1. Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин у сфері погашення податкового боргу визначається як вплив адміністративно-правових норм щодо упорядкування адміністративно-процесуальної діяльності податкових боржників із виконання публічних функцій погашення податкового боргу, уповноважених державних органів щодо здійснення контролюючих функцій виконання платниками податків своїх податкових обов'язків, запобігання виникненню податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення, а також правоохоронних функцій щодо протидії вчиненню адміністративних і фінансових правопорушень, пов'язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників. Основними складовими змісту методу переконання у сфері погашення податкового боргу повинні бути сукупність інформаційних, масово-роз'яснювальних заходів органів ДПС України спрямованих на формування праворозуміння громадян-платників податків, що конституційний обов'язок щодо сплати податків є не лише юридичним обов'язком, але й необхідністю реалізації головного обов'язку держави - забезпечення прав і свобод людини. Змістом методу примусу у досліджуваній сфері є методи адміністративного примусу пов'язані із відповідальністю податкових боржників щодо погашення податкового боргу.

2. Поширенню тіньового середовища у сфері погашення податкового боргу значною мірою сприяла відсутність у спеціальному законодавстві до 1998 року норм щодо:

- чіткого визначення правового статусу податкових органів як органів стягнення, досконалої організаційної та функціональної структури у сфері погашення податкового боргу;

- належного інформаційно-аналітичного забезпечення контрольної діяльності органів ДПС щодо здійснення моніторингу фінансово-господарської діяльності податкових боржників, інформаційної системи взаємодії суб'єктів правовідносин у досліджуваній сфері.

2. Незважаючи на значне розширення повноважень органів ДПС у 1998 році, у т. ч. запровадження податкової застави, уповноважені органи у наступні роки не змогли ефективно вплинути на проблемну ситуацію у сфері погашення податкового боргу. Одними із основних причин такого стану були такі фактори:

- внутрішня недосконалість основних елементів податкової системи в Україні (деструктивна економічна модель системи оподаткування, складність і суперечливість податкового законодавства, недосконала система надання податкових пільг тощо), що зумовлювала виникнення та накопичення податкового боргу, зростання кількості адміністративних і фінансових правопорушень;

- тимчасове стримування щорічного прогресивного зростання податкового боргу здійснювалося не за рахунок підвищення якості функціональної структури і адміністративно-правового забезпечення діяльності органів ДПС, внутрішньогосподарського контролю суб'єктів господарювання, системи взаємодії суб'єктів контролю, а за рахунок "пасивних" адміністративно-правових і фінансово-економічних методів тотального прощення (списання) податкової заборгованості, довгострокової її реструктуризації та відстрочення, з використанням вексельних розрахунків, бюджетних взаємозаліків шляхом зарахування зустрічних платіжних вимог;

- загальний кризовий стан системи державного управління в економічній сфері.

3. Податковий боржник - це платник податків, на якого згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податковий борг.

4. До найбільш ризикових категорій податкових боржників, з погляду фінансової стійкості та рівня економічної безпеки (областей ризику), а відповідно й ризиків тіньової фінансово-економічної діяльності, відносяться три такі категорії підприємств:

- "хронічні" податкові боржники, що продовжують накопичувати борги, у яких відсутні активи, наявні окремі ознаки неплатоспроможності щодо виконання довгострокових фінансових зобов'язань;

- податкові боржники з великими сумами податкового боргу, що не погашається тривалий час, обумовленого політичним, організаційно-правовим та економічним станом галузі економіки (наприклад, ПЕК);

- підприємства з явними ознаками неплатоспроможності, у т. ч. щодо яких порушені справи про банкрутство.

4.1. Реальний податковий борг - це податковий борг, який виникає у зв'язку із об'єктивним зниженням показників фінансової стійкості та рівня економічної безпеки на підприємстві.

5. Міжнародна практика здійснення функцій із забезпечення погашення податкового боргу свідчить про пріоритетність функцій запобіжного податкового контролю за виконанням платниками податків податкових обов'язків. Одними із основних положень міжнародної практики контрольної діяльності у сфері погашення податкового боргу, які пропонується до впровадження в системі детінізації відносин у досліджуваній сфері, є:

- приділення уваги методам контролю, які, перш за все, допоможуть підприємствам організувати облік та звітність, відновлять платоспроможність податкових боржників, але вони не спрямовані винятково на виявлення махінацій у бухгалтерських документах;

- посилення ролі превентивного адміністративного контролю порівняно з практикою наступного (наслідкового) контролю (велике значення мають юридичні способи забезпечення податкової законності в цивільному обороті);

- використання в практиці країн інформаційно-аналітичних прийомів під час здійснення податкового контролю, а також наявність широких адміністративних повноважень щодо збирання необхідної інформації про платника податків і значна увага до встановлення жорсткої двостронньої відповідальності за ненадання відповідної інформації та розголошення конфіденційної інформації;

- налагодження моніторингу своєчасної сплати податкових платежів;

- стандартизація, чіткість, прозорість процедур адміністрування податкового боргу;

- самодостатність та збалансованість прав і обов'язків учасників контрольних правовідносин;

- спеціалізація податкових керуючих за видами податкових боржників;

- функціонування системи ефективного правозастосування рішень податкових органів і водночас захисту прав і свобод платників податків;

- досконалість юридико-технічних параметрів податкових законів і документів податкової звітності;

- ефективна система санкцій за порушення норм податкового закону, при цьому податкові закони повинні передбачати відповідальність як платників податків, так і посадових осіб уповноважених державних органів, які виконують функції податкового контролю.

6. Роль документообігу в системі детінізації відносин у досліджуваній сфері полягає у документальній фіксації юридичних фактів, пов'язаних із здійсненням адміністративних процедур контрольної і правоохоронної діяльності органів ДПС України у сфері погашення податкового боргу. Загальним завданням системи документообігу є фіксація та збір інформації щодо юридично факторів, які визначають поточний фінансово-економічний (кризовий) стан податкового боржника та його платоспроможність (податкоспроможність), а також факторів (причин та умов), що зумовлюють або сприяють відтворенню тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу і стан організаційної та функціональної структури органів ДПС.

7. Адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу - це урегульована адміністративно-правовими нормами функціональна і організаційна структура органів державної податкової служби України, інших уповноважених державних органів у сфері погашення податкового боргу та порядок їхньої діяльності, спрямований на запобігання виникненню податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення, протидію вчинення адміністративних і фінансових правопорушень, пов'язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників