1. В матеріалах правоохоронних органів, де йдеться про стан та рівень злочинності, окремі дані свідчать про рівень озброєння злочинців, які використовують для вчинення низки злочинів різноманітну зброю. Поява нових видів зброї, котру застосовують із злочинною метою, потрапляння таких об'єктів до незаконного обігу ставить актуальним для теорії і практики криміналістичної експертизи питання про те, що вважати зброєю. Складність визначення поняття "зброя" полягає в тому, що в самому кримінальному законі України немає одноманітного тлумачення цього поняття. В законодавстві фігурують ізольовані визначення вогнепальної та холодної зброї, а поняття "зброя" на законодавчому рівні не формулюється взагалі.

2. Для криміналістів зброя є об'єктом криміналістичних досліджень. До змісту поняття "зброя" представники різних галузей знань вносять своє специфічне розуміння, наділяють це поняття певним смислом, що зумовлений насамперед, метою та завданнями вивчення зброї з позицій конкретної галузі знань. Зброя в криміналістичному розумінні - це матеріальний засіб індивідуального застосування, конструктивно і функціонально призначений для нанесення летальних ушкоджень людині або тварині, а також спеціального руйнування перешкод. Таке визначення зброї не може претендувати на остаточну зформульованість, але його можна сьогодні використовувати в криміналістиці в якості робочого інструменту.

3. Характерними ознаками  вогнепальної зброї є: спеціальне призначення для враження цілі - як живої сили, так і спортивних мішеней, мисливських та інших звірів і птахів; особливий правовий режим, який встановлюється з метою обмеження поширення й контролю за наявністю зброї.

4.Зброя як спеціальні технічні пристрої (механізми) створена та призначена для виконання специфічної функції - ураження цілі, а конкретні її різновиди, маючи спільне призначення, відрізняються один від одного за принципом дії механізму, способу нанесення ушкодження.

5.Криміналістичне зброєзнавство - поняття видове, що містить декілька самостійних класів зброї. Основою для класифікації є характер об'єктів, що підлягають віднесенню до зброї, а також основна мета її використання (призначення). Тому, за характером дії її поділяють на вогнепальну, холодну, метальну, пневматичну, газову і сигнальну; за призначенням - на цивільну, службову, бойову (стрілецьку).

6. Аналіз досліджень військово-технічної балістики та судової (криміналістичної) балістики дає підстави для висновків, що предметом досліджень військово-технічної балістики є інші закономірності ніж в криміналістичній (судовій) балістиці. Якщо військова балістика вивчає рух снаряду під впливом порохових газів, які утворилися внаслідок згорання пороху, та інші явища, пов'язані зі згоранням пороху та розширенням порохових газів (піростатика та піродинаміка), а також рух артилерійського снаряду з моменту припинення дії на нього порохових газів до досягнення цілі (а судова балістика після досягнення цілі), то предметом дослідження судової балістики є закономірності виявлення та дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування при вчиненні злочинів. Військова балістика досліджує сам постріл, тобто процеси та явища, які відбуваються внаслідок згорання пороху зі снарядом в каналі ствола та за межами дії порохових газів, траєкторію польоту снаряда залежно від певних умов тощо; Військова балістика розглядає зброю та снаряд як об'єкти, які впливають на характер траєкторії польоту, судова балістика розглядає зброю та снаряд в першу чергу як слідоутворюючі об'єкти і як носії інформації про злочин.

7. Криміналістична балістика є підсистемою наукового пізнання, яка складається з двох частин. До складу першої входять знання про вогнепальну зброю, яка має відношення до кримінальної діяльності, про боєприпаси до неї, про сліди її виготовлення, зберігання, транспортування, переробки, застосування в злочинних цілях. До складу другої входять: система технічних засобів, методів та методик виявлення, фіксації, вилучення, зберігання та дослідження балістичних об'єктів, отримання та використання поміщеної в них інформації з метою вирішення ідентифікаційних та інших завдань в кримінальному судочинстві судова балістика досліджує результати пострілу у вигляді різноманітних слідів-відображень, а також зброю як носій матеріальних слідів.

8. Об'єктами дослідження "судової балістики" є зброя, а також її частини - магазин, щоки рукоятка, випробувальні клейма, боєприпаси, гільзи, кулі, шріт, капсулі, пижі, контейнери, прокладки; матеріали та інструменти для виготовлення та спорядження боєприпасів; вибухові речовини - порох та його компоненти; кульові, дробові пробоїни та пошкодження на  перешкодах; сліди-відображення на гільзах, кулях, шротинах, прокладках і пижах; сліди продуктів пострілу.

9. Ручна вогнепальна зброя через її багатоманітність класифікується за багатьма: 1) за походженням; 2) за конструкцією; 3) за призначенням; 4) за видом використовуваних патронів; 5) за кількістю зарядів; 6) за принципом дії перезарядних пристроїв; 7) за довжиною ствола; 8) за будовою ствола; 9) за кількістю стволів; 10) за моделями; 11) за калібром.

10. До зброї поліцейського призначення, яку використовують силові структури для охорони громадського порядку, треба відносити: звичайну зброю (пістолети, пістолети-кулемети, снайперські гвинтівки); зброю з боєприпасами ударної, газової, маркерної дії тощо); спеціальну зброю (малогабаритну, безшумну, штурмову, підводну тощо).

11. Розроблення єдиної класифікації вогнепальної зброї, яка б враховувала всі наявні на певний час її технічні особливості та цільове призначення, дає можливість звернення до неї спеціалістів та забезпечує однозначність розуміння ними важливих обставин, що пов'язані з дослідженням такої зброї.