Порівняльно-правові дослідження є надзвичайно важливими для юридичної науки, й, зокрема для її розвитку, вони тісно пов'язані з міжнародним публічним і приватним правом, з галузевими юридичними науками, яким надають матеріал для теоретичних узагальнень на більш високому, ніж національний, рівні, а також відіграють важливу роль у процесі міжнародної уніфікації та гармонізації права, дають змогу вивчати явища правової дійсності, які раніше не охоплювались, та вийти за національні рамки своєї правової системи, побачити під певним кутом зору коло традиційних проблем юридичної науки з урахуванням тенденцій розвитку права.

 Предмет порівняльного правознавства складають методологічні проблеми порівняння в праві, співставлене вивчення основних правових систем сучасності, порівняння нормативних джерел з конкретних правових проблем на рівні галузей права, функціональне порівняння й деякі інші соціологічно зорієнтовані види порівняльно-правових досліджень, історико-порівняльне вивчення права. Існують певні методологічні правила здійснення компаративістики, що будуть використані при проведенні даного дослідження.

 Важливою особливістю кримінально-правового дослідження є його орієнтація передусім на дослідження стикових про­блем, що лежать у площині порівняльного аналізу різних правових систем світу. У даному дослідженні стиковими проблемами є: порівняння підходів законодавства різних держав до визначення поняття статевих злочинів та злочину зґвалтування, обсяг розкриття змісту об'єктивних і суб'єктивних ознак зґвалтування, а саме: визначення об'єкта злочину, різних підходів до характеристики потерпілої(го) від зґвалтування, поняття та сутність статевого проникнення (статевих зносин, статевого акту, тощо), сутність та межі фізичного насильства, що застосовується при вчиненні даного злочину, критерії психічного насильства, проблеми використання безпорадного (безсвідомого) стану при вчиненні зґвалтування та обсяги змісту даного поняття у кримінальних кодексах окремих держав, ставлення особи до вчинення дій та до наслідків злочину, мета та мотив вчинення статевих злочинів, загальні та специфічні ознаки суб'єкту злочину, особливості кримінальної відповідальності за зґвалтування неповнолітніх та малолітніх осіб, особливі види звільнення від покарання за вчинення зґвалтування тощо.

 Відсутність спільного підходу до класифікації правових сімей зумовила вироблення власного підходу до цього питання. Вважаємо за доцільне виділення семи правових сімей: континентального, загального, соціалістичного, постсоціалістичного, релігійного, традиційного та скандинавського типу.