Так згідно ст. 3 цього Закону його дія поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців. Цим Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об’єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Таке формулювання Закону дає підстави думати, що його дія не поширюється на банки, проте ч. 3 ст. 3 вказаного Закону свідчить про протилежне. Адже об’єднання громадян (у тому числі професійні спілки), благодійні організації, партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

Тобто банки постають перед необхідністю включення як до Державного реєстру банків, що їх веде НБУ, так і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому виникає питання, у якій послідовності має відбуватися ця процедура. Зміст Закону України “Про банки і банківську діяльність” дає підстави стверджувати, що логічно проводити спочатку банку в НБУ, а потім ‑ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Скоріше такою думкою керувалися керівники НБУ та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, підписуючи спільний лист “Про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців даних про банки, змін до їх статутів та відомостей про відокремлені підрозділи банків” від 30 грудня 2004 р. № 9200.

Нормами даного правового акту передбачено, що діючі банки для внесення відомостей про банки як юридичні особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців подають державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка, копію свідоцтва про державну реєстрацію банку, виданого НБУ, та пред’являють оригінал цього свідоцтва. На підставі відомостей, наведених в реєстраційній картці, державний реєстратор вносить запис до Єдиного державного реєстру та видає свідоцтво єдиного зразка про державну реєстрацію банку.

Для проведення державної реєстрації банку як новоствореної юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа подає державному реєстратору документи відповідно до вимог Закону про державну реєстрацію.

Для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх реєстрації НБУ або його територіальним управлінням банк подає державному реєстратору документи відповідно до вимог Закону про державну реєстрацію.

Під час відкриття банком відокремленого підрозділу (філії, представництва) для внесення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру банк, крім документів, передбачених Законом про державну реєстрацію, подає державному реєстратору копію листа НБУ про внесення до Державного реєстру банків запису про реєстрацію філії або представництва банку.

Банки можуть створювати відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва) згідно з вимогами банківського законодавства та внутрішньобанківських положень. Реєстрація філій і представництв банків здійснюється шляхом унесення відповідної інформації до Державного реєстру банків.

Створення банку з іноземним капіталом. Для створення банку з іноземним капіталом його засновники зобов’язані отримати попередній дозвіл Національного банку. Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом за попереднім дозволом до Національного банку звертається правління банку (рада директорів).

Для отримання попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом або набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом за рахунок коштів юридичних осіб-нерезидентів України до Національного банку подаються такі документи:

а) клопотання про надання попереднього дозволу за підписом уповноваженої особи або клопотання правління банку (ради директорів) для діючого банку;

б) інформація про склад засновників, їх ділову репутацію;

в) анкета, засвідчена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки юридичної особи;

г) нотаріально засвідчена за місцем видачі легалізована копія висновку аудиторської фірми про можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу банку за рахунок власних коштів (власного капіталу). Якщо висновок про наявність потрібних коштів іноземного інвестора надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком, то такий висновок має бути підтверджений українською аудиторською організацією (з обов’язковим розрахунком власних коштів (власного капіталу);

ґ) письмова згода (дозвіл) контрольного органу країни, резидентом якої є іноземний учасник, що видана державним або іншим уповноваженим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного учасника, на створення або перетворення банку України в банк з іноземним капіталом, якщо це передбачено законодавством країни іноземного учасника, або письмове запевнення іноземного засновника про відсутність у законодавстві країни його походження вимог щодо отримання такого дозволу;

д) повідомлення центрального банку іноземної держави або уповноваженого органу про здійснення достатнього контролю за діяльністю банку (якщо особа, яка має придбати або збільшити істотну участь у банку, - іноземний банк) і згоду на придбання або збільшення істотної участі в банку на території України, якщо законодавство країни його походження вимагає отримання зазначеної згоди.

Для отримання попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом або набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом за рахунок коштів фізичних осіб-іноземців до Національного банку подаються такі документи:

а) клопотання про надання попереднього дозволу за підписом уповноваженої особи, засвідчене в нотаріальному порядку;

б) анкета. Підпис особи, яка підписала анкету, засвідчується нотаріально;

в) письмова згода на участь іноземного інвестора в банку в Україні, видана державним або іншим уповноваженим контрольним органом країни його перебування, якщо законодавство цієї країни вимагає отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог законодавства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон;

г) документи передбачені, підпунктами "г", "ґ", "д" вищезазначених вимог.

Документи, що подаються до Національного банку для створення банку з іноземним капіталом або для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом, розглядають Департамент реєстрації та ліцензування банків, Юридичний департамент і у разі потреби Департамент валютного контролю і ліцензування.

Рішення про надання попереднього дозволу на створення банку з іноземним капіталом або набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом приймає Правління Національного банку України у місячний строк із дня отримання всіх документів.

Для реєстрації банку з іноземним капіталом засновники банку, які отримали попередній дозвіл Національного банку на створення банку з іноземним капіталом, не пізніше ніж три місяці з дня його отримання подають до територіального управління Національного банку за місцем створення банку документи, що їх подають вітчизняні засновники, а також:

а) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію легалізованого рішення уповноваженого органу управління іноземного інвестора про участь у банку в Україні (для юридичних осіб);

б) нотаріально засвідчений за місцем видачі легалізований витяг з торгового (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного учасника в країні, у якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора (для юридичних осіб);

в) нотаріально засвідчену за місцем видачі легалізовану копію висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року (для юридичних осіб). Якщо визначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком, то такий висновок має бути підтверджений українською аудиторською організацією;

г) копію платіжного документа про внесення плати за державну реєстрацію банку.

Рішення про державну реєстрацію банку приймає Правління Національного банку України.

Відкриття філії. Філії банків відкриваються за згодою НБУ, яка надається на підставі таких документів:

1) клопотання банку про відкриття філії із зазначенням місцезнаходження та основних видів діяльності філії;

2) рішення спостережної ради банку про відкриття філій;

3) положення про філію, затвердженого спостережною радою банку;

4) інформації про керівника та головного бухгалтера філії.

Національний банк України перевіряє відповідність приміщення і обладнання філії вимогам, встановленим Національним банком України і у випадку їх невідповідності, має право відмовити у наданні згоди на відкриття філії.

Реєстрація філій банку здійснюється Національним банком України протягом одного місяця з моменту надання усіх необхідних документів шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру банків.

Відкриття представництва. Банки зобов’язані надавати інформацію Національному банку України про відкриття представництва, яка вноситься до Державного реєстру банків. Для чого банк подає до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку такі документи:

‑ клопотання банку про реєстрацію представництва із зазначенням його внутрішньобанківського реєстраційного коду;

‑ копію протоколу (або витяг з протоколу) компетентного органу банку, засвідчений відбитком печатки банку, про відкриття представництва, що прийняте не раніше ніж за три місяці до часу подання клопотання;

‑ положення про представництво, затверджене компетентним органом банку та підписане головою правління (ради директорів) у чотирьох примірниках;

‑ копію довіреності керівнику представництва, засвідчену відбитком печатки банку, на здійснення представницьких функцій від імені банку.

Територіальне управління Національного банку відмовляє в реєстрації представництва, якщо банк значно недокапіталізований або критично недокапіталізований.

Реєстрація представництва здійснюється протягом десяти робочих днів із дня отримання територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку всіх потрібних документів.

Представництво вважається зареєстрованим після внесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Про здійснення запису щодо реєстрації представництва Департамент реєстрації та ліцензування банків повідомляє листом територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням представництва, територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку і банк з доданням положення про представництво з реєстраційним номером, яке засвідчене підписом директора Департаменту реєстрації та ліцензування банків.

Відкриття відділення. З метою поліпшення обслуговування клієнтів та виконання функцій, визначених банком, банк може відкривати структурні одиниці (відділення, власні обмінні пункти).