Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

3.3. Організація та розвиток системи координації в управлінні правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю

Сторінки матеріалу:

  • 3.3. Організація та розвиток системи координації в управлінні правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю
  • Сторінка 2
  • Сторінка 3
  • Сторінка 4

Фредерік У. Тейлор у 1911 році опублікував свою книгу "Принципи наукового управління", яку деякі автори вважають "початком визнання управління наукою та самостійною галуззю дослідження". На його думку та інших вчених [240], розвиток управління як наукової дисципліни не являє собою серію послідовних кроків вперед, а складається з декількох, часто співпадаючих підходів. Наприклад, системний підхід розглядає управління як безперервну серію взаємопов'язаних управлінських функцій, а ситуаційний підхід концентрується на тому, що можливість застосування тих чи інших методів управління визначається ситуацією, а найефективнішим у конкретній ситуації є той, що більше відповідає даній ситуації [28].

Надалі ми будемо використовувати переваги того чи іншого підходу при розгляді основ державного управління правоохоронними органами та організації координації їх діяльності по боротьбі з економічною злочинністю [23].

Особливість координаційного управління полягає у тому, що концепція координації в управлінні правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю повинна будуватися на розмежуванні існуючих і фактичних зв'язків, встановленні взаємозамін, узгодженні інтересів та усуненні дублювання.

Замість застиглої системи, що всю динаміку свого розвитку зводить до доповнення власної структури новими елементами та ланками (управління боротьби з фіктивними підприємствами і незаконним відшкодуванням податку на додану вартість, департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю, державний департамент фінансового моніторингу, департамент контррозвідувального захисту економіки держави тощо), потрібно створити гнучкий механізм взаємодії зазначених підрозділів на усіх рівнях. Таке переорієнтування щодо проектування організаційних систем надзвичайно важливе, оскільки на науково обґрунтованій основі переглядаються принципи, форми і методи організації усіх управлінських процесів. У той же час правоохоронні органи всіх рівнів у багатьох випадках володіють неадекватними для вирішення цього завдання системами управління. Вони не завжди уявляють, як можна організувати необхідну взаємодію підрозділів і служб, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю, тобто повинні вирішувати одне завдання з найбільшою ефективністю результатів [223; 308].

Проблема ефективності організацій давно знаходиться у центрі уваги вчених і практиків. Так, у 1937 році, у період управління президента Т. Рузвельта, Президентський комітет з державного управління наголошував на зростаючій ролі його ефективності. "Справжня ефективність органу управління… повинна бути вмонтованою у структуру управління так само, як вона вмонтована у будь-який механізм" [191].

Традиційна механічна теорія організацій припускає в цьому випадку використання апробованої моделі досягнення завчасно визначених цілей за допомогою відомих і визначених ресурсів (коштів). Таким чином, завданням організації є досягнення цілей за допомогою наявних ресурсів і покращання даного співвідношення. Наприклад, на підставі аналізу стану координації управління правоохоронними структурами США було встановлено суттєві недоліки в їх взаємодії, що призвело до трагічних подій 11 вересня 2001 року. У результаті Президент США в червні звернувся до нації з пропозицією щодо створення Міністерства внутрішньої безпеки, а в листопаді 2002 року підписав відповідний законопроект, який передбачає створення зазначеного міністерства на базі 22 правоохоронних організацій, річний бюджет яких становитиме 40 млрд. дол. Його координуюча роль полягатиме в організації: боротьби з фальшивомонетниками; роботи секретної служби; правоохоронної діяльності, митниці, берегової і прикордонної охорони, служби міграції та натуралізації, діяльності федерального управління з надзвичайних ситуацій. ЦРУ та ФБР залишатимуться самостійними відомствами, але нове міністерство аналізуватиме їхню інформацію і координуватиме дії [213].

У жовтні 2002 року на Координаційному комітеті з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президенті України вносилась пропозиція щодо створення Міністерства економічної безпеки на базі податкової міліції Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України та митної служби. У свою чергу Міжвідомча комісія з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України внесла 28 листопада 2002 року пропозицію щодо утворення єдиного органу державного фінансового контролю - Агентства фінансової безпеки (АФБ). Як бачимо, ситуація незадовільної боротьби з економічною злочинністю змушує органи державного управління правоохоронними органами шукати шляхи вирішення цієї проблеми. Тому роль удосконалення форм і методів координації в управлінні щодо підвищення ефективності боротьби з економічною злочинністю залишається досить актуальною.

Системна теорія організацій також передбачає досягнення цілей і позитивних установок, але при цьому організація повинна бути гнучкою і здатною контролювати навколишнє середовище та мати достатній рівень ресурсів. Системно-орієнтований показник ефективної організації стає багатовимірним, відрізняючись від одновимірного показника продуктивності механічної й традиційної організацій [192].

Отже, аналізуючи теоретичні визначення щодо систем, можна зробити висновок, що поєднуючою ланкою, каналом взаємодії правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю повинна стати організаційна система управління як органічна єдність управлінського механізму та організаційної структури. Вони взаємозв'язані між собою та нероздільні, адже управлінський механізм потребує таких організаційних структур правоохоронних органів, як управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, по боротьбі з організованою злочинністю, податкової міліції, по боротьбі з контрабандою, які, у свою чергу, впливають на конструктивність функціонування управлінського механізму в цілому. Тому забезпечення відповідності організаційних форм управлінському механізму та процедура їх взаємовідносин вимагають постійної уваги теоретиків і практиків [225].

Робота щодо вдосконалення організаційної і функціональної основи спеціальних підрозділів правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю йде шляхом реорганізації окремих частин (елементів) системи. Але одночасно відбувається створення нових структур, служб, підрозділів чи ліквідація окремих з них. Такий підхід є об'єктивним, він обумовлений коригуванням і уточненням цілей та завдань системи, змінами у криміногенному середовищі та відповідним реагуванням на них. Слід зазначити, що комплексного аналізу й оцінки організаційної структури правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю, їх функціональної основи, організаційної структури управління з метою орієнтування системи на підпорядкування координаційному впливу щодо здійснення спільних заходів з викриття економічних злочинів у повному обсязі в Україні ще не проводилось.

У той же час динамічність криміногенної обстановки, інші негативні фактори та процеси змушують творчо переробляти не тільки раніше використовувані організаційні форми, але й адаптовані до нових умов. Застосування досвіду забезпечить більш ефективні заходи щодо вдосконалення координації управління правоохоронними органами і не дозволить припуститися минулих помилок [224].

Практика показує, що організаційні перебудови функціонують ефективно у разі, якщо вони підкріплені відповідними ресурсами. Це означає, що процес модернізації організаційних і функціональних основ спеціальних підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю повинен супроводжуватися науково обґрунтованим розрахунком ресурсного забезпечення та включенням його до державного бюджету.

Дослідженням встановлено, що до загальної характеристики системи координації правоохоронних органів у боротьбі з економічною злочинністю доцільно віднести наступні елементи: характеристику цілей і завдань; концепцію діяльності; функціональну структуру; нормативно-правове забезпечення. Організаційна структура системи координації повинна складатися із загальної характеристики, розрахунку чисельності працівників та узагальнених відомостей щодо чисельності працівників із поділом за посадовими категоріями, лімітами чисельності та грошовим забезпеченням. Вона повинна бути представлена загальною характеристикою, функціональними обов'язками та правами, відповідальністю, зв'язками та субординацією.

Важливою базою створення системи координації може стати система інформаційного забезпечення, що повинна відображати загальну характеристику системи даних щодо осіб, які брали участь в економічних злочинах, криміногенних суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, узагальнений перелік недокументованих повідомлень, матриці інформаційних потоків тощо [271].

Не останнє місце у системі займає кадрове забезпечення, що висуває загальні та спеціальні вимоги до кадрів, утворює відповідну систему підбору та підготовки кадрів, а також підвищення їх професійних якостей через систему службової підготовки. Фінансове забезпечення повинне стимулювати діяльність як кожного співробітника, так і підрозділів у цілому.

При визначенні напрямів удосконалення технології управління потрібно подати загальну характеристику, перелік управлінських процесів із зазначенням їх трудомісткості; альбом-схему управлінських документів; організаційно-інформаційну модель, а також механізм підготовки та реалізації управлінських рішень, критерії оцінки управлінської діяльності.

До елементів покращання організації праці доцільно віднести загальну характеристику її організації, характеристику умов праці, типові режими праці та відпочинку, узагальнені відомості необхідної техніки.

Запропонована система є лише експериментальним підходом до вирішення проблеми, що досліджується, і потребує у процесі розробки відповідного проекту вдосконалення та певних уточнень, перевірки та коригування.

Координаційна система по боротьбі з економічною злочинністю повинна мати такі функціональні блоки:

- формування цілей стратегічних завдань, що передбачає формування стратегії організації, координації та взаємодії спеціальних підрозділів правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю, інформаційно-статистичне їх забезпечення, виконання адміністративно-штабної функції, проведення аналітичної розвідки (на республіканському рівні) тощо;

- людських ресурсів щодо визначення кадрової стратегії, розробки критеріїв підбору виконавців, оцінки компетентності та кваліфікаційних вимог, показників роботи та мотивації діяльності персоналу при здійснені спільних заходів з ініціативи координуючої системи;

- прогнозування розвитку криміногенних процесів у сфері економічних відносин та планування спільних спеціальних операцій та інших заходів по боротьбі з економічною злочинністю, встановлення міжнародних зв'язків, визначення політики з питань співпраці у конкретних напрямах діяльності;

- інформаційного забезпечення оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної діяльності щодо створення єдиної бази даних (сприятиме профілактиці та викриттю злочинів у сфері економіки, а також розроблятиме спеціальним підрозділам рекомендації щодо методик викриття певних видів економічних злочинів шляхом взаємодії та надаватиме допомогу у формуванні спеціалізованих автоматизованих систем, здійсненні контролю за реалізацією прийнятих рішень) [223, 310-311].

Наступною і очевидно більш важливою причиною низької ефективності діючої схеми координації є те, що створена вона винятково на основі ситуаційного підходу з урахуванням сплеску економічної злочинності у 90-х роках. Сьогодні система, що здійснює координацію управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю, багаторівнева, з великою кількістю елементів.