Підсумки системно-структурного аналізу і формально-догматичного методу дозволили визначити роль механізму координації в управлінні правоохоронними органами, розкрити суть правового статусу правоохоронних органів, роль людського виміру у їх діяльності та їх важливість в організації боротьби з економічною злочинністю.

У результаті структурно-функціонального аналізу організації і розвитку координації виділено проблеми сучасного координаційного управління, запропоновано шляхи їх розв'язання та адміністративно-правового забезпечення. Визначаючи важливість координації в управлінні правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю доцільно обґрунтувати основні положення та зробити наступні висновки:

1. Правовий статус правоохоронних органів визначає роль і місце в правоохоронній системі держави, наділяючи їх законодавчо певними правами і обов'язками. Організаційний блок елементів правового статусу правоохоронних органів повинен закріпити порядок їх утворення, становлення і зміни організаційної структури, способу взаємодії, методів координації.

2. Підрозділи кримінальної міліції по боротьбі з економічною злочинністю, спеціальні підрозділи БОЗ МВС, СБУ, податкової міліції ДПС України та прокуратури, по боротьбі з контрабандою ДМС України за своїм правовим статусом зобов'язані спільно або у взаємодії вести активну боротьбу з економічною злочинністю. Однак підрозділам по боротьбі з контрабандою, працівникам прокуратури, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю, не надано право вести оперативно-розшукову роботу відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", що потребує законодавчого вирішення.

3. Віднесенні статтею 112 КПК України до підслідності слідчих прокуратури, органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України та податкової міліції ст.209 "Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом", ст.255 "Створення злочинної організації" зобов'язує зазначені правоохоронні органи до співпраці, яка потребує нормативно визначених і скоординованих дій при здійсненні комплексу оперативно-розшукових і слідчих заходів.

4. Назріла необхідність конкретизації функціонального блоку елементів правового статусу правоохоронних органів з метою спрощення структури, зосередження уваги на вирішенні проблем підрозділів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю.

5. За формами до механізму координації необхідно віднести: взаємний обмін оперативною та кримінологічною інформацією щодо стану та тенденцій розвитку криміногенної обстановки в сфері економіки; проведення профілактики економічних злочинів; здійснення спільних оперативно-розшукових заходів щодо документування економічних злочинів, здійснення слідчо-оперативних заходів щодо перекриття каналів відтоку капіталів до тіньового сектору економіки.

6. З метою удосконалення правової бази боротьби з економічною злочинністю необхідно активізувати обмін інформацією щодо практики застосування законодавства з питань боротьби з економічною злочинністю, використати можливості спільних робочих груп для підготовки нових законопроектів і пропозицій про зміни та доповнення до законодавства, узгоджувати підготовлені законопроекти і пропозиції з питань компетенції суб'єктів координації.

7. Вивчення наукових і соціологічних досліджень підтвердило, що рішення, які приймаються без індивідуальних інтересів особи, призводять до неефективності їх виконання або до соціальної напруженості та конфліктів, тому діяльність, пов'язану із боротьбою з економічною злочинністю, доцільно вважати екстремальною ситуацією. Вона потребує високого рівня спеціальної підготовки фахівців та їх соціального захисту.

8. На основі двох законів, що регламентують захист працівників правоохоронних органів: "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та "Про забезпечення учасників кримінального судочинства", потрібно прийняти один закон з урахуванням існуючих недоліків і позитивної практики захисту працівників правоохоронних органів у розвинених країнах. При цьому необхідно передбачити застосування захисних норм ще до порушення кримінальної справи.

9. Новий тип правоохоронця, орієнтований на служіння суспільству, а не керівникові, формується зі значними труднощами, долаючи протидію бюрократизованих структур, зацікавлених у збереженні тих умов, що сприяють розвитку економічної злочинності та корупції.

10. Досить часто оперативні працівники ведуть боротьбу з економічною злочинністю наодинці, а не в групі, не взаємодіючи зі своїми колегами чи співробітниками інших відомств. Такий підхід до боротьби з розгалуженою мережею економічної злочинності є невиправданим і потребує докорінної зміни для досягнення відповідного рівня кооперації правоохоронців і застосування адекватних заходів по боротьбі з організованою економічною злочинністю.

11. Недоліки щодо організації боротьби з економічною злочинністю перш за все пов'язані з тим, що система правоохоронних органів та учасники зазначеної діяльності часто не працюють як єдина управлінська команда. Пропонується провести модернізацію системи координації в управлінні правоохоронними органами та приведення її у відповідність з сучасними вимогами і поставленими перед нею завданнями.

12. Доцільно внести зміни до мотиваційного процесу забезпечення ефективної діяльності працівників, виходячи з посилення контролю за витратами фонду зарплати, підвищення гнучкості системи стимулювання праці та підтримки зацікавленості працівників у результатах своєї роботи.

13. Законодавче визначення для ряду правоохоронних органів (МВС, СБУ, ДПС України) єдиного завдання посилення боротьби з економічною злочинністю вимагає розробки та запровадження єдиної концепції підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

14. Поєднуючою ланкою взаємодії правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю повинна стати законодавчо визначена організаційна система управління як органічна єдність управлінського механізму та організаційної структури.

15. Значна частина спеціальних підрозділів правоохоронних органів згідно з встановленими завданнями не може бути достатньою мірою спрямована на боротьбу з транснаціональною економічною злочинністю, тому що критерії оцінки їх роботи обмежені досить вузьким колом показників розкриття злочинів. Більшою мірою вони спрямовані на боротьбу із злочинністю на тих об'єктах і територіях, що знаходяться в їх оперативному обслуговуванні.

16. Процес модернізації організаційних і функціональних основ підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю повинен супроводжуватись планово обґрунтованим розрахунком ресурсного забезпечення та виділенням бюджетних коштів.

17. Координаційна система по боротьбі з економічною злочинністю повинна мати такі функціональні блоки: формування цілей стратегічних завдань, кадрової стратегії, прогнозування, інформаційного забезпечення.

18. Діюча система координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю досить громіздка, у ній відсутня чітка система координаційних начал і належне інформаційне забезпечення. Пропонується створення державного координаційного центру, діючого  на основі конкретних принципів діяльності, що сприятиме поєднанню зусиль координованих суб'єктів правоохоронної діяльності.

19. Основною функцією координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю є процес реалізації мети правоохоронних органів щодо підвищення ефективності співпраці у боротьбі з економічною злочинністю, за яким ідуть результати діяльності спецпідрозділів кожного правоохоронного органу, які при узагальненні відображаються у ефективності роботи координаційного суб'єкта.