Аналізуючи становлення демократичного цивільного контролю за діяльністю міліції в Україні, потрібно звернутися до історії. Міліція була створена в післяреволюційні роки Радою робітничих і солдатських депутатів. В 20-х роках цивільний контроль за діяльністю міліції здійснювався органами влади, хоча громадськість також відігравала важливе місце у контролі за діяльністю міліції, оскільки передбачалася взаємодія органів міліції із старостами громади, а робітники могли бути ініціаторами зміцнення міліції та проведення чистки особового складу. Партійні та радянські органи випускали листівки, брошури, спеціальні номери газет, присвячені діяльності міліції. На початку 30-х років органи міліції були виведені з-під контролю місцевої влади і безпосередньо підпорядковані Державному політичному управлінню УРСР.

У роки Великої Вітчизняної Війни та в післявоєнні роки міліція вирішувала покладені на неї обов'язки в тісному взаємозв'язку з державними органами, адміністрацією установ, підприємств та організацій, колективами робітників та добровільними народними дружинами. Звітування міліції перед населенням сприяло зміцненню зв'язків органів міліції з широким колом громадськості та мобілізувало її на надання допомоги міліції у боротьбі зі злочинністю, одночасно піднімаючи авторитет органів міліції.

В 50-х роках широкого розмаху набула така форма участі громадськості у боротьбі з правопорушниками і злочинністю, як товариські суди. В той час Центральний комітет Комуністичної партії України ініціював створення комсомольських штабів, постів та патрулів по боротьбі з порушеннями громадського порядку. Державні органи всіляко сприяли ефективній взаємодії міліції з добровільними народними дружинами, які в 70-х роках були об'єднані з товариськими судами, громадськими інспекціями у справах неповнолітніх та громадськими комітетами у громадські пункти охорони порядку.

В межах дослідження громадського контролю за діяльністю міліції в наш час необхідність розрізнити терміни "контроль" і "нагляд". Хоча сьогодні в юридичному мовленні ці терміни часто вживаються як ідентичні та взаємозамінні, найчастіше під терміном "нагляд" розуміються такі різновиди нагляду, як прокурорський нагляд та судовий нагляд, або в межах поняття "контроль" як загального розглядають власне контроль та нагляд.

Контроль відносно нагляду є ширшим поняттям, тобто нагляд можна розглядати як елемент контролю або як контроль, звужений відносно сфери свого застосування. Нагляд має більш вузьку сферу застосування, тому в діючому законодавстві спостерігається тенденція заміни терміну "нагляд" на термін "контроль", а не навпаки. Контроль має статус родового поняття, котре охоплює "нагляд" як особливий вид "контролю" у деяких галузях права.

Таким чином, можемо визначити цивільний контроль за діяльністю міліції як систематичне спостереження, що здійснюється суб'єктами владних повноважень на підставі та в межах, передбачених законом з метою перевірки виконання міліцією визначених засадами внутрішньої політики завдань у сфері правоохоронної діяльності, виявлення недоліків у її діяльності та попередження їх появи з одночасним втручанням в діяльність міліції, а громадський нагляд за діяльністю міліції як спостереження за дотриманням законності з боку правоохоронних органів, що здійснюється об'єднаннями громадян, громадянами особисто та ЗМІ та виключає їх безпосереднє втручання в діяльність міліції.

Демократичний цивільний контроль за діяльністю міліції в сучасній Україні складається з державного контролю (на рівнях законодавчої, виконавчої та судової влади) та громадського нагляду (об'єднання громадян, громадяни та ЗМІ). Різновидом громадського нагляду, що здійснюється ЗМІ, є моніторинг, суттю якого є спостереження, оцінювання та прогнозування.

Сьогодні необхідно поділити громадський нагляд за діяльністю міліції на зовнішній та внутрішній. До суб'єктів зовнішнього громадського нагляду необхідно відносити політичні партії, громадські організації, громадян, ЗМІ, а до внутрішнього громадського нагляду - профспілки, Громадську раду при МВС України та мобільні групи.

На нашу думку, некоректно говорити про те, що діяльність громадян, об'єднань громадян та ЗМІ є контрольною, оскільки їй не притаманний такий компонент, як межі здійснення, що, разом із юридичною сферою, об'єктом і суб'єктом, формує контроль як цілісну систему. Тому громадяни, об'єднання громадян та ЗМІ повинні вважатися суб'єктами громадського нагляду за діяльністю міліції, а не цивільного контролю.

Враховуючи викладене, необхідно здійснити розмежування суб'єктів цивільного контролю та нагляду над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави та внести зміни в чинне законодавство: Закон України "Про міліцію" та Закон України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави" - щодо проведення громадського нагляду.

Отже, статтю 6 Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави" потрібно викласти в наступній редакції: "Система цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави складається з: парламентського контролю; контролю, здійснюваного Президентом України; контролю з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; контролю з боку судових органів. Суб'єктами цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави є Верховна Рада України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Президент України, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, судові органи України".

Доповнити Закон України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави" статтею 6-1 та викласти її в наступній редакції: "Система нагляду над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави складається з громадського нагляду. Суб'єктами нагляду над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави є громадяни України та об'єднання громадян, утворювані відповідно до Конституції України для здійснення та захисту прав і свобод громадян та задоволення їхніх політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів; ЗМІ".

Потрібно передбачити існування положення про можливість проведення громадського нагляду в Законі України "Про міліцію". Частину 1 статті 27 "Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції" Закону необхідно викласти у наступній редакції: "Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють громадяни України, об'єднання громадян, що утворюються відповідно до Конституції України для здійснення та захисту прав і свобод громадян та задоволення їхніх політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів та ЗМІ".