1. Страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

2. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.

Коментована стаття закріплює можливість спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування). Зазвичай, страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах. Найчастіше таке спадкування має місце у договорах страхування життя у зв´язку зі смертю спадкодавця, життя якого було застраховане. Але можливе і спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування) у інших випадках особистого страхування, а також у випадках майнового страхування та страхування відповідальності (див. коментар до ст.ст. 980, 990, 999 ЦК).

Частина друга статті 1229 ЦК встановлює виняток зі згаданого вище загального правила. При спадкуванні страхових сум, належних за договорами особистого страхування, якщо в договорі страхувальник призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової суми у разі його смерті, тоді ця сума не включається до складу спадщини. Якщо ж страхувальник не вказав особу, на користь якої укладено договір страхування, або така особа відмовилася від одержання страхової суми, то тоді ця грошова сума є частиною спадкового майна. Таким чином, на відміну від ч. 2 ст. 1228 ЦК, котра визнає перевагу заповіту перед спеціальним розпорядженням вкладника і встановлює, що право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним, ч. 2 ст. 1229 ЦК передбачає можливість виключення права на одержання страхової суми зі складу спадщини.