Правовою основою кваліфікаційної атестації суддів слугує гл. 13 Закону "Про судоустрій України", гл. VII Закону "Про статус суддів" та Положення про порядок кваліфікаційної атестації суддів, затверджене наказом голови Державної судової адміністрації № 80 від 04.08.2006 р. (далі - Положення). Відповідно до ст. 77 Закону "Про судоустрій України" атестація суддів і присвоєння їм кваліфікаційних класів здійснюється кваліфікаційними комісіями суддів.

Кваліфікаційна атестація суддів полягає в оцінці професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті комісією рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу, рекомендації для зайняття посади судді, у тому числі у суді вищого суду.

Підставами для призначення кваліфікаційної атестації суддів є: 1) вимоги закону щодо присвоєння кваліфікаційного класу судді, призначеного на посаду вперше; 2) закінчення встановленого законом строку перебування судді у відповідному кваліфікаційному класі; 3) зайняття суддею посади в суді вищого рівня; 4) подання про дострокове присвоєння більш високого кваліфікаційного класу, заява судді про обрання суддею безстроково або про переведення до суду вищого рівня; 5) рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення; 6) заява судді про поновлення кваліфікаційного класу (ст. 87 Закону "Про судоустрій України").

За значенням термін атестація - це дія щодо оцінки фахових знань і ділових якостей службовця. Сутність кваліфікаційної атестації полягає в оцінці професійного рівня судді, визначенні ступеня їх придатності та підготовленості до суддівської роботи, характеристиці їх фахових знань та ділових якостей. Порівняльно-правовий аналіз свідчить, що відповідний інститут кваліфікаційної атестації суддів з аналогічним призначенням існує в усіх країнах СНД. Крім того, атестація є невід'ємним елементом професійної кар'єри державних службовців, представників інших професій і спрямована на підтримання кваліфікації певної особи на належному рівні.

Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань для суддів установлюється шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п'ятий.

Кваліфікаційні класи присвоюються: суддям Верховного Суду України - вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів - вищий, перший і другий; суддям апеляційних судів - перший, другий і третій; суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий (ст. 88 Закону "Про судоустрій України"). Варто підкреслити, що кваліфікаційні класи не є почесним або спеціальним званням і їх присвоєння ніяк не відбивається на статусі судді, який є єдиним для всіх суддів незалежно від посади, яку вони обіймають у судовій ієрархії.

Положенням встановлено, що кваліфікаційна атестація судді проводиться кваліфікаційними комісіями суддів у формі кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту протягом усього періоду їх професійної діяльності для визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів. Передбачено три види кваліфікаційної атестації судді - чергова, дострокова та позачергова.

Чергова кваліфікаційна атестація судді здійснюється регулярно, після закінчення встановленого мінімального строку перебування судді у кваліфікаційному класі й проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі за заявою судді, поданням голови відповідного суду, ініціативи кваліфікаційної комісії суддів.

Дострокова кваліфікаційна атестація судді може проводитися не раніше як через два роки з дня останньої його атестації за поданням голови відповідного суду.

Позачергова кваліфікаційна атестація суддів здійснюється раніше встановленого терміну незалежно від строку, що минув з дня проведення останньої кваліфікаційної атестації, за поданням про переведення до суду вищого рівня, заявою судді про обрання суддею безстроково чи про поновлення кваліфікаційного класу тощо. Така атестація призначається безпосередньо при готовності кваліфікаційної комісії суддів розглянути відповідне звернення, але не пізніше двох місяців із дня його надходження.

Кваліфікаційна атестація судді проводиться за поданням: 

1) Голови Верховного Суду України, голови вищого спеціалізованого суду - у разі обрання судді на посаду безстроково; 

2) голови відповідного суду за ініціативою кваліфікаційної комісії суддів чи заявою судді - у разі присвоєння судді кваліфікаційного класу. Голова суду може вносити клопотання про дострокове проведення кваліфікаційної атестації судді за результатами його роботи.

Кваліфікаційні класи присвоюються рішенням відповідної кваліфікаційної комісії суддів: вищий і перший кваліфікаційні класи - суддям Верховного Суду України; вищий, перший і другий - суддям вищих спеціалізованих суддів; перший, другий і третій - суддям апеляційних судів; другий, третій, четвертий, п'ятий -суддям місцевих судів.

Особи, вперше призначені на посаду судді, проходять кваліфікаційну атестацію не пізніше шести місяців з дня призначення. Днем призначення вважається день підписання Указу Президента України про призначення кандидата на посаду судді.

З урахуванням досвіду роботи та професійного рівня судді допускається підвищення кваліфікаційного класу без додержання встановленої послідовності, але не більш як на два кваліфікаційних класи. Пониження кваліфікаційного класу судді допускається лише в порядку дисциплінарного стягнення і не більш як на один клас. Позбавлення судді кваліфікаційного класу можливе в разі його звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги або набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього. Мінімальний строк перебування судді у кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, становить: у п'ятому і четверному класах - три роки, у третьому і другому - п'ять років. Строк перебування судді у першому кваліфікаційному класі не обмежується (п. 2.2-2.8 Положення).

Згідно із Законом України "Про судоустрій України" за суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігається присвоєний йому кваліфікаційний клас. Суддя позбавляється кваліфікаційного класу в разі його звільнення з посади з підстав, зазначених у п. 5, 6 ч. 5 ст. 126 Конституції України, в порядку, встановленому Законом "Про статус суддів" (ст. 89).

Згідно з Положенням на суддю, що підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, у якій відображаються ділові та моральні якості судді, дається оцінка його професійної діяльності, довідка про показники роботи за останні п'ять років, роботу судді в минулому, а також додаються копії паспорта, трудової книжки та рішення кваліфікаційної комісії суддів про присвоєння кваліфікаційного класу, у якому перебуває суддя. До характеристики може бути долучено рішення зборів суддів суду, в якому працює суддя.

Характеристику на голову суду для кваліфікаційної атестації складає голова відповідного суду вищого рівня. До характеристики обов'язково додається рішення зборів суддів суду, у якому працює голова суду. На загальних зборах відповідного суду проводиться обговорення характеристики кандидатури судді, який повинен проходити атестацію. Дане обговорення фіксується в рішенні зборів цього суду (п. 3.1-3.3 Положення). Усвідомлення того, що поведінка і професійна діяльність судді не залишається поза увагою колег, є значним психологічним стимулом для того, щоб поводити себе належним чином у повсякденній роботі. Крім того, відображення думки колег у такій формі виступає об'єктивною характеристикою, яка дозволяє оцінити придатність суддів до займання посади. Суддя має бути ознайомлений із матеріалами кваліфікаційної атестації не пізніше як за 15 днів до проведення атестації (п. 5 ст. 90 Закону "Про судоустрій України"). 

Аналіз діяльності кваліфікаційної комісії Харківського апеляційного округу свідчить, що в повному обсязі перевірити якість виконуваної суддею роботи на підставі тих документів, які передбачені Законом "Про судоустрій України", неможливо. Крім характеристики голови суду, в якому працює суддя, і зборів цього суду, голови кваліфікаційних комісій суддів також звертаються до так званих "кураторів" суддів місцевих судів в апеляційному суді. Така неформальна характеристика на практиці виявляється досить дієвим засобом перевірки кваліфікаційної придатності судді місцевого суду, оскільки відповідний суддя апеляційного суду відслідковує показники роботи судді, якого атестують, постійно, протягом усього строку перебування на посаді. З іншого боку, викликає зауваження сам інститут "кураторів" суддів місцевих судів, оскільки він суперечить принципу незалежності суддів. Указаний інститут є практичним втіленням закріпленого у Законі "Про судоустрій України" повноваження апеляційних судів щодо надання методичної допомоги нижчим судам. Реалії свідчать, що судді місцевих судів не постійно звертаються до "кураторів" апеляційних судів при прийнятті рішень по складних справах. Цей інститут вважається пережитком минулого і потребує скасування як такий, що суперечить закріпленому на конституційному рівні принципу незалежності суддів. Неприпустимою є також перевірка якості роботи судді місцевого суду "куратором" перед атестацією, оскільки такі дії мають здійснювати виключно члени кваліфікаційної комісії суддів.

Положення встановлює вимоги до атестаційних матеріалів, які повинні містити:

1) заяву судді (кандидата на посаду судді - якщо перерва у роботі на посаді судді перевищує п'ять років);

2) його біографічні дані (дата та місце народження, час проживання в Україні кандидата в судді, освіта, коли і який навчальний заклад закінчено, володіння державною та іншими мовами, стаж роботи у галузі права та на посаді судді, відомості про посади, на яких суддя (кандидат у судді) працював після здобуття вищої юридичної освіти, причини звіль- 
нення з посади судді, якщо таке мало місце);

3) характеристика кандидата на посаду судді з останнього місця роботи;

4) характеристика судді за підписом голови відповідного суду, яка повинна містити дані про кількість розглянутих справ за останні три - п'ять років, у розрізі років - кількість скасованих судових рішень за кожен рік та причини їх скасування, порівняльну характеристику щодо таких самих даних по суду та регіону, кількість обґрунтованих скарг на роботу судді;

5) реферат, підготовлений особою, яка більше п'яти років не працювала суддею після звільнення з посади судді;

6) дані про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарних стягнень за останні п'ять років.

Очевидно, що дані про якість роботи судді, якого атестують (за критеріями статистичних показників), мають бути відображені або у характеристиці голови відповідного суду, або в окремому документі. Однак фіксування цих відомостей є обов'язковим. Доцільним уявляється також ретельний аналіз причин скасування рішень суддів вищими судами як апеляційною, так і касаційною інстанціями (чи мала місце суддівська помилка, чи порушення закону відбувалися внаслідок недостатньої компетентності судді); необхідним також є виявлення причин допущеної судової тяганини з вини судді (у разі наявності таких фактів).