1. Міжгалузева юридична термінологія стосовно кола понять близьких до поняття «неприбутковість» та по відношенню до визначення суб'єктів з ознаками неприбутковості є неузгодженою. Прямого визначення поняття «неприбутковості» не надається. За замовчуванням, «неприбутковість» розуміється як відсутність мети отримання прибутку від своєї діяльності, і в такому вигляді це поняття становиться основним критерієм для розрізнення підприємницької та некомерційної діяльності (Господарський кодекс), підприємницьких та непідприємницьких товариств (Цивільний кодекс), для визначення особливостей неприбуткових підприємств, установ та організацій (Податковий кодекс). Цивільний кодекс звужує цей основний критерій, визначаючи, що прибуток від діяльності не має бути одержаний для мети його подальшого розподілу між учасниками товариства. Податковий кодекс встановлює додатковий критерій - змісту діяльності неприбуткових підприємств, установ, організацій.

2. Визначення видового поняття «громадська організація» та положення Закону про об'єднання громадян не кореспондуються з визначенням більш загальних, родових понять «непідприємницьке товариство», «неприбуткові підприємства, установи, організації», «некомерційна господарська діяльність» у відповідно Цивільному, Податковому та Господарському кодексах щодо основної ознаки цих організацій - ознаки неприбутковості. Крім того, відсутнє правове визначення терміну «громадянське суспільство», а правове трактування поняття «об'єднання громадян» використовується необґрунтовано вузько лише для позначення політичних партій та громадських організацій.

3. Подібна ситуація стосовно понять «неприбутковість», «громадянське суспільство», «об'єднання громадян» ставить питання щодо необхідності чіткого доктринального розуміння цих понять в правовій науці.

4. Процедура легалізації громадських організацій визначає три типи фінансово-правового статусу організацій залежно від юридичних наслідків легалізації: організації з нульовим фінансово-правовим статусом (легалізовані шляхом повідомлення про заснування); організації, які набули код ознаки неприбутковості 0006 (легалізація шляхом реєстрації); організації, які набули код ознаки неприбутковості 0011 (легалізація шляхом реєстрації).

5. Надання громадським організаціям коду ознаки неприбутковості 0006 або 0011 дозволяє їм не сплачувати податки на прибуток з доходів основної діяльності, пасивних доходів, державних дотацій та субсидій, а також благодійних внесків. Статус організацій з кодом 0011 обмежує їх у використанні певних податкових пільг: неоподатковувані благодійні внески можуть прийматися тільки від засновників або членів таких організацій, а неоподатковувані доходи не мають перевищувати 25% загальних доходів за податковий період.

6. В Україні громадські організації мають пільгове оподаткування тільки по відношенню до податку на прибуток підприємств, інші податки сплачуються на загальних підставах. На загальних підставах громадські організації можуть також отримувати звільнення від оподаткування на ввезення гуманітарної допомоги в Україну.

7. Хоча українське законодавство щодо громадських організацій є близьким до європейського в декількох положеннях, рекомендації щодо більшої гармонізації з країнами ЄС в цьому питанні можуть бути такими: а) законодавчо обмежити функції Державної податкової служби щодо легалізації громадських організацій шляхом прийняття відповідного акту на рівні Кабінету Міністрів України; б) внести зміни щодо норми стосовно вичерпності видів статутної діяльності громадських організацій і запропонувати юридичні механізми, які б дозволили громадським організаціям більш активно господарську діяльність, спрямовану на досягнення її статутних цілей; в) розглянути можливість щодо розширення податкових пільг громадських організацій, наприклад, через зниження ставки ПДВ; г) спростити процедури ввезення громадськими організаціями гуманітарної допомоги в Україну.

Список використаних джерел

1. Борщ Н., Казанова М., Кузнецов В., Матвеева В. Все об учете и организации неприбыльных организаций. - Харьков: Изд. дом «Фактор», 2011. - 416 с.

2. Вінніков О. Реформа оподаткування громадських організацій в Україні: проблеми адаптації до європейських стандартів. - К.: Мережа розвитку європейського права. - 2010. - 23 с.

3. Габрук О. Г. (ред.). Неприбуткові установи та організації: особливості оподаткування різних видів НПО, оновлена нормативна база, листи та роз'яснення. - К.: Компас, 2006. - 168 с.

4. Горленко В.В. Вплив держави на формування українського громадянського суспільства// Часопис Київського університету права. - 2010. № 3. - С. 36-38.

5. Господарський кодекс України// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18, 19-20, 21-22. - Ст. 144.

6. Громадські організації у дискурсі демократизації суспільства: монографія. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. - 680 с.

7. Загальна декларація прав людини// Голос України. - 10.12.2008. - № 236.

8. Закон України «Про гуманітарну допомогу»// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 51. - Ст. 451.

9. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 1. - Ст. 2.

10. Закон України «Про об'єднання громадян»// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.

11. Закон України «Про організації роботодавців»// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 32. - Ст. 171.

12. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді»// Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 16. - Ст. 167.