Визначальною ознакою громадських організацій та низки інших організацій є неприбутковість їх діяльності. Неприбутковість з точки зору фінансово-правових відносин находить свій вираз в особливостях оподаткування юридичних осіб, які є звільненими від сплати податку на прибуток, а також від сплати деяких інших податків та зборів, за умовами та обмеженнями встановленими законодавством.

В нормативно-правових актах поняття «неприбутковість» визначається дещо по-різному. Господарський кодекс присвячує 5-ту главу «господарській некомерційній діяльності», що описується як «самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку» (ст. 52, ч.1) Господарський кодекс України// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18, 19-20, 21-22. - Ст. 144. Далі ст. 52, ч.2 надає перелік тих суб'єктів, які можуть здійснювати господарську некомерційну діяльність: суб'єкти господарювання державного або комунального секторів економіки, а також інші суб'єкти господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом. В ст.52, ч.3 Господарського кодексу пряма заборона господарської некомерційної діяльності вказується для органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Таким чином, Господарський кодекс встановлює дихотомічний поділ всієї господарської діяльності на підприємництво Визначення Господарським кодексом підприємництва надається в ст. 42: «підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку». та некомерційну діяльність, а головним критерієм їх розрізнення становиться мета суб'єкту - одержання чи неодержання прибутку в результаті діяльності. Тобто, некомерційна господарська діяльність є напряму пов'язаною з поняттям неприбутковості. Разом з тим, Борщ Н. та ін. зазначають, що не можна ототожнювати поняття «некомерційна господарська діяльність» та «діяльність неприбуткових організацій», адже некомерційна господарська діяльність є видом господарської діяльності та має вартісний оплатний характер Борщ Н., Казанова М., Кузнецов В., Матвеева В. Все об учете и организации неприбыльных организаций. - Харьков: Изд. дом «Фактор», 2011. - С. 8., що значно звужує поняття діяльності неприбуткових організацій, і громадських організацій зокрема.

До суб'єктів господарювання, визначених ст. 55, ч.2, п. 1 Господарського кодексу, віднесені господарські організації, якими є юридичні особи, державні, комунальні, та інші підприємства, створені відповідно до Цивільного кодексу Цивільний кодекс України// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356., а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Цивільний кодекс в ст. 81, ч.2 поділяє юридичних осіб на два типи - юридичні особи приватного та публічного права. Громадські організації є різновидом юридичних осіб приватного права і створюються на підставі модельного статуту в порядку визначеному законом.

Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права, відповідно до ст. 83 Цивільного кодексу, є товариства, установи та інші форми, встановлені законом. Відповідно, громадські організації відносяться до товариств, які є організацією, створеною шляхом об'єднання осіб (учасників) або однією особою. Цивільний кодекс розрізняє товариства підприємницькі та непідприємницькі, що певною мірою повторює зазначену вище дихотомію Господарського кодексу стосовно підприємництва та некомерційної діяльності. Як і Господарський кодекс, Цивільний кодекс основним критерієм класифікації визначає мету товариства - одержання чи неодержання прибутку. Але в Цивільному кодексі з'являється додаткова деталізація такого критерію. Так, ст. 85 Цивільного кодексу зазначає, що «непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками». Таким чином, непідприємницькі товариства, включно з громадськими організаціями як їх різновидом, можуть отримувати прибуток в результаті своєї діяльності, але такий прибуток не має бути розподілений між учасниками товариства.

Податковий кодекс України Податковий кодекс України// Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13-14, 15-16, 17. - Ст. 112. дає своє визначення в ст. 14.1.121: «неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких не є одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством». Податковий кодекс розширює критерій дефініції неприбуткової організації: до вимоги неодержання прибутку додається ще й ознака основної мети діяльності як меценатської або благодійної. В подальшому, при визначенні особливостей оподаткування різних видів неприбуткових організацій, Податковий кодекс послуговується цими двома критеріями: наявність прибутку та зміст основної діяльності.

Короткий огляд того, яким чином Господарський, Цивільний та Податковий кодекси визначають неприбутковість чи неприбуткову діяльність, дає можливість зробити деякі попередні висновки:

- прямого визначення поняття «неприбутковості» не надається; разом з тим, визначається зміст близького поняття «некомерційна господарська діяльність», але обсяги змісту цього поняття та поняття «неприбутковість» не порівнюються;

- за замовчуванням, «неприбутковість» розуміється як відсутність мети отримання прибутку від своєї діяльності; в такому вигляді це поняття становиться основним критерієм для розрізнення підприємницької та некомерційної діяльності (Господарський кодекс), підприємницьких та непідприємницьких товариств (Цивільний кодекс), для визначення особливостей неприбуткових підприємств, установ та організацій (Податковий кодекс); Цивільний кодекс також звужує цей основний критерій, визначаючи, що прибуток від діяльності не має бути одержаний для мети його подальшого розподілу між учасниками товариства;

- у визначенні неприбуткових підприємств, установ та організацій, окрім критерію одержання чи неодержання прибутку від діяльності, Податковий кодекс також встановлює додатковий критерій - змісту діяльності неприбуткових підприємств, установ, організацій;

- в цілому можна зробити висновок, що міжгалузева юридична термінологія стосовно кола понять дотичних до поняття «неприбутковість» та по відношенню до визначення суб'єктів з ознаками неприбутковості є неузгодженою, що також може свідчити про відсутність чіткого доктринального розуміння «неприбутковості» як юридичної конструкції в правовій науці.

неприбутковість громадський організація податок

2. Неприбутковість громадської організації

2.1 Визначення поняття «громадська організація»

Рамковим для діяльності громадських організацій України є закон 1992 р. «Про об'єднання громадян» Закон України «Про об'єднання громадян»// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.. Цей закон встановлює основні норми, які регулюють питання створення, діяльності, ліквідації об'єднань громадян. На його основі було розроблено й прийнято низку спеціальних законів, які визначають статус та діяльність молодіжних та дитячих громадських організацій (Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації», Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді»), громадських організацій інвалідів (Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»), надання гуманітарної допомоги (Закон України «Про гуманітарну допомогу»), тощо.

У ст. 1 закону «Про об'єднання громадян» поняття «об'єднання громадян» визначається як «добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод». Також встановлюється, що до об'єднань громадян належать політичні партії та громадські організації. Інші види неприбуткових організацій, згідно логіці цього закону, об'єднаннями громадян не являються, і законодавство щодо них регулюються окремими законами - «Про благодійництво та благодійні організації», «Про творчі спілки», «Про кредитні спілки», «Про професійні спілки» і т.д. Громадською організацією, згідно зі ст. 3 закону «Про об'єднання громадян» є «об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів».

Якщо порівняти наведені визначення понять «об'єднання громадян», «громадська організація» з визначеннями понять «непідприємницьке товариство», «неприбуткові підприємства, установи, організації», «некомерційна господарська діяльність» у відповідно Цивільному, Податковому та Господарському кодексах, можна дійти наступного висновку. Хоча всі ці поняття належать до єдиного змістовного ряду, із різницею щодо ступені загальності (родове-видове), ознаки, якими послуговуються різні нормативно-правові акти у цих дефініціях є відмінними. Так, в законі «Про об'єднання громадян» ознака неприбутковості громадських організацій та політичних партій не згадується не лише у визначеннях ключових понять, але й у документі в цілому, хоча закон містить окремі глави щодо підприємницької та господарської діяльності об'єднань громадян, реалізації ними права власності. Основним критерієм об'єднань громадян в цьому законі є спільність інтересів членів таких об'єднань та реалізація ними своїх прав та обов'язків. Використання цих критеріїв в законі є правомірним, адже суспільні відносини, які ним регулюються, пов'язані з реалізацією та захистом громадян своїх прав та інтересів посередництвом участі в діяльності громадських організацій. Разом з тим, з точки зору фінансово-правових відносин, відсутність згадування однієї із основних ознак громадських організацій - їх неприбутковості - не є виправданим. Тим більше, що ознака неприбутковості стосовно певної громадської організації вимагається на етапі реєстрації організацій, а бланкетна норма в ст.14 закону «Про об'єднання громадян» щодо легалізації розкривається на іншому рівні - підзаконного акту - наказу Державної податкової адміністрації України від 24.01.2011 № 37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій».

2.2 Набуття громадською організацією статусу неприбутковості