1.  Спадкоємці зобов´язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

2. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

Ст. 1232 ЦК спеціально вказує, що на спадкоємців може бути покладений також обов´язок відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Умовою відшкодування таких витрат є їхня розумність. Розумними витрати можуть бути

визнані у випадку, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені.

Вказані вище розумні витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені на користь тих осіб, що їх фактично понесли, у повному обсязі і за весь час, коли вони мали місце, але не більше як за три роки до смерті спадкодавця. Таке рішення ґрунтується на тому припущенні, що якби особа, котра здійснювала такі витрати, мала намір стягнути їх зі спадкодавця за його життя, то могла б зробити це за період не більше, ніж за три роки (див. коментар до ст.ст. 256-257, 261, 267 ЦК).