Стаття 1226. Спадкування частки у праві спільної сумісної власності

1. Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

2. Суб´єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Коли йдеться про спадкування частки у праві спільної сумісної власності, слід встановити: а) чи є спільна власність сумісною; б) якою є частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності; в) якими є загальні підстави спадкування, що мають бути застосовані для даного випадку.

Визначаючи характер спільної власності, слід керуватися ст. 368 ЦК, яка зазначає, що спільною сумісною власністю вважається спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. До спільної сумісної власності, зокрема, належить: 1) майно, набуте подружжям під час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом; 2) майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім´ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Хоча частки у праві спільної сумісної власності припускаються рівними, проте угодою сторін, законом або рішенням суду може бути передбачене інше. Тому при спадкуванні такої частки істотне значення має встановлення її розміру, що може бути зроблене як за життя спадкодавця, так і після відкриття спадщини.

Частина 2 коментованої статті встановлює, що суб´єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку до її визначення та виділу в натурі. Йдеться про можливість розпорядження не тільки вже відомою часткою у праві спільної сумісної власності, але й тією часткою, яка буде визначена у майбутньому, вже після смерті спадкодавця. Тобто, спадкодавець може просто вказати у заповіті, що він заповідає належну йому частку у праві спільної сумісної власності певній особі. Розмір частки в цьому випадку визначається вже після смерті спадкодавця. Після смерті спадкодавця може бути проведено і визначення конкретної частки у праві спільної сумісної власності, і виділ її у натурі. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Отже, розміри часток, визначених при поділі, можуть бути і неоднаковими.

Таким чином, можлива ситуація, коли не відразу після смерті спадкодавця, а тільки після визначення розміру частки у праві спільної власності спадкоємець узнає про розмір цивільних прав і обов´язків, котрі він може отримати (за умови прийняття спадку) після смерті спадкодавця. До того ж про склад конкретного спадкового майна спадкоємець у таких випадках може довідатися лише після виділу частки у натурі.

Стаття 1227. Право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві

1. Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв´язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв´язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім´ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

За загальним правилом суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв´язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв´язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, не включаються до складу спадкової маси, а передаються членам сім´ї спадкодавця.

Проте, у деяких випадках суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв´язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв´язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, можуть бути успадковані у загальному порядку. Цей випадок передбачений безпосередньо ст. 1227: за відсутності членів сім´ї спадкодавця перераховані вище суми входять до складу спадщини. Але ним можливість спадкування сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв´язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв´язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров´я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, не вичерпується. Наприклад, якщо відповідна сума була вислана спадкодавцю за його життя, але він не встиг її отримати, то вона входить до складу спадщини, оскільки з моменту висилки належить спадкодавцю на праві власності.