В результаті визначення і розмежування завдань та функцій міліції та місцевої міліції, слід належну увагу приділити питанням їх структури. 

З погляду загальної теорії систем, структура – це тільки сукупність зв’язків та відносин між елементами; сам набір елементів та їх властивості розглядаються окремо [184].

У науковій літературі структура визначається як “будова та внутрішня форма організації системи, що виступає як єдність сталих взаємозв’язків між її елементами” [185, с. 395]. В більш скороченому варіанті структура – це сукупність взаємопов’язаних елементів [186, c. 28]. 

На нашу думку, діяльність об´єднаних у визначену організаційну структуру суб´єктів управління, яка спрямована на вирішення практичних проблем, досягнення цілей, шляхом реалізації певних функцій, на визначених принципах та при застосуванні відповідних методів, визначає зміст адміністративно-правового регулювання діяльності.

Невпорядкованість структури створює загрозу виникнення проблеми подвійного підпорядкування. Так вважають 57,7 % респондентів, в ході проведеного нами опитування (Додаток А).

В сучасних умовах важливо зосереджувати увагу на рівнях формування рішень, питаннях делегування повноважень щодо прийняття управлінських рішень в системі ОВС, проблематиці суб’єктності рішень та ефективності прийняття рішень на регіональному рівні [187, c. 29].

Досліджуючи правові аспекти формування безперервного та цілеспрямованого впливу на діяльність службовців ОММ, з метою виконання ними визначеної законом компетенції, можна виявити наявність цілої низки рівнів та елементів адміністративно-правового регулювання. Дуалізм правової природи ОММ зумовлює запровадження рівнів адміністративно-правового регулювання у процесі формування органів місцевої міліції (державного та самоврядного). У свою чергу, державний та самоврядний рівні можуть обумовлювати власні ієрархічні структури підвідомчості.

Характеризуючи державний рівень адміністративно-правового регулювання, пропонуємо виділити наступні його види:

а) вищий;

б) центральний;

в) місцевий.

Вищий державний рівень адміністративно-правового регулювання та організації діяльності ОММ включає в себе такі елементи:

1.    Верховна Рада України :

-         здійснює прийняття законів (адміністративно-правове регулювання діяльності ОММ на цьому рівні вимагає прийняття низки законів України, зокрема Закону України “Про поліцію” та інших змін до чинного законодавства);

-         затверджує Державний бюджет України та вносить зміни до нього, здійснює контроль за його виконанням, приймає рішення щодо звіту про його виконання (прийняття Закону України “Про Державний бюджет України” та змін до Бюджетного Кодексу України);

-         затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції Міністерства внутрішніх справ України (існує потреба в прийнятті Закону України “Про загальну структуру органів внутрішніх справ”).

2.    Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України, в тому числі і для ОММ.

3.    Кабінет Міністрів України:

-         розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

-         здійснює заходи щодо забезпечення громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

-         спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

-         утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади [1].

Центральний та місцевий державні рівні пропонуємо визначити, у відповідності до Закону України від 10 січня 2002 року “Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України” [72] Проаналізувавши цю структуру, спробуємо систематизувати органи внутрішніх справ за елементами.

Центральний рівень, включає такі елементи:

1) Міністерство внутрішніх справ України – центральний орган управління. Указ Президента України від 17 жовтня 2000 року “Про положення про Міністерство внутрішніх справ України” визначив його основні завдання, серед яких є, зокрема:

- організація і координація діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки; 

- організація роботи, пов´язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

- підготовка органів внутрішніх справ та внутрішніх військ для інтеграції України до Європейського Союзу тощо [188].

2) Державні департаменти у складі Міністерства внутрішніх справ України як урядові органи державного управління за окремими напрямами службової діяльності, визначеними Кабінетом Міністрів України. Зокрема:

·       Департамент громадської безпеки МВС України – провідний підрозділ у структурі Міністерства внутрішніх справ України з питань охорони громадського порядку та громадської безпеки. Серед основних завдань ДГБ слід виділити ті, що стосуються функціонування підрозділів, які будуть формувати органи місцевої міліції, зокрема:

• організація та забезпечення правопорядку, попередження і припинення правопорушень на вулицях та в інших громадських місцях, розкриття злочинів;
• удосконалення структури, організаційних основ, форм і методів роботи підрозділів охорони громадського порядку органів внутрішніх справ України;
• проведення перевірок оперативно-службової діяльності підпорядкованих підрозділів, уживання заходів з метою усунення недоліків у їх роботі;
• здійснення аналізу, обліку і контролю за виконанням адміністративно-правозастосовчих функцій у повному обсязі;
• забезпечення та зміцнення дисципліни і законності в діяльності підрозділів міліції, підпорядкованих ДГБ, високої культури їх працівників у роботі та уважного ставлення до громадян [189].

•  Департамент Державної автомобільної інспекції – підрозділ у структурі МВС України, який відповідає за організацію функціонування дорожньо-патрульної служби ДАІ, підрозділи якої формуватимуть органи місцевої міліції [190].
•  Інші Департаменти МВС України.

Місцевий рівень адміністративно-правового регулювання та організації діяльності ОММ, включає в себе елементи регіонального та локального масштабу:

1. Регіональні та місцеві органи внутрішніх справ:

• головні управління, управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи Міністерства внутрішніх справ України на транспорті;
• міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти;

-         підрозділи судової міліції;

-         з´єднання, військові частини, підрозділи, установи внутрішніх військ;

-         навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення.

2. Місцеві державні адміністрації.

Місцева міліція утворюється за рішенням органів місцевого самоврядування на підставі подання місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад, погодженого з Міністерством внутрішніх справ України. Закон України від 9 квітня 1999 року “Про місцеві державні адміністрації” визначає, що місцева державна адміністрація, в межах своїх повноважень, здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Серед основних завдань та повноважень в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян місцевих державних адміністрацій є:

• законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;
• взаємодія з органами місцевого самоврядування;
• подання в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня пропозицій щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, даних про зміни складу об’єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання, виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб;
• забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
• здійснення разом з відповідними виконавчими органами рад підготовки і внесення в установленому порядку на розгляд ради пропозицій, погоджених з відповідними головними управліннями, управліннями Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, щодо утворення, реорганізації або ліквідації місцевої міліції, чисельності її працівників згідно з нормативами, затвердженими Міністерством внутрішніх справ України, витрат на утримання та матеріально-технічне забезпечення діяльності місцевої міліції, навчання її працівників, створення для них необхідних житлово-побутових умов [191].

Охарактеризувавши державний рівень адміністративно-правового регулювання та організації діяльності органів місцевої міліції, слід визначити самоврядний рівень. На підставі аналізу Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” [77], до цього рівня слід віднести такі елементи:

1)  районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

2)  міські ради, виконавчі органи міської ради та міський голова;

3)  сільські, селищні ради, виконавчі органи сільської, селищної ради, голова сільської, селищної ради;

4)  територіальні громади;

5)  органи самоорганізації населення.

Характеристика цього рівня доповнюється такими положеннями:

-         у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради можуть утворюватися районні в місті ради, які утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету; 

-         територіальні громади сусідніх сіл можуть об´єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову; 

-         у сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради здійснює сільський голова одноособово; 

-         асоціаціям та іншим добровільним об´єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування [77].