Другий важливий принцип побудови організації - скалярний. Він був сформульований представниками класичної школи - А. Файолем, Х. Емерсоном, А. Рейлі і Дж. Муні. Згідно з твердженнями А. Файоля, який одним з перших висунув цей принцип як управлінський імператив, ефективна організація повинна будуватися за принципом так званого скалярного ланцюга.

Зміст цього принципу він пов'язує з побудовою системи координації діяльності за ієрархічною ознакою. А. Рейлі та Дж. Муні, розглядаючи координацію як центральну проблему функціонування та формування організації, дійшли висновку, що якщо координацію розуміти як "упорядкування групових зусиль, забезпечуючи єдність дій для досягнення загальноорганізаційних цілей", то саме при розподілі функцій координації за ієрархією створюється організаційна структура, яка заснована на скалярному принципі, тобто управлінська влада і відповідальність розподіляється за рангом по всій організації, утворюється вертикальний розподіл праці в управлінні.

На наш погляд, велике значення матимуть колегіальні форми роботи. Сьогодні діяльність правоохоронців по боротьбі з такими видами злочинності, як організована економічна злочинність та корупція, координує спеціально створений орган, яким є Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, створений відповідно до Указу Президента України № 561 від 26 листопада 1993 року (з наступними змінами та доповненнями). До персонального складу Комітету, що затверджується Указом Президента України, включено: Генерального прокурора України (голова Координаційного комітету), голову Державної податкової адміністрації України, голову Служби безпеки України, начальника Головного контрольно-ревізійного управління, міністра внутрішніх справ України, голову Державного комітету у справах охорони державного кордону України, голову Державної митної служби України, голову Національного банку України, президента Академії правових наук України, міністра фінансів України, керівника апарату Координаційного комітету (секретар Комітету).

Свої функціональні повноваження Комітет здійснює на підставі Тимчасового положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1999 року № 1659/99.

Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України є державним органом, спеціально утвореним для здійснення координації діяльності всіх державних органів, на які відповідно до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованої злочинністю" покладено обов'язки вести цю боротьбу.

Таким чином, одним із основних факторів протидії злочинності виступає координація діяльності правоохоронних органів, яка здійснюється та потенційно може здійснюватись за багатьма напрямами [409].

У системі координації управління правоохоронними органами поняття "суб'єкт" і "об'єкт" взаємообумовлені та пов'язані між собою. Один і той же елемент системи управління може бути одночасно як суб'єктом, так і об'єктом управління. Це відбувається внаслідок того, що суб'єкт управління (керівник міського відділу міліції) впливає на будь-який об'єкт (підрозділи по боротьбі з економічною злочинністю та по боротьбі з організованою злочинністю, карний розшук) [223].

Спеціалісти у галузі управління правоохоронними органами вважають допустимим формулювання ряду принципових положень загального характеру, практичне дотримання яких може забезпечити сприятливий фон для вирішення проблем управління, у тому числі при координації спільних дій:

- управління правоохоронними органами - це, фактично, управління людьми;

- управління структурними підрозділами - управління рівнями;

- здійснення системних заходів координації діяльності правоохоронних органів - це управління на основі інтересів по боротьбі з організованою злочинністю у сфері економіки.

Для вирішення зазначених проблем, особливо, що стосуються здійснення системних заходів координації діяльності правоохоронних органів, на практиці застосовуються законодавчо визначені методи і форми їх реалізації. Прикладом можуть бути підходи, що використовуються керівництвом державної податкової служби. Так, виходячи з основних завдань, що поставлені державою перед податковими органами, законодавець передбачив і визначив основні напрями взаємодії органів державної податкової служби з іншими органами, у тому числі і правоохоронними. Дані напрями взаємодії знайшли своє законодавче закріплення у статті 4 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 5 лютого 1998 року [391].

Про важливість встановлення ділових взаємовідносин податкової міліції з структурними підрозділами податкової служби та правоохоронними органами й органами державної виконавчої влади свідчить практика, а також результати роботи податкової служби [231; 453].

Так, органи державної податкової служби України координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав [377].

Головне управління податкової міліції організовує та забезпечує взаємодію структурних підрозділів Головного управління з іншими службами ДПА України у роботі щодо виявлення кримінальних порушень податкового законодавства, їх перевірках та прийнятті рішень за ними. Крім цього, здійснює взаємодію з відповідними службами Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, митної служби, іншими правоохоронними та контролюючими органами.

Розвиваються зв'язки податкової міліції та інших правоохоронних органів з правоохоронними органами іноземних держав. Як відомо, правові основи і форми взаємодії встановлені кримінально-процесуальним законодавством [377].

Виходячи з основних завдань, що стоять перед податковою службою, розглянемо напрями взаємодії з іншими правоохоронними органами, які зазначені у ст. 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Досить важливою є взаємодія органів податкової міліції з органами прокуратури. Даний орган згідно з Конституцією України і Законом України "Про прокуратуру" здійснює нагляд за дотриманням чинного законодавства і втіленням принципу законності у діяльність податкової міліції. Крім того, нагляд за виконанням закону, у даному випадку податкового законодавства, усіма учасниками (суб'єктами) у сфері оподаткування є завданням спільним для обох відомств і повинен виконуватись в інтересах держави.

Прикладом організації взаємодії є спільний наказ Державної податкової адміністрації України, Генеральної прокуратури України та МВС України від 20 лютого 1998 року № 83/7/124 "Про порядок обліку злочинів, виявлених підрозділами податкової міліції", який було видано з метою забезпечення повноти обліку злочинів, виявлених підрозділами податкової міліції, та об'єктивності статистичних даних про стан злочинності у сфері оподаткування [372].

Однією із ефективних форм взаємодії між Генеральною прокуратурою України та Державною податковою адміністрацією України є спільні наради та колегії. На одній із них зазначалось, що діяльність органів державної податкової служби та органів прокуратури ще не відповідає вимогам сьогодення і потребує удосконалення, подальшої координації та узгодженої взаємодії.

У зв'язку з цим були вироблені та затверджені основні форми взаємовідносин між прокуратурою та ДПА щодо вирішення проблем попередження та виявлення правопорушень у сфері оподаткування. Однією з основних форм є додаткова розробка спільної вказівки про організацію роботи прокурорів і податкових органів на місцях та заходи щодо посилення прокурорського нагляду і державного контролю за додержанням законодавства про оподаткування та інформування про вжиті заходи [231]. При цьому особлива увага приділена подальшому вдосконаленню, координації та узгодженій взаємодії діяльності органів державної податкової служби й органів прокуратури, що вимагає посилення контролю за дотриманням податкового законодавства та законів, які регулюють надходження неподаткових платежів.

Одним із основних напрямів діяльності правоохоронних органів є своєчасне виявлення та розкриття податкових злочинів, пов'язаних з контрабандою. З метою вирішення цих завдань правоохоронні органи постійно взаємодіють з митною службою.

На спільних засіданнях Колегії Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України, зокрема 30 серпня 1998 року, зазначалось, що взаємодія органів податкової і митної служби потребує суттєвого поліпшення. Спільна робота між ними ще не набула необхідного рівня, особливо в частині узгодження нормативно-правової бази обох відомств, контрольної та інформаційної взаємодії і потребує вдосконалення [231].

На зазначеному спільному засіданні з метою посилення взаємодії з питань законодавчого, контрольного та інформаційного забезпечення і своєчасного надходження коштів до бюджету було прийнято рішення:

- розробити та затвердити окремим Протоколом доповнення до Угоди про інформаційне співробітництво між ДМС України та ДПА України з питань обміну додатковою інформацією з визначенням структури файлів та періодичності оновлення інформації;

- розробити загальносистемні вимоги для створення міжвідомчої інтегрованої системи оперативного зв'язку між відомствами;

- для забезпечення цілісності та підвищення достовірності інформації спільної інформаційної мережі та єдиного банку даних в інформаційних системах ДПА України і ДМС України перейти на використання загальнодержавних та узгоджених відомчих довідників і класифікаторів;

- встановити порядок обміну відомчою інформацією засобами телекомунікаційного зв'язку, наказами, розпорядженнями та іншими відомчими актами;

- вирішити питання щодо порядку взаємодії та розмежування компетенції митних та податкових органів при виконанні ними своїх функцій з метою недопущення випадків їх дублювання.

Державна податкова служба України спільно з Державною митною службою України забезпечує своєчасне виконання Плану скоординованих (спільних) заходів по боротьбі з контрабандою, протидію ухиленню від сплати податків й інших обов'язкових платежів до державного бюджету [376].

Важливим заходом впливу на посилення боротьби з економічною злочинністю і поліпшення роботи щодо забезпечення надходжень коштів до бюджету залишається взаємодія підрозділів податкової міліції і спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ. Правовою основою взаємодії цих правоохоронних органів є Закон України "Про міліцію", укази Президента України та вимоги Уряду, рішення спільних засідань колегій щодо забезпечення надходжень коштів до державного бюджету, своєчасної і повної сплати податків суб'єктами підприємницької діяльності.

Так, з метою налагодження та забезпечення взаємодії органів внутрішніх справ і підрозділів податкової міліції МВС та ДПА України видано ряд спільних нормативних актів з питань співробітництва в оперативно-розшуковій діяльності, під час порушення і розслідування кримінальних справ, при розшуку злочинців тощо. За рахунок взаємодії здійснюються спільні оперативно-профілактичні операції щодо попередження та виявлення правопорушень у сферах зовнішньо-економічної діяльності, обігу підакцизних товарів та інші узгодженні дії.

Оперативними підрозділами податкової міліції і підрозділами служб боротьби з економічною та організованою злочинністю здійснюється обмін оперативною інформацією щодо злочинів у сфері оподаткування, ведеться спільна перевірка щодо конкретних організованих злочинних угруповань.