Загальні начала банківського права, що виражені в його нормах, забезпечують цілеспрямоване регулювання банківської діяльності на всіх рівнях банківської діяльності.

Принципи банківського права поділяють на дві групи: інституціональні, що визначають побудову банківської системи, і функціональні, що пов’язані з організацією роботи всіх її елементів.

Групу інституціональних принципів складають:

• принцип дворівневої побудови банківської системи – закріплений у ст. 4 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, відповідно до якої банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України. Відтак на вищий рівень банківської системи представлений НБУ, а нижчому рівні – всі інші банки;
• принцип централізації ‑ тісно пов’язаний з вищезазначеним принципом і логічно випливає з нього. Необхідність централізації викликаний необхідністю забезпечення цілісності банківської системи, її здатності протистояти внутрішнім та зовнішнім негативним явищам. Саме на такі заходи спрямовує свої зусилля НБУ, виконуючи основну свою функцію ‑ забезпечення стабільності грошової одиниці України, на виконання якої сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, ‑ цінової стабільності. Задля досягнення цієї мети НБУ виконує і ряд інших важливих функцій, зокрема виступає кредитором останньої інстанції для банків та організує систему рефінансування; встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює банківське регулювання та нагляд; веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках; здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію НБУ банку на здійснення валютних операцій та ін.

Групу функціональних принципів складають:

• принцип монопольного права емісії грошових знаків НБУ ‑ закріплений ст. 7 Закону України “Про Національний банк України, згідно якої НБУ монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються. Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків ‑ банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив. Банкноти і монети є безумовними зобов’язаннями Національного банку і забезпечуються всіма його активами. Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів;
• принцип виключної банківської діяльності – передбачає згідно ст. 48 закону України “Про банки і банківську діяльність” заборону банкам займатися діяльністю у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника;
• принцип забезпечення банківської таємниці – є необхідною складовою банківської діяльності в силу того, що її об’єктами виступають грошові кошти, цінні папери та валютні цінності, а відтак юридична чи фізична особа лише тоді стане клієнтом банку і довірить йому свої активи, коли буде впевнена в їх збереженні та конфіденційності інформації про їх суму, операції що проводяться з ними та інші відомості;
• принцип законності – носить міжгалузевий характер і приналежно до банківського права означає вимогу точного і неухильного дотримання законів усіма учасниками банківських правовідносин.