Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 1304. Форма спадкового договору

1. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Спадковий договір має письмову форму, укладається і підписується обома сторонами у присутності нотаріуса і засвідчується нотаріально.

Посвідчення спадкового договору може бути зроблене у державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса (ст.ст. 34, 36 Закону «Про нотаріат» і здійснюється за місцезнаходженням основної маси наслідуваного майна (ст. 55 Закону «Про нотаріат»).

Нотаріус засвідчує дієздатність сторін (ст. 44 Закону «Про нотаріат»).

Оскільки відчужувач передає своє право власності іншій особі, нотаріус повинен упевнитися, що у відчужувача є правоустановчі документи, які підтверджують право власності на майно (ст. 55 Закону «Про нотаріат»), а отже: нотаріально завірений договір купівлі-продажу; свідоцтво про право приватної власності; свідоцтво про право на спадщину; договір дарування; договір про розділ майна; рішення суду тощо.

Спадкові договори на транспорті засоби, які є власністю відчужувача, засвідчуються нотаріусами незалежно від місця їх реєстрації. У спадковому договорі вказується дата укладання договору.

Нотаріуси зобов´язані роз´яснити сторонам зміст і значення представлених ними проектів угоди і перевірити, чи відповідає зміст угоди, яка засвідчується вимогам закону і дійсним намірам сторін. У випадку незаконності розпоряджень нотаріус повинен відмовити у засвідченні нотаріального договору.

У відповідності до положень статті, що коментується, від сторін договору не вимагається власноручного підписання спадкового договору. Виникає питання, чи можуть відчужувач і набувач укладати і підписувати договір через представників, чи можлива передача прав і обов´язків згідно з договором третім особам?

Враховуючи те, що спадковий договір — угода, яка безпосередньо пов´язана с особою відчужувача, вона не може бути здійснена через представника, який діє за дорученням або згідно з законом (ст. 55 Закону «Про нотаріат»). Але ст. 45 Закону «Про нотаріат» передбачені випадки, коли заповідач не може зробити підпис особисто (хвороба, фізичні вади). У такому випадку слід застосовувати аналогію закону і тоді

спадковий договір може бути підписаний іншою особою. Спадковий договір у цьому випадку складається у присутності нотаріуса, заповідача і особи, яка його підписує.

Для того, щоб всебічно забезпечити інтереси відчужувача і набувача, необхідне безпосереднє волевиявлення набувача, яке виражається у власноручному засвідченні ним договору. Тому, очевидно, набувач також не може діяти через представника.

Якщо набувачем є юридична особа, вона може виражати свою волю через уповноважених на те осіб, які діють на підставі довіреності, котра видається у встановленому законом порядку.

У спадковому договорі потрібно домовитися про всі умови виконання сторонами зобов´язань щодо спадкового договору, і про можливість передачі частини прав і обов´язків третім особам. Якщо в умовах спадкового договору не було досягнуто згоди і не було передбачено можливості передачі прав і обов´язків за зобов´язаннями третім особам, тоді як відчужувач, так і набувач не мають права передавати свої права і обов´язки третім особам. У цьому випадку зміна особи у зобов´язанні не може бути застосована, оскільки будуть порушені істотні умови договору, що може привести до визнання судом договору недійсним.

Всі екземпляри підписуються учасниками спадкового договору. Нотаріус засвідчує справжність підписів. Кожному з учасників договору видається по одному екземпляру (один з яких зберігається у нотаріуса, згідно зі ст. 50 Закону «Про нотаріат»).

Майно, яке було придбане в період спільного подружнього життя, належить подружжю на праві загальної спільної власності (ст.ст. 60-62 СК), тому спадковий договір на все спільне майно не може бути укладений без згоди другого з подружжя. Якщо спадковий договір було укладено без згоди другого з подружжя, це веде до недійсності його (ст. 65 ч. 2, З СК, ст. 216 ЦК).

Відчужувач може укласти договір тільки на конкретне відокремлене майно, яке знаходиться у його власності і підтверджується відповідними правовстановлюючими документами (ст. 57 СК).