Поняття, предмет, метод, система та джерела банківського права

Зміст дидактичної одиниці

Поняття банківського права. Предмет і метод банківського права. Система банківського права. Принципи банківського права. Джерела банківського права.

Анотація

Зазначений модуль містить основні теоретичні питання банківського права відповідно до тенденції реформування соціально-економічних відносин в Україні. Він передбачає ознайомлення з поняттям банківського права, його об’єктом та предметом.

Модуль включає в себе аналіз методу правового регулювання банківських відносин, який представлений імперативним та диспозитивним методами. Дається характеристика комплексного методу регулювання банківських відносин, що об’єднує в собі окремі риси імперативного та диспозитивного методів, що характерні банківському праву.

Показано місце і роль принципів банківського права в загальній системі функціонування окремих елементів банківської системи України. Належне місце в модулі відводиться характеристиці системи та джерел банківського права. Студентам варто усвідомити, що знання банківського права дасть можливість краще орієнтуватися в процесах, що відбуваються в економіці держави і в її соціальному розвитку.

Тест­допуск

1. Чим відрізняється одна галузь права від іншої галузі права?

а) системою права;

б) структурною будовою правових норм;

в) предметом і методом правового регулювання;

г) джерелами права.

2. Назвіть основні критерії поділу права кожної держави на окремі галузі права.

а) предмет правового регулювання і метод правового регулювання;

б) метод правового регулювання;

в) предмет правового регулювання;

г) об’єкти галузі права.

3. До яких галузей правової системи належить банківське право?

а) фундаментальних;

б) спеціальних;

в) комплексних;

г) спеціалізованих.

4. Що є джерелом права?

а) правова норма;

б) система права;

в) нормативно­правовий акт;

г) рішення державного органу.

5. Який з перелічених правових актів не є джерелом банківського права?

а) Конституція України;

б) Закон України “Про національний банк України”;

в) Закон України “Про банки і банківську діяльність”;

г) Банківський кодекс України.

Методичні вказівки до вивчення модуля 1

Приступаючи до вивчення теми, слід мати на увазі, що наразі не існує потреби в аргументації положення про те, наскільки банки та інші кредитні установи відіграють важливу роль в налагодженні та успішному розвитку економіки, досягнення її високої ефективності. Адже докази цього успішно демонструє саме життя на основі як позитивних, так і, на жаль, негативних (зокрема і для України) результатів. Саме тому, для вирішення складних і масштабних завдань, що їх ставить сучасність, нинішнім і майбутнім поколінням юристів необхідний широкий спектр знань, розуміння глибоких закономірностей як загально правового, так і галузевого розвитку, здатність вільно орієнтуватися в різноманітті правових актів.

Студентам варто проаналізувати позиції багатьох вчених, що займаються проблемами банківського права аби зрозуміти справжній зміст банківських правових норм та відносин, що виникають між їх учасниками. Для кращого розуміння поняття та змісту фінансового права студенту слід акцентувати увагу на головні функції, що притаманні цій галузі права, оскільки через них проглядається необхідна умова і засіб реалізації Конституції України в найважливішій сфері функціонування публічної влади – сфері банківської діяльності.

При вивченні предмета банківського права, слід мати на увазі, що в Україні мають місце нові підходи щодо реформування банківської системи, основним змістом яких є переосмислення соціально-економічних. Тому слід з увагою поставитись до вивчення основних положень реформування банківської системи в Україні.

Метод правового регулювання є другою з ознак відгалуження однієї галузі права від іншої, а тому враховуючи особливості банківських правовідносин, коло їх учасників, метод банківського права має дуже складний зміст. Так для регулювання банківських відносин застосовується диспозитивний метод, що передбачає автономію волі та рівність їх учасників (проявляється в горизонтальних відносинах “банк – клієнт”) та імперативний метод, в основі якого знаходиться підпорядкування одних суб’єктів іншим (проявляється у вертикальних відносинах НБУ з іншими суб’єктами банківської системи). Варто звернути увагу на позицію вчених, які поєднуючи ці два методи висловлюють думку про формування комплексного методу правового регулювання.

Вивчаючи це питання необхідно використати набуті знання з теорії держави і права, з урахуванням особливостей методу банківського права.

Під системою банківського права розуміють поділ його норм за окремими банківсько­правовими інститутами відповідно до особливостей банківських відносин, що регулюються цими нормами. Джерела банківського права, як зовнішня форма вираження його норм представлені відомими їх різновидами, однак в силу специфіки предмета регулювання, найважливіша роль відводиться нормативно­правовому акту. З огляду на неймовірно велику кількість законів та підзаконних нормативних актів варто усвідомити основні критерії та зміст їх класифікації. Поряд з цим важливо акцентувати свою увагу на сутності та механізмі процесу систематизації, як засобі удосконалення банківського законодавства.

Перехід до ринкової економіки, курс на яку проголошено в Україні, поставив проблему перегляду всієї системи науки банківського права, починаючи від її предмета та методу й закінчуючи окремими інститутами, категоріями й поняттями. Фахівці­практики добре розуміють, що розробка та впровадження банківсько-правових актів, формування сучасної системи банківських правовідносин потребують якісного наукового підґрунтя, а відтак, при опрацюванні матеріалу навчального модуля, саме ці наріжні положення не повинні залишитися поза увагою студентів.

Матеріали для вивчення