The question of limiting the constitutional rights and freedoms of the suspect, accused in criminal proceedings, is theoretically substantiated and investigated. The procedural peculiarities of the procedure for limiting the rights and freedoms of the suspect, the accused are clarified, the definition of this concept is given. It is proved that the restriction of constitutional rights and freedoms in a criminal proceeding requires a special treatment: compliance with conditions, availability of grounds provided by law, the existence of the mechanism of judicial control, the prosecutor's office, the departmental control over the legality and justification of restrictions, as well as the provision of the right to judicial protection to a person whose rights and freedoms are limited.

An own two-level system of subjects of restriction of human rights and freedoms was proposed, and it consists of one side, on the part of the prosecution filed by the head of the prosecutor's office, the prosecutor-procedural leader - the head of the pre-trial investigation body and investigators, and, on the other hand, the justice, which pre-trial investigation is presented by an investigating judge.

It is focused on the fact that the system of subjects of restriction of constitutional rights and freedoms is based on a "system of checks and balances", since the activities of each body are under the supervision of other elements of the system, and at any moment can be appealed, but it is noted that it acts in interdependence and interaction. The procedural procedure of limiting the constitutional rights and freedoms of the suspect, accused in criminal proceedings is covered. After analyzing the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine, the general rules of admissibility of limiting the constitutional rights and freedoms of the suspect, the accused are set out.

On the basis of judicial practice, the procedural procedure for the implementation of guarantees of the rights and freedoms of the suspect, accused at different stages of criminal proceedings, was investigated and analyzed. The shortcomings in the practical implementation of the guarantees of the rights and freedoms of the suspect, the accused and the gaps in the current criminal procedural legislation of Ukraine have been identified. That is why a number of scientifically substantiated proposals on improving the provisions of the Code of Criminal Procedure of Ukraine have been formulated.

Based on the analysis of the criminal procedural legislation of foreign countries, namely Austria, Great Britain, USA, Italy, France, Slovenia, Latvia, Belarus, Armenia, Moldova, the procedural procedure for the implementation of the guarantees of the rights and freedoms of the suspect, the accused during the conduct of procedural actions in the above-mentioned countries, and the effectiveness of the judicial control system during the pre-trial investigation have been researched. It is proved the appropriateness of implementing the international experience of the United States in the matter of specifying and providing an exhaustive list of crimes in legislation on suspicion of which interference in private communication may be implemented through tapping, and Bolivia, Chile, Ecuador, Panama, Argentina, the Philippines, Mexico, on the functioning of the institution "Amparo de Libertad", which allows not only the restoration of the violated right, but also has a preventive character, warning of such a violation in the national criminal procedural legislation of Ukraine.

Key words:guarantees of the rights and freedoms of the suspect, and the accused, restriction of rights and freedoms, subjects of restriction, investigative (search)actions, investigative bodies.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЄРДР - Єдиний реєстр досудових розслідувань

ЄСПЛ - Європейський суд з прав людини

КЗПЛ - Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод

КК України - Кримінальний кодекс України

КПК України - Кримінальний процесуальний кодекс України

КПК України 1960 року - Кримінально-процесуальний кодекс України в редакції 1960 року

КСУ - Конституційний Суд України

НС(Р)Д - негласні слідчі (розшукові) дії

ОРД - оперативно-розшукова діяльність

С(Р)Д - слідчі (розшукові) дії

ЦК України - Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасний період розвитку державних правових інститутів вагомого значення набувають права та свободи людини. В державі людина може відчувати себе захищеною лише за умов, коли права й свободи не декларуються, а забезпечуються, коли існують гарантії їх дотримання.

У кримінальному провадженні найбільш актуального значення гарантії прав та свобод людини набувають у моменти, коли існує вірогідність їх обмеження. Головним завданням гарантій є забезпечення безперешкодної реалізації, охорони й захисту прав людини незалежно від її статусу та становища в провадженні, захист від сваволі органів розслідування, виключення можливості обвинувального ухилу і, як наслідок, - слідчих та судових помилок.

Разом з тим практична площина реалізації зазначених у Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - КПК України) гарантій прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого є далекою від досконалої, про що свідчать не лише непоодинокі випадки прийняття неправомірних процесуальних рішень слідчими, прокурорами, суддями під час кримінального провадження, а й рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у яких констатуються системні порушення певних норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - КЗПЛ). Закладені в Конституції України гарантії прав і свобод людини здебільшого залишаються деклараціями. Особливо це простежується під час проведення слідчих (розшукових) дій, застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження. Систематичним є порушення права на правову допомогу, доступ до правосуддя.

Причинами зазначених явищ є як низький рівень підготовки працівників органів розслідування, так і низький рівень юридичної освіченості підозрюваних, обвинувачених, перевищення науково-обґрунтованих норм навантаження на одного слідчого в кілька разів, відсутність узгодженості в діях органів розслідування, що призводить до порушення процесуальних норм, строків, недопустимості доказів. Простежується обвинувальна тенденція в роботі суддів. У багатьох провадженнях помітна відверта повільність у проведенні розслідування та судового розгляду. Нагляд прокуратури відсутній. Контроль слідчого судді за проведенням окремих процесуальних дій також недостатньо ефективний.

Незважаючи на те, що кількість правових актів, що регулюють процесуальну діяльність під час кримінального провадження, зростає, ефективність організаційного механізму у сфері захисту конституційних прав підозрюваного, обвинуваченого, реалізації процесуальних гарантій не покращується.

Науково-теоретичну базу даного дисертаційного дослідження склали праці відомих вітчизняних і зарубіжних учених юристів. Гарантії прав та свобод досліджували Є. В. Білозьоров, В. І. Бояров, О. С. Войтюк, В. Г. Гончаренко, І.В. Гора, В.А. Колесник, О. П. Кучинська, К. В. Легких, О. С. Лисенков, Л. М.Лобойко, І. Л. Петрухін, М. А. Погорецький, П. М. Рабінович, Д.А. Саблин, Т. М. Слинько, В. М. Тертишник, Л. Д. Удалова, Н. В. Хмелевська, Ю. А. Чеботарьова, О. Г. Яновська та ін.

Питання обмеження основних прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого активно вивчали Г. А. Арутюнян, О. В. Должиков, А. В. Малько, В. В. Назаров, С. В. Пчелінцев, М. Селівон, М. І. Шаклеїн та ін. Окремим процесуальним діям у кримінальному провадженні, що обмежують права та свободи людини, присвятили свої наукові праці Ю. П. Аленін, О. В. Баганець, В. Г. Дрозд, О. В. Капліна, Н. Н. Ковтун, Є. Д. Лук'янчиков, В. В. Топчій, А. Р. Туманянц, В. І. Фаринник, О. І. Хараберюш, П. В. Цимбал, Ю. М. Чорноус та ін. Разом з тим аналіз результатів наявних наукових досліджень щодо проблем реалізації гарантій прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого при їх обмеженні в кримінальному провадженні свідчить про відсутність єдиного узгодженого розуміння сутності та значення процесуальних гарантій у кримінальному провадженні.

Таким чином, дослідження практичної реалізації гарантій прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні, недосконалість їх законодавчого забезпечення, недостатня розробленість теоретичних засад і правового механізму їх реалізації обумовлюють актуальність глибокого й всебічного наукового дослідження гарантій прав і свобод людини при їх обмеженні в кримінальному провадженні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження узгоджується з Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008, відповідає Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, затвердженій Указом Президента України від 20 травня 2015 р. Конкретне наукове завдання щодо дослідження проблематики визначено в планах науково-дослідної роботи кафедри кримінального процесу та криміналістики Університету державної фіскальної служби України «Удосконалення кримінального провадження в Україні (кримінальні процесуальні та криміналістичні аспекти)» (державний реєстраційний номер 0115U002808).

Тему дисертації затверджено вченою радою Університету державної фіскальної служби України від 26.02.2015 (протокол №7).

Мета і завдання дослідження. Зважаючи на сучасний стан наукового дослідження проблеми, мета роботи полягає в тому, щоб на основі наукових підходів, законодавства України та узагальненої практики його застосування визначити сутність і особливості реалізації гарантій прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого під час їх обмеження в кримінальному провадженні, а також теоретично обґрунтувати й сформувати пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства України.

Поставлена мета дисертаційного дослідження обумовила вирішення таких основних завдань:

провести історико-правове узагальнення процесу становлення та розвитку інституту гарантій прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні;

дослідити роль та значення гарантій прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні;

сформулювати поняття кримінальних процесуальних гарантій прав і свобод;

розробити класифікацію гарантій прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні;

з'ясувати специфіку обмеження прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого;

вибудувати та розкрити систему суб'єктів обмеження прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого;

проаналізувати практичну площину реалізації гарантій прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні;

з'ясувати можливість упровадження в національне законодавство міжнародного досвіду з реалізації гарантій прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого при їх обмеженні;

внести пропозиції та рекомендації з удосконалення чинного кримінального процесуального законодавства, яке регулює гарантії забезпечення прав та свобод і їх реалізацію на практиці.

Об'єктом дослідження є кримінальні процесуальні відносини, що виникають унаслідок обмеження прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого під час кримінального провадження, а також у процесі реалізації гарантій прав і свобод останніх.

Предметом дослідження є гарантії прав і свобод людини при їх обмеженні в кримінальному провадженні.