1. Не входять до складу спадщини права та обов´язки, що нерозривно пов´язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об´єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3)  право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5)  права та обов´язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

До спадкоємців переходять майнові права і обов´язки спадкодавця за винятком тих, які взагалі не можуть переходити в спадщину.

Наприклад, оскільки до складу спадщини входять тільки цивільні права й обов´язки, то не переходять у спадщину права й обов´язки спадкодавця в адміністративних, трудових, інших правовідносинах, якщо вони не набули цивільно-правового майнового змісту. Не переходять у спадщину також цивільні права й обов´язки, нерозривно зв´язані з особистістю спадкодавця, котрі він не міг би нікому передати і за життя (право на аліменти, пенсію тощо).

Отже, ця стаття встановлює винятки з принципу загальності переходу спадщини, передбачаючи, що не входять до складу спадщини права та обов´язки, які нерозривно пов´язані з особою спадкодавця.

До таких невіддільних від особистості спадкодавця прав та обов´язків, зокрема, належать:

1)  особисті немайнові права фізичної особи (див. коментар до книги II ЦК);

2)  право на участь у товариствах та право членства в об´єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами (див. коментар до глави 7 ЦК);

3) право на відшкодування шкоди у зв´язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я (див. коментар до ст.ст. 1195-1208 ЦК);

4) права на аліменти, на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Право на такі виплати мають особистий характер, оскільки покликані забезпечити наявність засобів існування для конкретних осіб. Тому зі смертю уповноваженої особи припиняється і право на отримання відповідної виплати;

5)  права та обов´язки особи як кредитора або боржника, що передбачені ст. 608 ЦК. Згадана норма розрізняє два випадки припинення зобов´язання смертю фізичної особи: 1) припинення зобов´язання смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов´язаним з його особою і у зв´язку з цим не може бути виконане іншою особою (наприклад, смерть повіреного у договорі доручення — ст. 1008 ч.І. п.З); 2) припинення зобов´язання смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов´язаним з особою кредитора (прикладом може бути смерть довірителя у тому ж таки договорі доручення — ст. 1008 ч. 1. п.З).