Стаття 1231. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем
1. До спадкоємця переходить обов´язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.
2. До спадкоємця переходить обов´язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.
3. До спадкоємця переходить обов´язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.
4. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
5. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірне великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.
1. Частина 1 ст. 1230 регламентує спадкування збитків, завданих спадкодавцю за його життя внаслідок невиконання договірних зобов´язань, встановлюючи, що право на відшкодування таких збитків переходить до спадкоємця.
Ст. 22 ЦК, котра відносить до збитків: 1) втрати, яких особа зазнала у зв´язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Розмір збитків відшкодовується у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, котра порушила право, одержала у зв´язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (див. коментар до ст. 22 ЦК).
Згідно ч. 2 ст. 1230 ЦК до спадкоємця переходить також право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв´язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов´язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя. Тут варто звернути увагу на відмінності умов застосування частин першої та другої коментованої статті. Так, спадкування права на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання договірних зобов´язань, виникає незалежно від вчинення якихось дій спадкодавцем (ч. 1 ст. 1230 ЦК), а спадкування права на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв´язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов´язків, можливе лише за умови, що сплата неустойки (штрафу, пені) була присуджена судом спадкодавцеві за його життя (ч. 2 ст. 1230 ЦК). Тобто ч. 2 ст. 1230 встановлює умову виникнення права на стягнення неустойки (штрафу, пені) — вона повинна бути присуджена спадкодавцю за його життя.
Згідно ч. З ст. 1230 ЦК до спадкоємця переходить також право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя. Моральна шкода може полягати: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв´язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв´язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім´ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв´язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ст. 23 ЦК).
Моральна шкода відшкодовується грішми або іншим способом. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов´язана з розміром цього відшкодування.
2. Стаття 1231 ЦК присвячена питанням регулювання спадкування обов´язків відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем, оскільки до складу спадщини входять не лише права, але й обов´язки спадкодавця.
До спадкоємця переходить обов´язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Оскільки коментована стаття не містить якихось спеціальних застережень, то можна зробити висновок, що йдеться про спадкування обов´язку відшкодування будь-якої майнової шкоди (збитків). Це може бути шкода, яка виникла внаслідок неналежного виконання спадкодавцем договірних зобов´язань, чи та, що була завдана ним іншим особам внаслідок пошкодження їхнього майна, каліцтва або заподіяння смерті.
Крім зазначених обов´язків спадкодавця до спадкоємців переходить обов´язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя, а також обов´язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця (ч. 2 і 3 ст. 1231). При застосуванні вказаної норми слід враховувати, що спадкування згаданих обов´язків можливе лише за наявності двох додаткових умов: 1) наявність рішення суду про стягнення зі спадкодавця завданої ним моральної шкоди або несплаченої неустойки, винесеного за його життя; 2) невиконання спадкодавцем (не має значення з яких причин) за життя рішення суду про відшкодування моральної шкоди або сплату неустойки.
Відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця обмежена дійсною вартістю майна, що перейшло за спадщиною, яка визначається грошовою оцінкою цього майна. Відповідальність несуть як спадкоємці за законом, так і за заповітом, а також спадкоємці, що одержують обов´язкову частку пропорційно отриманим ними спадковим часткам. Якщо, наприклад, один із спадкоємців погасив борги спадкодавця, що перевищують ту суму, яка належала з нього пропорційно його спадковій частці, то він має право вимагати відшкодування іншими спадкоємцями виплачених ним сум, що перевищують частку.
За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди тощо. Отже, для зменшення розміру відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця необхідними є такі умови: 1) звернення спадкоємця до суду з позовом; 2) доведення ним того, що розмір сум, які підлягають сплатою спадкоємцем, є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину. Разом з тим, варто звернути увагу на те, що суд може зменшити розмір платежів, але не може абсолютно звільнити спадкоємця від обов´язку їх сплати.