Функціонування ОММ вимагає розгляду комунікацій з усіма суб’єктами, які забезпечують правоохоронну функцію. На нашу думку, у випадку реалізації права ОМС на створення місцевої міліції, слід вирішити ті проблеми взаємодії і координації, які забезпечать:

А) належний стан охорони громадського порядку;

Б) єдину систему боротьби з правопорушеннями та злочинами на території обслуговування;

В) відповідний рівень контролю за діяльністю органів місцевої міліції;

Г) можливість реорганізації та ліквідації ОММ;

Д) реальну можливість впливу населення територіальних громад на ефективність діяльності міліції по охороні громадського порядку та забезпеченні безпеки громадян;

Е) чіткий розподіл функцій між підрозділами ОММ та іншими ОВС.

Категорія “взаємодія” є суттєвим методологічним принципом пізнання природних і суспільних явищ. Щоб визначити суть об’єкта, необхідно виявити його закономірні взаємодії. Будь-який об’єкт може бути пізнаний лише в системі відносин і взаємодій з оточуючими явищами. Пізнання речей означає пізнання їх взаємодії, і, водночас, воно ж є результатом взаємодії між суб’єктом та об’єктом. Будь-яке дослідження, емпіричне чи теоретичне, починається з виявлення зв’язків об’єкта, форм його взаємодії з середовищем [195, с. 112].

Взаємодія – одна з основних філософських категорій, яка відображає процеси впливу різних об’єктів один на одного, їх взаємну обумовленість та зміну стану або взаємоперехід, а також породження одним об’єктом іншого [196, с. 7].

Взаємодія визначає існування та структурну організацію будь-якої матеріальної системи [197, с. 216]. Без відносно стійких зв’язків і без взаємодії частин ціле (система) під впливом зовнішніх і внутрішніх дій розпалося б.

Управлінська система – це єдине ціле, що існує і розвивається завдяки взаємодії його компонентів [198, с. 10]. Управлінська система, як і будь-яка система, характеризується наступними ознаками: наявність елементів системи, взаємозв’язком цих елементів [199, с. 5].

Координація – це функція управління, змістом якої є забезпечення впорядкованих взаємозв’язків і взаємодій між організаціями, ділянками та учасниками виробництва й управління, з метою узгодження дій щодо реалізації рішень, об’єднання спільних зусиль у вирішенні загальних завдань [200, с. 76-77].

На думку В.М. Плішкіна: “Координація в органах внутрішніх справ – це управлінська діяльність, спрямована на узгодження функціонування елементів системи органів внутрішніх справ у режимі, який забезпечує найефективніше досягнення поставлених перед системою цілей, тобто координація полягає в організації, насамперед правовими засобами, взаємодії між елементами системи” [12, с. 505].

Отже, зміст поняття “координація”:

1. це процес упорядкування системи з метою забезпечення, узгодженого функціонування її складових частин;
2. можлива лише за наявності поглибленої спеціалізації, розмежування компетенції;
3. вирішує проблеми диференціації та інтеграції складових частин системи;
4. є вирішальним у забезпеченні узгодженості дій із врахуванням об’єктивних зв’язків і залежностей між складовими частинами системи;
5. це воля учасників спільної діяльності, що підкоряється волі суб’єкта координації;
6. це об’єкти, що підлягають координації, не підпорядковані один одному, вони можуть бути взаємопов’язані між собою вирішенням загальних завдань (взаємодіяти) чи діяти самостійно;
7. координаційне регулювання відбувається за різними напрямками: права та обов’язки, функції та компетенції співвиконавців, методи, форми, час і послідовність проведення дій;
8. забезпечує, як правило, загальну узгодженість дій складових елементів на попередніх етапах діяльності [201, с. 103].

Зв’язки безпосереднього (субординаційного) управління та координування належать до управлінських взаємозв’язків [202, с. 99]. Забезпечення охорони громадського порядку зумовлює необхідність узгодженої взаємодії між виконавцями цієї функції, і, відповідно, координаційного впливу на ОВС. При цьому зміст координаційного впливу залежить від характеру взаємовідносин ОВС та координуючого органу. Зокрема, Кабінет Міністрів України, МВС України координують діяльність ОВС за допомогою владних розпоряджень. Тобто, такі відносини є субординаційними.

ОММ не підпорядковані органам місцевого самоврядування, тому останні здійснюють координаційний вплив у такій формі, при якій є рівність учасників, самостійність кожного з них. Координуючий орган, при цьому, виконуючи організаційно-рекомендаційні функції, має право здійснювати контроль за виконанням координаційних рішень. Такі відносини слід віднести до координаційних.

Як при субординаційних, так і при координаційних відносинах здійснюється управлінський вплив на ОВС. Однією з основних ознак такого впливу є наявність каналів зворотного зв’язку. Координуючі органи, здійснюючи організацію взаємодії суб’єктів, повинні отримувати від ОВС та брати до уваги необхідну інформацію для прийняття управлінського рішення. Тобто, об’єкт управління здатний реально впливати на рішення суб’єкта, при цьому, все ж таки, остаточне рішення приймає суб’єкт самостійно. Такі відносини називають реординаційними, найбільш важливою організаційно-правовою формою яких є взаємне інформування [203, с. 15]. При ній інформаційне забезпечення носить комунікативний характер [204, с. 183]. Реординаційна взаємодія, таким чином, відіграє інформаційну роль у підготовці та коригуванні управлінського процесу і повинна розглядатись як допоміжна в механізмі субординаційних та координаційних зв’язків.

Систему комунікацій органів місцевої міліції складатиме сукупність елементів, задіяних в організації охорони громадського порядку та забезпеченні безпеки громадян. До цієї системи зв’язків за субординацією слід віднести Кабінет Міністрів України, МВС України та його департаменти, регіональні управління та їх підрозділи. Внутрішня субординація, на нашу думку – це відносини по вертикалі між органами, підрозділами та службами місцевої міліції, а також між працівниками місцевої міліції відповідних рангів.

За умов існуючого нормативного забезпечення діяльності ОММ взаємодія з органами місцевого самоврядування є координаційною, у формі реординаційних зв’язків.

В зв’язку з реформуванням системи МВС України, координаційна взаємодія виникає між органами місцевої міліції та:

1. іншими органами міліції;
2. Державною прикордонною службою;
3. митною службою;
4. підрозділами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій;
5. внутрішніми військами;
6. органами Служби безпеки України;
7. органами санітарно-епідеміологічних служб тощо.

Особливо слід звернути увагу на організацію зв’язків з населенням як форму взаємодії місцевої міліції. Ці зв’язки виражені в адміністративному нагляді органів внутрішніх справ, гласних та негласних зв’язках з громадянами для забезпечення правоохоронної функції. Органи місцевої міліції повинні взяти на себе повноваження щодо організації навчання, сприяння, контролю за участю громадян в охороні громадського порядку та державного кордону.

Важливою формою взаємодії є зв’язки з органами влади, які на території місцевої громади забезпечують правоохоронну функцію, зокрема:

• місцевими державними адміністраціями;
• судами;
• прокуратурою.

Система контролю за діяльністю ОММ формується, на нашу думку із:

1. внутрішнього контролю (в т.ч. внутрішня безпека);
2. громадського контролю;
3. судового контролю;
4. прокурорського нагляду.

Хоча сучасна система взаємодії в сфері охорони громадського порядку є достатньо відпрацьованою і має свої позитивні сторони, що підтверджується в ході опитування схвальною характеристикою 57% респондентів (Додаток А), все ж вона потребує вдосконалення.

Особливо це стосується форм комунікацій ОММ та ОМС. Оскільки органи місцевої міліції створюються на підставі рішень органів місцевого самоврядування та фінансуються з місцевих бюджетів, відповідальність за належне забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян покладається на органи місцевого самоврядування. Постає проблема визначення доцільності існуючих форм комунікаційних зв’язків. Виникає необхідність субординаційних зв’язків між органами місцевого самоврядування та органами місцевої міліції. Ускладнює це завдання необхідність забезпечення єдності системи органів внутрішніх справ.

Підрозділи місцевої міліції повинні залишатись в єдиній системі органів внутрішніх справ. Це підтверджується результатами опитування, в якому 69 % опитаних дали ствердну відповідь. 52,3 % опитаних нами працівника служби ДІМ вважають найоптимальнішим варіантом сучасного формування місцевої міліції відносну децентралізацію цих органів в системі МВС (Додаток Б).

Отже, на ОММ повинні розповсюджуватись нормативно-правові акти МВС України та Департаменту громадської безпеки, який повинен взяти на себе функції контрольно-наглядового органу:

• за цільовим використанням органами місцевого самоврядування коштів, які спрямовані з Державного бюджету України на діяльність місцевої міліції;
• за дотриманням нормативного навантаження на працівників органів місцевої міліції;
• за належним виконанням органами місцевої міліції нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження служби, статутів ОВС.

В окремих випадках, коли органи місцевої міліції залучаються як придані сили для участі в заходах, передбачених оперативними та спеціальними планами МВС України, Департамент громадської безпеки повинен виконувати роль координуючого органу управління.

За умов проведення запропонованих нами вище реформ, Департамент громадської безпеки повинен здійснювати правове забезпечення діяльності органів місцевої міліції та контроль за дотриманням нормативно-правових актів, які регламентують порядок організації охорони громадського порядку. Це здійснюється шляхом розробки нормативів, стандартів такої діяльності, на підставі науково обґрунтованих розрахунків та наукових досліджень в цій сфері. Департамент повинен координувати діяльність служб міліції громадської безпеки (МОП “Беркут” та ОММ; ДАІ та ДПС тощо).

Роль координуючого центру повинен відігравати Головний штаб МВС України, який готує управлінські рішення щодо координації всіх служб та підрозділів по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку та державного кордону, здійснює постійне спостереження за станом оперативної обстановки в державі та в її регіонах, організовує роботу єдиної системи чергових частин МВС України, контролює обліково-реєстраційну дисципліну тощо.