Сучасне нормативно-правове регулювання правового положення органів місцевої міліції не дозволяє утворювати органи місцевої міліції через низку проблем. Не вирішено питання фінансування, статусу органів та службовців ОММ. Це потребує широкого погляду на реформування системи ОВС. Фактично, існуюча нормативна база залишається не підкріпленою необхідними організаційним заходами, оскільки вони не визначені в чинному законодавстві.

Для комплексного реформування системи МВС України слід змінити сформовані роками стереотипи, розширити поняття “галузі внутрішніх справ”. Це дозволить відійти від стандартів радянської правоохоронної системи. З цією метою слід зважено підійти до виділення завдань та функцій міліції. Ці завдання та функції у світі називаються поліцейськими. Тому, важливим кроком у реформуванні ОВС буде перейменування “міліції” у “поліцію”.

Розширення галузі та виділення поліцейських функцій зумовлює необхідність чіткого розподілу компетенції і повноважень служб та підрозділів поліції. Для місцевої поліції основним завданням є охорона громадського порядку. Поряд з тим, обмеження діяльності ОММ адміністративною функцією не є доцільним. Використовуючи міжнародний досвід, на виконання завдань – надання соціальних послуг населенню, місцева поліція повинна мати можливість забезпечувати їх виконання на договірній основі шляхом реалізації функцій поліцейського сервісу.

Для належної організації діяльності підрозділів місцевої міліції слід розробити чітку систему нормативного навантаження діяльності. Така система повинна бути гнучкою і передбачати елементи ефективності роботи окремих підрозділів.

Всі зміни в галузі внутрішніх справ слід відобразити в Законі України “Про загальну структуру органів внутрішніх справ” (Додаток В), а питання організації діяльності поліції в Законі України “Про поліцію” (Додаток Д).

Для впорядкування проблем, які заважають реалізації прав місцевого самоврядування на утворення місцевої міліції слід, насамперед, розмежувати правову природу і поняття міліції громадської безпеки та місцевої міліції. Це призведе до можливості утворення ОММ, незалежно від рішення місцевої влади, як структурного елементу єдиної системи ОВС України з державним фінансуванням. Ці органи повинні бути створені таким чином, щоб їх структура відповідала вимогам статті 7-1 Закону України “Про міліцію”. Такі заходи створять передумови для нескладної зміни порядку фінансування та делегування частини управлінських функцій щодо місцевої міліції органам місцевого самоврядування. Питання делегування повноважень, фінансування та взаємодії повинні відображатись в адміністративному договорі між органами місцевого самоврядування та МВС України.

Оскільки створення місцевої міліції тягне за собою необхідність створення чіткої системи взаємодії з органами влади, правоохоронними органами та іншими підрозділами міліції, координації їх діяльності, необхідно розробити план комплексного використання сил та засобів по охороні громадського порядку із належною системою управління та оперативного інформування. З цією метою, необхідно дотримуватись зонального способу організації ОГП. Проте, така організація може мати особливості, пов’язані зі специфікою місцевого самоврядування в Україні.

В основі зонального методу лежить робота служби дільничних інспекторів, зокрема організація охорони громадського порядку на дільничних пунктах, адміністративних дільницях, адміністративних зонах та секторах охорони громадського порядку.

Мета інформатизації ОММ полягає у підвищенні ефективності їхньої діяльності через поліпшення якості інформаційно-аналітичного забезпечення служб і підрозділів місцевої міліції, підвищення достовірності, повноти й оперативності отримання інформації в інтересах забезпечення правопорядку.

Основні результати цього розділу опубліковані у наступних працях дисертанта: „Правова основа організації та діяльності місцевої міліції в Україні” [219], “Щодо статусу органу місцевої міліції” [220], “Місцева міліція в системі органів внутрішніх справ” [221], “Інформаційне забезпечення діяльності підрозділів місцевої міліції” [222].