В діяльності ОММ одержують, використовують, поширюють або зберігають усі види інформації. Основними видами інформації є: статистична інформація; адміністративна інформація (дані); масова інформація; інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування; правова інформація; інформація про особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна інформація [211].

Інформація в ОВС має зовнішній та внутрішній аспекти. Зовнішній аспект, на нашу думку, включає процес інформатизації суспільства з питань діяльності органів місцевої міліції. Це – створення і розвиток інформаційного середовища, що забезпечує найсприятливіші умови для функціонування інформаційних ресурсів, автоматизованих способів їх обробки й використання для забезпечення правопорядку на підвідомчій території. А внутрішня інформація – інформація з обмеженим доступом, необхідна для належного функціонування органів внутрішніх справ, спрямована на внутрішню організацію і забезпечення службової діяльності міліції.

Методи, які використовують у своїй діяльності органи міліції, визначаються характером, якістю та доступністю необхідної інформації. Індивідуальні дії та заходи здійснюються в межах основних форм діяльності, із застосуванням спеціальних методів. Діяльність органу місцевої міліції є специфічною, оскільки вона регулюється різними матеріальними та процесуальними нормами, що вимагає знань в різних галузях права.

Отже, на нашу думку, інформаційне забезпечення органів місцевої міліції – це сукупність форм документів, класифікаторів, нормативної бази та реалізованих рішень, які застосовуються в інформаційних системах під час її функціонування.

Ефективність діяльності органів охорони громадського порядку обумовлюється рівнем інформаційного забезпечення. Від повноти і своєчасності отримання необхідної інформації, рівня інформатизації значною мірою залежить результативність роботи цих служб і дієвість охорони правопорядку.

Так, при опитуванні працівників служби ДІМ, нами встановлено, що основними проблемами інформаційного забезпечення діяльності у їх підрозділах є недостатній рівень комунікацій на місцях (особливості географічного розташування ОВС, транспорт, зв’язок і т.п.) – 64,5 % та низький рівень технічного забезпечення (наявність малоефективних засобів спецзв’язку, відсутність INTERNET, бази даних і т.п.) – 40,2 % (Додаток Б).

Інформатизація – це сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на підставі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки [212].

Вважаємо, що мета інформатизації ОММ полягає у підвищенні ефективності їхньої діяльності через поліпшення якості інформаційно-аналітичного забезпечення служб і підрозділів місцевої міліції, підвищення достовірності, повноти й оперативності отримання інформації в інтересах забезпечення правопорядку.

На нашу думку, з урахуванням специфіки діяльності і структури ОММ, їх інформатизація повинна орієнтуватись на створення і використання:

• інформаційних банків даних;
• стаціонарних і мобільних інформаційно-пошукових систем;
• інформаційних мереж, що забезпечують оперативний обмін інформацією і можливість доступу до різноманітних інформаційних ресурсів;
• спеціалізованих інформаційних систем для вирішення специфічних завдань ОММ (наприклад, обробка й ідентифікація результатів криміналістичних досліджень).

Відтак, метою інформатизації роботи ОММ є:

• покращення якості інформаційно-аналітичної роботи;
• розширення мережі абонентів, у тому числі мобільних, які можна оперативно підключити до інформаційних ресурсів ОВС;
• забезпечення постійного нагромадження нової інформації та її оперативне використання.

Окресливши вимоги до інформаційного забезпечення діяльності місцевої міліції, слід окремо зупинитись на проблемах, які виникають у цій сфері. В.А. Савицький, А.М. Карацюба, В.В. Святобог визначають головні недоліки банків даних, що використовуються в ОВС:

• неузгодженість при створенні та впровадженні інформаційних банків даних;
• дублювання збору та переробки даних різними галузевими службами і на різних рівнях;
• чисельність та недосконалість первинних облікових документів;
• слабкий інформативний зв’язок між обліково-реєстраційними, оперативно-розшуковими та довідковими фондами різних служб;
• недостатня повнота й вірогідність даних;
• несвоєчасне надходження до споживачів оперативно-службової інформації через недосконалість технології подання відомостей до банків даних і неналежного використання сучасних засобів комп’ютерної техніки та зв’язку;
• застарілість технічних комплексів ОВС;
• недосконалість організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів ОВС та галузевих служб;
• нераціональне використання відповідного фінансування на підтримку та розвиток інформаційної системи;
• недосконалість та неврегульованість нормативно-правової бази інформаційних баз даних [213, c. 6].

Для забезпечення оперативною інформацією підрозділів ОВС на всіх рівнях створено інформаційні обліки. На територіальному рівні управління в міськрайлінорганах на основі документів первинного обліку формують банки даних оперативно-розшукового, оперативно-довідкового, адміністративного та статистичного призначення. Проте, використання баз даних практичними працівниками є досить ускладненим та незручним.

Спільна програма Європейської Комісії та Ради Європи для України передбачала проведення експертизи та надання підтримки Україні в організації роботи міліції та внутрішніх військ. В її звітних документах дано аналіз стану зовнішньої і внутрішньої інформації. Зазначено, що структура вертикальної спеціалізації (кримінальний блок міліції, слідство, блок міліції громадської безпеки) видається експертам такою, що мало сприяє оперативному інформуванню. Наявність різних каналів, подрібнення даних, різна термінова класифікація шкодить оперативній взаємодії. Характерним в цьому плані є становище механізму запитів до Інтерполу: замість системи засобів автоматизованого доступу в кожній з областей було створено групи з 1-5 працівників.

Щодо банку даних експерти прийшли до висновків, що це питання є найслабшим місцем системи внутрішньої інформації. Їм було незрозуміло чи вони існують насправді, і, головне, для чого вони фактично слугують. Те ж саме стосується питань визначення рівня доступу до цих баз даних на місцях.

Перед експертами постала також проблема об’єднання банків даних. Експерти не помітили ефективності обміну інформацією та систем, сумісних з іншими суб’єктами чи зацікавленими сторонами (Державною прикордонною службою, митними органами, прокуратурою, судовою системою, пенітенціарною системою, системою міжнародних зв’язків). З огляду на недостатню об’єктивність інформації (статистичних даних) про злочинність, визначено проблему забезпечення реалістичного і повного інформування населення про стан злочинності та результати діяльності правоохоронних органів [214, c. 19].

На відміну від оперативно-розшукових заходів, слідчих дій – охорона громадського порядку постійно вимагає негайного доступу до баз даних. Проте, ефективність використання можливостей сучасних інформаційних мереж у діяльності міліції громадської безпеки по охороні громадського порядку не є достатньо високою.

Демократизація суспільства в Україні, заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян, які впроваджуються сьогодні, є позитивним явищем, проте певною мірою вони “ускладнюють” реалізацію основних завдань міліції через недосконалість механізму профілактики злочинів та правопорушень під час охорони громадського порядку та забезпечення безпеки громадян. Для належного виконання своїх обов’язків, крім належного фахового рівня працівників міліції, дедалі важливішу роль відіграє впровадження новітніх технологій, ефективних засобів комунікації. В зв’язку з цим постає необхідність запровадження нових процесуальних норм, які врахують зміни, зумовлені науково-технічним прогресом в галузі правоохоронної діяльності

Розвиток сучасної системи інформаційного забезпечення діяльності ОВС тісно пов’язаний із науково-технічним прогресом. Використання останніх досягнень в науці та техніці, насамперед повинні використовуватись в діяльності міліції. Проте, навіть звичайний відомчий телефонний зв’язок залишає бажати кращого. Для належного інформаційного забезпечення діяльності місцевої міліції в системі МВС України, необхідний цілісний та комплексний підхід до реформування цього напряму. Побудова єдиної сучасної цифрової мережі електрозв’язку органів внутрішніх справ України, створить належні передумови для функціонування всіх ОВС [215].

Ще одним важливим напрямом вдосконалення сучасної системи інформаційного забезпечення є формування баз даних на нижчому рівні. Інформаційна мережа ОВС будується за територіальним принципом, її елементами є центральна, регіональна, територіальна інформаційні мережі. Регіональні інформаційні мережі забезпечують інформаційну взаємодію між галузевими службами ГУМВС, УМВС, УМВСТ, територіальними і центральними інформаційними мережами ОВС та правоохоронними органами. Територіальні інформаційні мережі є складовими регіональних і забезпечують інформаційну взаємодію між підрозділами міськрайорганів [213, c. 25].

Служба дільничних інспекторів міліції є джерелом накопичення інформації про стан охорони громадського порядку, оперативної обстановки на території адміністративної дільниці, тобто суб’єктом формування територіальних інформаційних систем. Завданням служби є проведення індивідуально-профілактичної роботи, охорона громадського порядку, робота з населенням, попередження злочинів та правопорушень і т.д. Дільничний інспектор міліції формує відомості та обліки, які характеризують дільницю, підприємства, організації, установи, навчальні заклади, об’єкти дозвільної системи, обліковує сили, що приймають участь в охороні громадського порядку, профілактиці правопорушень та боротьбі зі злочинністю тощо. Служба проводить індивідуально-профілактичну роботу та веде обліки осіб, щодо яких установлено адміністративний нагляд, а також щодо 7-ми категорій осіб з числа підоблікового елементу. Проведення поквартирного та подвірного обходу теж супроводжується створенням та оформленням обліків. Такий об’єм інформації на території обслуговування підрозділів місцевої міліції повинен формувати галузеві інформаційні мережі з метою швидкого доступу до бази даних всіх зацікавлених служб і підрозділів ОВС.

Важливою проблемою ефективності інформаційного забезпечення діяльності міліції є забезпечення режиму таємності та інформаційна безпека [216]. Виходячи з інформаційного суверенітету України та загальновизнаних принципів міжнародного порядку у сфері інформації, Закон України “Про державну таємницю” регулює суспільні відносини, пов’язані з віднесенням інформації до державної таємниці, її засекречуванням та охороною з метою захисту життєво важливих інтересів України у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку [217].