Для погодження відкриття відділення банк подає до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням відділення такі документи:

а) клопотання банку про погодження відкриття відділення із зазначенням його місцезнаходження, внутрішньобанківського реєстраційного коду відділення, письмового підтвердження банку щодо дотримання встановлених законодавством вимог і відповідності кваліфікації керівника відділення (у разі його наявності), а також кваліфікації інших працівників відділення внутрішньобанківським вимогам та вимогам нормативно-правових актів Національного банку, з урахуванням переліку операцій, які проводитимуться відділенням;

б) рішення компетентного органу банку про відкриття відділення (протокол або витяг з протоколу, засвідчений відбитком печатки банку), що дійсне протягом шести місяців з часу його прийняття;

в) затверджене компетентним органом банку положення про відділення з зазначенням підпорядкованості відділення (банку/філії) у трьох примірниках;

г) дозвіл компетентного органу банку на право проведення відділенням окремих операцій;

ґ) оригінал дозволу на розміщення стаціонарної малої архітектурної форми, отриманого в установленому законодавством України порядку, та ксерокопію цього дозволу з відбитком печатки банку. Після розгляду документів оригінал дозволу повертається банку.

Якщо відділення відкривається за межами області місцезнаходження банку, то ці документи подаються до територіального управління за місцезнаходженням відділення разом з їх копією.

У разі дотримання банком вимог щодо відкриття відділення, визначених цією главою, та отримання позитивного висновку територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку Комісія Національного банку при територіальному управлінні за місцезнаходженням відділення приймає рішення про погодження відкриття відділення та повідомляє про прийняте рішення банк і територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку. У повідомленні про прийняте рішення щодо погодження відкриття відділення зазначаються повна та скорочена назва відділення, його внутрішньобанківський реєстраційний код, місцезнаходження відділення, телефони, прізвище керівника (у разі його наявності). Разом із повідомленням про прийняте рішення територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням відділення надсилає на адресу банку два положення про відділення.

Реєстрація представництва банку-нерезидента. Для реєстрації представництва банку-нерезидента уповноважена особа подає до Національного банку такі документи:

‑ клопотання про реєстрацію представництва, засвідчене підписом уповноваженої особи та відбитком печатки банку;

‑ витяг із банківського (торговельного) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію банку;

‑ положення про представництво в чотирьох примірниках;

‑ доручення іноземного банку керівникові представництва на право здійснення представницьких функцій.

Зазначені вище документи, крім клопотання про реєстрацію представництва іноземного банку, подаються мовою оригіналу з перекладами на українську мову та засвідчені в нотаріальному порядку. Копії документів мають бути засвідчені в нотаріальному порядку за місцем їх видачі. Документи мають бути легалізовані в консульських установах України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України).

Документи для реєстрації представництва розглядаються Департаментом реєстрації та ліцензування банків, Юридичним департаментом (у разі потреби ‑ іншими департаментами) і подаються на розгляд Комісії Національного банку. Після прийняття відповідного рішення представництву видається свідоцтво про державну реєстрацію.

Отже, процес створення комерційних банків, відкриття філій, представництв та відділень є досить складною процедурою, пов’язаною з підготовкою необхідних документів, підбором кваліфікованого персоналу, наявністю відповідного приміщення та забезпечення його необхідним обладнанням.

Ліцензування банківської діяльності. Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Банківська ліцензія надається Національним банком України на підставі клопотання банку за наявності документів, що підтверджують:

‑ наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу банку у встановленому розмірі;

‑ забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями відповідно до вимог Національного банку України;

‑ наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком.

Національний банк України може відмовити у наданні ліцензії, якщо вищезазначені умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації банку. В такому разі державна реєстрація банку скасовується і банк ліквідується.

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову у її наданні приймається Національним банком України протягом одного місяця з дня отримання повного пакета відповідних документів. Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.

Національний банк України може відкликати банківську ліцензію виключно у таких випадках:

1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) у разі порушення банківського законодавства, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку;

4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з вимогами законодавчих та нормативно-правових актів Національного банку України;

5) недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

НБУ негайно повідомляє банк про відкликання у нього банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов’язаний повернути Національному банку України свою банківську ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та законодавства.

Рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії публікується в газеті “Урядовий кур’єр” або “Голос України” і є підставою для звернення до суду з позовом про ліквідацію банку.