після введення будівель в експлуатацію. Розміри індиві­дуальних житлових і господарських споруд на селі не обмежуються.

Порядок надання довгострокових кредитів індивідуальним забу­довникам на селі регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індиві­дуальним забудовникам житла на селі» від 5 жовтня 1998 р. № 1597.

Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть бути громадяни України, які постійно проживають, будують

індивідуальне житло в сільській місцевості і працюють в органах місце­вого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, інших господарських формуваннях, що функ­ціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села, а також у навчаль­них закладах, закладах культури та охорони здоров´я, розташованих у межах району (п. 4). Право одержання кредиту надається індивідуаль­ному забудовникові тільки один раз.

Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забу­довникам житла на селі затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. № 1597, визначають декілька об´єктів кре­дитування, а саме: спорудження житлових будинків з надвірними під­собними приміщеннями, добудова незавершених житлових будинків, спорудження інженерних мереж, підключення їх до існуючих комуніка­цій і придбання незавершеного будівництвом та готового житла за екс­пертною оцінкою з проведенням його добудови та реконструкції (п. 2).

Кредит індивідуальному забудовнику надається на термін до 20 ро­ків, а молодим сім´ям (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім´ям (мати/батько) віком до 35 років) — до ЗО років, з внесенням за користування ним платну роз­мірі трьох відсотків річних. Позичальник, який на дату укладення кре­дитної угоди має трьох і більше неповнолітніх дітей, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом. Кредит індивідуальному забудовнику надається за умови постійного його проживання або пе­реселення на постійне місце проживання до сільської місцевості, а та­кож підтвердження ним своєї платоспроможності (пункти 6—7).

Індивідуальні забудовники, які споруджують жилі будинки і гос­подарські споруди, працюють у сільському господарстві, переробній та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу, що функціону­ють у сільській місцевості, соціальній сфері села та органах місцевого самоврядування на селі і не користуються державним пільговим креди­том, отримують компенсацію за рахунок держави у розмірі 35 процен­тів вартості зазначених будинків і споруд. Ця пільга зберігається також за зазначеними особами у разі спорудження житла та господарських будівель на кооперативних засадах. Цим же забудовникам при спору­дженні житла підрядним способом компенсується з державного бю­джету частина вартості будівництва жилого будинку і господарських споруд, що не належить до прямих витрат підрядних будівельних орга­нізацій і включається до кошторисів (розрахунків вартості) будівниц­тва згідно з діючими нормативними актами (ст. 11 Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві»).

Окремо в аграрному законодавстві регулюється питання заохочен­ня молоді до проживання на селі. Так нарощування обсягів будівниц­тва житла для молоді в рамках реалізації програм індивідуального жит­лового будівництва на селі («Власний дім»), молодіжного житлового будівництва передбачається Основними засадами розвитку соціальної сфери села, схваленими Указом Президента України від 20 грудня 2000 р. № 1356. Крім того, Концепцією Загальнодержавної програми соціального розвитку села на період до 2011 року, схваленою розпоря­дженням Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 573, пе­редбачено збільшення обсягів будівництва та придбання житла за регі­ональними програмами «Власний дім» і Державною програмою забез­печення молоді житлом на 2002—2012 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2002 р. № 1089. Закон Украї­ни «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 р. встановлює, що при відведенні земель­них ділянок для індивідуального житлового будівництва органи місце­вого самоврядування затверджують квоти ділянок, які надаються мо­лодим сім´ям під будівництво житла. Молодь, яка переселяється у гру- донедостатні сільські населені пункти, а також місцева молодь, зайнята в сільському господарстві, переробних, обслуговуючих галузях агро­промислового комплексу, соціальній сфері цих населених пунктів, за­безпечується житлом і господарськими будівлями за рахунок Дер­жавного бюджету України. При народженні дітей у молодій сім´ї, яка отримала кредит, цій сім´ї може бути надано допомогу для погашення кредиту за рахунок коштів, що залишаються у розпорядженні підпри­ємств, де працює молоде подружжя (ст. 10). Порядок надання пільго­вих довгострокових кредитів молодим сім´ям та їх пільгового погашен­ня встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Молодь, яка проживає у сільських населених пунктах і працює у сільськогосподарському виробництві, переробній та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу, що функціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села та органах місцевого самоврядування на селі, користується також пільгами, передбаченими Законом Украї­ни «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислово­го комплексу в народному господарстві».

Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року у сфері комунального господарства передбачаєть­ся забезпечити упорядження сільських садиб з урахуванням нових стан­дартів забудови сільських територій, поліпшити їх забезпечення засо­бами зв´язку, електро-, газо-, тепло- та централізованого водопостачан­ня і водовідведення; здійснити побудову необхідної інфраструктури для надання сільському населенню житлово-комунальних послуг, по­ліпшення якості таких послуг (п. 5 розд. II). Для стабільного функціо­нування сільського житлово-комунального господарства Міністер­ством аграрної політики України запроваджена програма «Реформу­вання та розвиток комунального господарства у сільській місцевості». Порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовують­ся для реформування та розвитку комунального господарства у сіль­ській місцевості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2005 р. № 325. Одержувачами бюджетних коштів є об´єд­нання «Кримсількомунгосп», обласні формування сільського комуналь­ного господарства, управління виробничо-технологічної комплектації, що входять до складу Укрсількомунгоспу та надають житлово-кому­нальні послуги в сільській місцевості.

Особливо гострою на сьогоднішній день є проблема водопостачан­ня села. З метою створення системи водопостачання сільських населе­них пунктів для забезпечення належних соціально-побутових умов про­живання та життєдіяльності населення у маловодних і забруднених регіонах, яке користується неякісною та небезпечною для здоров´я во­дою, Кабінетом Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 741 затвер­джено Державну цільову соціальну програму першочергового забезпе­чення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, на період до 2010 р.