Марксистська теорія, як уже було сказано, чітко вказала на визначальний фактор суспільного розвитку, як основу моністичного погляду на історію, який відстоював і розвивав Г. Плеханов, надаючи йому більш конкретного вигляду, наближаючи теорію до "живого життя". Адже суспільства за своїм складом є неоднорідними, вони складаються з суспільних класів, що мають різні, інколи протилежні інтереси. Класи ведуть між собою майже безперервну, то приховану, то очевидну, то хронічну, то гостру боротьбу. І ця боротьба справляє величезний вплив на розвиток ідеологій. Можна без перебільшення сказати, що ми нічого не зрозуміємо у цьому розвиткові, не взявши до уваги класової боротьби. При цьому, зазначав автор, впродовж одного історичного періоду гегемонія належить релігії, впродовж іншого - політиці тощо. Ця обставина неминуче відображається на характері відповідних критичних епох. Однак зазначена боротьба ніколи не ведеться по всій лінії: завжди залишається певна частина ідей, що однаково визнаються і революціонерами, і захисниками старого порядку. Найсильніша атака спрямовується на ті ідеї, які слугують вираженням найбільш шкідливих на сьогодні сторін ладу, що віджи- ває1 [17, 660-665; 20].
Суспільні відносини змінюються, змінюються з ними і наукові теорії. У результаті цих змін з'являється, нарешті, всебічний розгляд дійсності, а отже, об'єктивна істина. Утопіст, зауважує Г. Плеханов, при виробленні свого "ідеалу" завжди виходить з яко- го-небудь абстрактного поняття, наприклад, поняття про людську природу, або з якого-небудь абстрактного принципу, наприклад, принципу таких- то прав особи, або принципу "індивідуальності" тощо. Оскільки є такий принцип, неважко, виходячи з нього, з цілковитою точністю, з найменшими подробицями визначити, якими повинні бути (зрозуміло, невідомо, в який час і за яких обставин), наприклад, майнові відносини людей.
Для класиків марксизму критерієм ідеалу слугувала економічна дійсність. Коли метафізик чує, що громадський діяч повинен спиратися на дійсність, він вважає, що йому радять миритися з нею. Він не знає, що у будь-якій економічній дійсності існують протилежні елементи і що змиритися з дійсністю означало б змиритися з одним із її елементів, з тим, який панує нині. Мате- ріалісти-діалектики вказують на другий, ворожий цьому елемент дійсності, на той, у якому визріває майбутнє. У К. Маркса і Ф. Енгельса ідеалом було підкорення необхідності - свободі, сліпих економічних сил - силі людського розуму. Керуючись цим ідеалом,О. Ющик
в сучасній юридичній науці, а про повернення розвитку методології пізнання права у напрямі регресу
вони й спрямовували свою практичну діяльність [17, 703-704].
Викладене дає підстави для висновку не просто про методологічну кризу
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
1.  Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. - Т. 3.
2.  Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения - Т. 37.
3.  Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. - Т. 20.
4.  Ленин В. И. Полное собрание сочинений. - Т. 18.
5.  Ленин В. И. Полное собрание сочинений. - Т. 1.
6.  Ющик А. И. К вопросу о формировании понятия права в советской юридической науке // Проблемы правоведения. Республиканский межведомственный научный сборник. - Киев, 1978. - Вып. 38.
7.  Стучка П. И. Избранные произведения по марксистско-ленинской теории права. - Рига, 1964.
8.  Явич Л. С. Социализм: право и общественный прогресс. - М., 1990.
9.  Явич Л. С. Общая теория права. - Л., 1976.
10.  Проблемы общей теории права и государства : учеб. для вузов / под общ. ред. В. С. Нерсесянца. - М., 2001.
11.  Денисов Ю. А., Спиридонов Л. И. Абстрактное и конкретное в советском правоведении. - Л., 1987.
12.  Козюбра М. І. Праворозуміння: поняття, типи та рівні // Право України. - 2010. - № 4.
13.  Поляков А. В. Петербургская школа философии права и задачи современного правоведения // Правоведение. - 2000. - № 2. - С. 4-6.
14.  Поляков А. В. Возможна ли интегральная теория права? // Государство и право на рубеже веков : материалы Всероссийской конференции "Проблемы теории и истории". - М., 2001.
15.  Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. - Т. 21.
16.  Плеханов Г. В. Литература и эстетика. - М., 1958. - Т. 1 : Теория искусства и история эстетической мысли.
17.  Плеханов Г. В. Избранные философские произведения : в 5 т. - М., 1956. - Т. 1.
18.  Колодій А. М., Копєйчиков В. В., Лисенков С. Л., Пастухов В. П., Сумін В. О., Тихомиров О. Д. Теорія держави і права. - К., 1995.
19.  Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения. - М., 2001.
20.  Ющик О. І. До проблеми монізму і дуалізму праворозуміння // Правова держава : щорічник наук. пр. - К., 2003. - Вип. 14. - С. 78-89.
REFERENCES
1.  Marx K., Engels F. Sochineniya [Works], vol. 3.
2.  Marx K., Engels F. Sochineniya [Works], vol. 37.
3.  Marx K., Engels F. Sochineniya [Works], vol. 20.
4.  Lenin V. I. Polnoe sobranie sochineniy [Complete Set of Works], vol. 18.
5.  Lenin V. I. Polnoe sobranie sochineniy [Complete Set of Works], vol. 1.
6.  Yushchik A. I. K voprosu o formirovanii ponyatiya prava v sovetskoy yuridicheskoy nauke [On the Formation of the Concept of Law in the Soviet Legal Science], Problemypravovedeniya. Respublikanskiy mezhvedomstvennyy nauchnyy sbornik, Kiev, 1978, Issue 38.
7.  Stuchka P. I. Izbrannye proizvedeniya po marksistsko-leninskoy teorii prava [Selected Works on the Marxist-Leninist Theory of Law], Riga, 1964.
8.  Yavich L. S. Sotsializm: pravo i obshchestvennyy progress [Socialism: Law and Social Progress], Moscow, 1990.
9.  Yavich L. S. Obshchaya teoriya prava [General Theory of Law], Leningrad, 1976, pp. 109-110.
10.  Problemy obshchey teorii prava i gosudarstva [Problems of the General Theory of Law and State], Moscow, 2001.
11.  Denisov Yu. A., Spiridonov L. I. Abstraktnoe i konkretnoe v sovetskom pravovedenii [Abstract and Concrete in Soviet Jurisprudence], Leningrad, 1987.
12.  Koziubra M. I. Pravorozuminnia: poniattia, typy ta rivni [Understanding the Law: Concept, Types and Levels], Pravo Ukrainy, 2010, no. 4.
13.  Polyakov A. V. Peterburgskaya shkola filosofii prava i zadachi sovremennogo pravovedeniya [Petersburg School of Philosophy of Law and Aims of Contemporary Jurisprudence], Pravovedenie, 2000, no. 2, pp. 4-6.
14.  Polyakov A. V. Vozmozhna li integralnaya teoriya prava? [Can the Integral Theory of Law be Possible?], Gosudarstvo i pravo na rubezhe vekov, Moscow, 2001.
15.  Marx K., Engels F. Sochineniya [Works], vol. 21.16.  Plekhanov G. V. Literatura i estetika [Literature and Aesthetics], Moscow, 1958, vol. 1.
17.  Plekhanov G. V. Izbrannye filosofskie proizvedeniya [Selected Philosophical Works], Moscow, 1956, vol. 1.
18.  Kolodii A. M., Kopieichykov V. V., Lysenkov S. L., Pastukhov V. P., Sumin V. O., Tykhomyrov O. D. Teoriia derzhavy i prava [Theory of State and Law], Kyiv, 1995.
19.  Alekseev S. S. Vrskhozhdenie k pravu. Poiski i resheniya [Ascent to the Law. Research and Solutions], Moscow, 2001.
20.  Yushchyk O. I. Do problemy monizmu i dualizmu pravorozuminnia [On the Problem of Monism and Dualism in Understanding of Law], Pravova derzhava, Kyiv, 2003, Issue 14, pp. 78-89.
Ющик О. І. До проблеми розвитку методології права
Анотація. У статті розглядаються сучасні тенденції в розвитку методології права з точки зору закономірностей розвитку науки про суспільство. Зазначено роль матеріалістичного розуміння історії, як дороговказу у вивченні суспільних явищ і процесів, констатується внутрішньо суперечливий розвиток методології права в марксистсько-ленінській доктрині права, а також методологічна криза в сучасному праворозумінні. Критично оцінюються спроби теоретиків впровадити застарілі метафізичні підходи до розуміння права з позицій так званого методологічного плюралізму, ігноруючи теоретичні надбання марксизму.
Ключові слова: матеріалістичне розуміння історії, моністичний погляд на історію, закономірність розвитку методології, метафізичний підхід, ідеалістичний підхід, методологічна криза, типи праворозуміння.
Ющик А. И. К проблеме развития методологии права
Аннотация. В статье рассматриваются современные тенденции в развитии методологии права с точки зрения закономерностей развития науки об обществе. Отмечено значение материалистического понимания истории, как путеводителя в изучении общественных явлений и процессов, констатируется внутренне противоречивое развитие методологии права в марксистско-ленинской доктрине права, а также методологический кризис в современном правопонимании. Критически оцениваются попытки теоретиков внедрить устаревшие метафизические подходы к пониманию права с позиций так называемого методологического плюрализма, игнорируя теоретические достижения марксизма.
Ключевые слова: материалистическое понимание истории, монистический взгляд на историю, закономерность развития методологии, метафизический подход, идеалистический подход, методологический кризис, типы правопонимания.
Yushchyk O. On the Problem of Development of the Methodology of Law
Annotation. The article examines current trends in the development of the methodology of law in terms of the development of science in society. The author noted the role of the materialist view of history as a guide in studying social phenomena and processes, and states the internally contradictory development of methodology of law in the Marxist-Leninist law doctrine as well as methodological crisis in modern thinking. Critically evaluated are the attempts of theorists to introduce old metaphysical approaches to understanding the law from the standpoint of the so-called methodological pluralism, ignoring theoretical achievements of Marxism.
Key words: materialist view of history, monistic view of history, regularity of the development of methodology, metaphysical approach, idealistic approach, methodological crisis, types of understanding the law.